Приїзд Ердогана не змінить ситуацію навколо ЗАЕС, домовленості зараз нереальні, — Ілля Куса про переговори у Львові
Львівське рандеву Ердогана, Зеленського та Гутеріша: про що воно? - пише на своїй сторінці в соціальних мережах Ілля Куса, коментуючи візит до України турецького лідера та генсека ООН, а також їхню зустріч у Львові з президентом України Володимиром Зеленським. — Я думаю, буде дві ключові теми для переговорів:
1. Проміжний компроміс між Україною та рф. Ердоган і генсек ООН однозначно порушуватимуть цю тему. Досягти домовленостей зараз неможливо, але це й не ставиться як мета візиту. Швидше, знову зондуватимуть ґрунт перед осінньо-зимовим періодом, коли, як вважається, настане вікно можливостей для розмови про перемир'я (через загострення соціально-економічної та гуманітарної ситуації).
2. Розширення Стамбульських угод. «Зернові домовленості» хочуть розширити за рахунок включення до них інших категорій товарів, які можуть дозволити Україні експортувати на світові ринки. Ердогану це треба як дипломатична перемога, посилення свого статусу посередника та замикання на собі дедалі більшої кількості питань, які будуть частиною будь-якого повоєнного мирного врегулювання. Нам це треба, щоб розблокувати експорт та через нього перезапустити економіку, особливо перед важким осінньо-зимовим періодом.
Як уже описав у своєму пості Ігар Тишкевич, росії це може бути цікаво як спосіб «дроблення» однієї великої теми на «малі компроміси» — стратегія, яку вони вже реалізовували після 2014 року, і яка передбачає досягнення компромісів з малих питань в обмін на такі ж малі, ситуативні поступки із боку Заходу, наприклад створення «проломів» у санкционній завісі.
Туреччина — головний вигодонабувач будь-яких мирних угод між росією та Україною. Анкарі за великим рахунком не принципово, якими будуть умови перемир'я/миру, аби це сталося за прямої участі Анкари із закріпленням за нею статусу ключового регіонального гравця та гаранта безпеки нового післявоєнного розкладу. Тому не треба дивуватися напористості, з якою Ердоган постійно порушує тему переговорів та зустрічі Зеленського — Путіна у Стамбулі.
Наразі жодних умов для ведення повноцінних та серйозних мирних переговорів я не бачу. Однак, як і попередні домовленості щодо зерна, є ймовірність досягнення чергового «малого компромісу», на що сподіваються в Туреччині.
Із ситуацією навколо ЗАЕС я теж не бачу жодних можливих рішень. Територію окупує росія. Щоб отримати доступ до неї, треба їх вибивати звідти, або тиснути через міжнародних партнерів. Тиск навряд чи спрацює. Тому приїзд Ердогана, на мою думку, не змінить ситуацію навколо АЕС, якщо, знову ж таки, росії не запропонують щось у логіці «малих компромісів», виводячи це питання в окремий пакет домовленостей.
Загалом практика турецько-російської взаємодії в контексті війни в Україні добре показує ті тенденції, які ми з колегою описували у нещодавньому відео, в якому розбирали інтереси Туреччини та росії.
Крім того, тут проглядається і описана в нашому дайджесті Інституту тактика росії, спрямована на досягнення ситуативних малих партнерств у різних сферах, спираючись на не-західні держави і роблячи ставку на підрив режиму санкцій країн Заходу".
Фото Іллі Куси із соцмереж
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
561Читайте нас у Facebook
