- 10:20 Ожиріння — теж хвороба: кого з чоловіків з ожирінням можуть не призвати до ЗСУ
- 10:09 «Я в захваті»: Сара Фергюсон, яка теж бореться з раком, звернулася до Кейт Міддлтон
- 10:02 Скандального легіонера «Динамо», якому українка народила сина, засуджено на 18 місяців умовно
- 10:01 На часі — безбар’єрність: як відома мережа електроніки адаптується до викликів сьогодення
- 09:55 Курячі «чупа-чупси» у піст: їжа відважних воїнів та справжніх чоловіків
- 09:25 ЗСУ ведуть бої з ворогом на захід від Кремінної в районі Тернів: яка ситуація на фронті
- 08:53 Тельцям — зміна місця роботи, а Левам — зміни в особистому житті: що обіцяють зорі та Анжела Перл на день Веселого Водяного Дракона
- 08:24 Ворог атакував Україну ракетами та дронами: пошкоджено низку об’єктів енергоструктури
- 07:16 Геля Зозуля стала «гірляндою», а Дзідзьо зачарував колисковою: яку музику слухають українці
- 28.03 23:03 «40 хвилин чекали на швидку»: Анастасія Приходько вперше розповіла про смерть її менеджера та друга
- 28.03 22:25 Ароматний цитрусовий цукор: можна додавати в напої, десерти та випічку
- 28.03 21:58 «Зараз не бачу майбутнього в Україні»: Санта Дімопулос відповіла на запитання шанувальників
Мануфактура: Lladro
Час створення: початок 1950-х
Розмір: 42×16 cm
З експозиції «Shvets Museum»
Із експозиції «Shvets Museum»
Невдовзі після нещасного випадку у голови невеликого селища на півночі Туреччини почалися проблеми з ногами. Довелося йому якийсь час користуватися милицями. Поступово він так навчився ходити на них, що почав робити це досить швидко, а потім навіть навчився танцювати і виконував на втіху своїм сусідам невеликі піруети.
Згодом йому спало на думку навчити ходити на милицях усіх своїх дітей. Вийшло в нього і це. Місцеві жителі навіть не помітили, як милиці стали в селищі такою собі ознакою заможності їхніх власників.
У четвертому поколінні ніхто в селищі вже не міг уявити собі, як можна ходити без милиць. У навчальну програму місцевої школи було внесено предмет «Милицезнавство: теорія і практика», а сільські ремісники прославилися виробництвом милиць на всю країну. Почали говорити про створення принципово нового виду милиць, небачених досі.
І ось одного разу до старійшин селища звернувся юнак, який закінчив університет і вирішив повернутися до рідних місць. Він зажадав відповіді на таке запитання: чому всі повинні ходити на милицях, якщо Бог дав людям ноги? Старійшини довго думали, як поставити надто розумного вискочку на місце. А потім запропонували йому:
— То покажи нам, як це робиться.
— Добре! — вигукнув хлопець.
Випробування вирішили провести в неділю о десятій ранку на невеликій місцевій площі. Молодий чоловік вийшов на своїх милицях на середину площі і, як годинник пробив десять, відкинув милиці в різні боки. Натовп онімів, а хлопець відважно зробив перший крок — і впав на курну землю, встигнувши в останній момент виставити вперед руки.
І що ви вважаєте? Цей випадок тільки зміцнив у мешканцях селища віру в те, що ходити без милиць зовсім неможливо.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.