- 26.04 22:26 Сирна паска з маком: обов'язково стане однією з ваших улюблених
- 26.04 21:59 Сестра Дженніфер Лопес підтримала зірку в емоційному публічному зверненні
- 26.04 21:32 Надважливі для організму: чому не треба відмовлятись від вживання білків
- 26.04 21:03 Не відкладайте прання на потім: чим можна замінити пральний порошок, який скінчився
- 26.04 20:34 Опинилися під завалом разом із дитиною: фахівці пояснили, що слід робити
- 26.04 20:17 Барвистий салат з моркви, яблука та цибулі-порею на Великдень: чудово смакує зі смаженим м’ясом чи рибою
- 26.04 20:01 Він був надзвичайно сильним: під Бахмутом в бою загинув воїн із Кіровоградщини
- 26.04 19:50 TAYANNA випустила чуттєвий кліп «Космос»
- 26.04 19:27 Балетки героїні американського коміксу: стилістка назвала головні тренди літнього взуття
- 26.04 19:19 Оновлення даних в ТЦК: які документи знадобляться чоловікам
- 26.04 18:45 Так роблять в Японії: як випрати кухонний рушник, щоб він став білосніжно-білим
- 26.04 18:25 Як продовжити життя пральної машинки: три лайф-хаки від досвідченої господині
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1982
Скульптор: Juan Huerta
Розмір: 27×31 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
У великому красивому джипі центром європейського міста їхав молодий чоловік і спостерігав за тим, як над ним пролітає новий вертоліт. «Добре, мабуть, — думав він, — літати в повітрі. Жодних там ні пробок, ні аварій, та ще й усе місто перед тобою, як на долоні…».
Поруч із джипом у потоці машин повільно повертався з роботи додому літній чоловік, який керував скромним стареньким седаном. Він із заздрістю дивився на джип і думав: «Як чудово мати таку машину. Коробка — автомат, кондиціонер, комфортні сидіння і не ламається кожні 100−200 км. Не те, що моя розвалюха…».
По узбіччі дороги повз колону машин, що застрягли в пробці, проїжджав велосипедист. Втомлено крутячи педалі, він розмірковував: «Все це, звичайно, добре, але щодня дихати вихлопними газами… Мабуть, так я довго не протягну. Та й на роботу постійно спітнілий приїжджаю. А якщо дощ, то взагалі катастрофа — приїжджаєш додому брудний з голови до ніг. Краще вже нехай і в старенькій, але все-таки машині …».
На сусідній автобусній зупинці стояв чоловік, і, дивлячись на велосипедиста, думав: «Був би у мене велосипед, не довелося б щодня на дорогу витрачати гроші та штовхатися в задушливих автобусах. Та й для здоров'я це було б корисно…».
За всією цією картиною міського життя спостерігав юнак, який сидить в інвалідному візку на балконі 5 поверху. «Цікаво, — думав він, — чим такий незадоволений той хлопець на зупинці? Може, йому доведеться йти на нелюбу роботу? Але потім він може вирушити куди завгодно. Адже він може ходити …»
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.