ПОИСК
Україна

«Таке враження, що розстрілювали людей заради розваги»: у Бучі знайдено відео з обличчями окупантів, які скоїли жахливі злочини

12:21 28 серпня 2022
рашисти у Бучі
Нашому співрозмовнику Андрію Крилову (ім'я та прізвище змінено) вдалося розшукати в Бучі, де внаслідок вторгнення росії загинули щонайменше 458 людей, відеозапис, зроблений 4 березня, на який потрапили обличчя кількох російських солдатів. Того дня вони розстріляли машину, якою їхав його друг Сергій із двома волонтерами. Андрій проводить самостійне розслідування цього злочину. Тепер стоїть завдання зі зроблених з відео фотографій убивць ідентифікувати їхні особи. Андрій дав інтерв'ю «ФАКТАМ» на умовах анонімності.

«У машині я нарахував понад 90 отворів від куль»

— Мій друг Сергій та його товариші з волонтерської діяльності Настя та Максим загинули 4 березня приблизно об 11.45 на одній із вулиць Бучі, — каже Андрій Крилов. — Машину Сергія, в якій вони їхали, розстріляли російські солдати. Максимові куля потрапила в лоб між очей. Він так і загинув, сидячи на передньому пасажирському сидінні, пристебнутий ременем безпеки. Зробити такий точний постріл з відстані 300−400 метрів по пасажиру автомобіля, що рухається, практично неможливо (я з цього приводу консультувався зі снайперами та інструкторами зі стрільби). Значить, Максима вбив снайпер, який чудово бачив в оптичний приціл свою жертву. У мене, до речі, є версія про те, де снайпер облаштував свою позицію. Настя встигла вискочити з машини, але врятуватися не змогла: її скосили чергою по ногах, що прошила спочатку відчинені двері машини, а потім влучила в дівчину. Сергій теж встиг вискочити з автомобіля, але його наздогнали близько 7 куль у спину. Усі троє загинули.

У машині я нарахував понад 90 кульових отворів. Напевно, ще якась кількість смертоносного свинцю пролетіла повз автомобіль або зрикошетила від нього. Стріляли кілька солдатів — у кузові отвори від куль калібру 5,45 та 7,62.

Знаю багато трагічних історій у Гостомелі, Бучі, Ворзелі, коли росіяни хаотично стріляли з танків, БТРів, БМД (бойових машин десанту) по житловій забудові. Але розстріл машини, якою їхали Сергій та його супутники — це не той випадок. Російські солдати бачили, у кого саме вони стріляють. Таке враження, що ці відморозки у військовій формі вбивали задля розваги.

На цих стоп-кадрах з відеозапису зафіксовано російських солдатів, які 4 березня в Бучі розстріляли 2 автомобілі з людьми та чоловіка, який вийшов зі свого двору на вулицю. Стоїть завдання ідентифікувати особи вбивць. На фото рашист №1

— Вони ще когось застрелили?

— На жаль, так. Перед тим, як розстріляти Сергієву машину, вони відкрили вогонь по іншому автомобілю.

— Люди, які в ньому були, вижили?

— Сподіваюся на це. Принаймні, не виявлено тіл ані усередині, ані біля тієї першої згорілої дотла машини. Коли вона палала, ті ж відморозки вбили літнього чоловіка. Він жив поблизу місця, де горів цей автомобіль. Вийшов надвір, мабуть, маючи намір допомогти постраждалим. Зробив 2 знімки — машини, що горить, і колони російської військової техніки. Нелюди вбили його пострілом у голову. Через деякий час дружина (вона перебувала у будинку з онуками) затягла тіло чоловіка у двір. Жінка розповіла: «Я почула на вулиці постріли й зрозуміла, що чоловіка немає». Зроблені ним тоді знімки вона зберегла.

Тобто солдати, особи яких зафіксовані на видно, за короткий час розстріляли 2 автомобілі з людьми і вбили чоловіка, що вийшов зі свого подвір'я на вулицю.

Рашист №2

— Коли ви дізналися про загибель Сергія?

— Того ж дня — 4 березня. Вранці я виїжджав з Ірпеня і зустрів Сергія та його товаришів на дорозі. Вони потім заїхали до мене додому. Сергій взяв продукти і ліки для батьків, а також корм для собак. О 11.28 вони вийшли з моєї квартири (точний час я відновив після запису камери відеоспостереження) і попрямували в Бучу до батьків Сергія. Мої сусіди також підтвердили, що машина виїхала з двору приблизно у цей час. О 12 годині я зателефонував Сергію, потім його товаришам. Трубки ніхто не взяв.

Читайте також: «Мого чоловіка окупант застрелив на очах 14-річного сина»: розповідь жительки Бучі

— Ви просили їх не їхати?

— Так, причому, наполегливо. Не повторюватиму дослівно, що говорив Сергію. Зміст моїх слів: їхати не варто, бо у Бучі все дуже жорстко. Друг відповів, що він знає дорогу, все буде нормально. Він планував відвідати своїх батьків, а потім їхати в притулок для тварин — машина була забита мішками з кормом.

Рашист №3

— Хто виявив розстріляних Сергія та його товаришів?

— Першим того ж дня їх побачив сусід. Потім про те, що сталося, стало відомо батьку Сергія. Він та його дружина не знали, що син їде до них. Вони просто набирали його номер, щоб дізнатись, як справи. Але додзвонитися не вдавалося. Нарешті близько 16.20 на черговий дзвінок відповіли: незнайома людина повідомила, що власника телефону та тих, хто був з ним, немає в живих, зрешечений кулями автомобіль стоїть у такому місці. Батько пішов туди. Далеко йти не довелося — Сергій не доїхав до батьківського дому метрів 10.

— Окупанти дозволили батькам Сергія забрати та поховати сина і його товаришів?

— Коли вбивці кудись пішли, батьки без дозволу забрали тіла. На четвертий день їх поховали на подвір'ї.

«Є підстави припустити, що вбивці — з підрозділу псковських десантників, в/ч номер 74268»

— Камера відеоспостереження зафіксувала, як російські солдати розстріляли Сергієву машину?

— Ні, момент розстрілу вона не зняла, оскільки знаходиться за 350 метрів від того місця, з якого стріляли. Але потім, коли солдати опинилися поблизу цієї відеокамери, в об'єктив потрапили їхні обличчя. Їх чітко видно.

Читайте також: «На в’їзді в Бучу стоїть легковик із замінованим тілом жінки»

— То була єдина вціліла відеокамера на тій вулиці?

— Наскільки мені відомо, ні. Багато людей самі вимкнули відеоспостереження, дізнавшись, що російських солдатів сильно злить, коли вони потрапляють в об'єктиви.

Мені вдалося знайти лише два відеозаписи від 4 березня: як російська військова колона заходить на ту вулицю (безліч техніки та солдатів) і кадри, зроблені за кілометр звідти, на яких зафіксовані особи вбивць.

— Чому ви вважаєте, що вбили саме вони?

- Час збігається: ці солдати (розвідгрупа) перебували там, коли розстріляли спочатку одну, а потім і другу машину. Інших російських військових там тоді ще не було. На тій вулиці проїжджу частину було перегороджено екскаватором. Біля нього вони й зупинилися. Ці солдати з'явилися там об 11.20, а Сергія, Настю та Максима вони вбили об 11.45.

Читайте також: «Ті, кого ми поховали, були з простреленими потилицями, вирізаними щоками»: свідок про звірства рашистів у Бучі

Слід сказати, що до цього в тій частині Бучі росіян не було, тому ще 4 березня приблизно до 10 ранку там вільно ходили вулицями люди. З приходом окупантів, для мирних жителів настало пекло на землі. Місцеві, з якими я спілкувався, казали, що росіяни відкривали вогонь на ураження без жодних причин. Вбивали буквально всіх — не лише чоловіків, а й дітей, жінок, людей похилого віку. Окупанти заїжджали на танках у двори, зносили паркани, направляли на людей дула гармат танків чи БМД (бойових машин десанту).

— Можливо, на знайденому вами відео потрапили номери чи інші позначення на техніці росіян?

— Зафарбовані. До речі, люди, які мешкають на тій вулиці, кажуть, що на формі російських солдатів не було жодного шеврона чи інших знаків.

— Чи вдалося встановити, з якого конкретно підрозділу вбивці?

— Є підстави припустити, що вони десантники. Річ у тому, що вище по тій вулиці я знайшов меблі з наклейками російської військової частини, яка розквартирувалась на території складів під час окупації Бучі. Це наклейки підрозділу псковських десантників — в/ч номер 74268. Однак зі 100-відсотковою впевненістю стверджувати, що вбивці Сергія та його товаришів із цього підрозділу, не можна.

Ще хотілося б додати таке: багато повідомлень про звірства, які вчинили в окупованих населених пунктах Київщини буряти. Однак обличчя всіх убивць Сергія, Насті та Максима слов'янські. Буряти у Бучі теж були, але прийшли туди пізніше — 5 березня.

Читайте також: «Я плюватиму їм у морду! Не пробачимо ніколи!» — про виживання в окупації розповіла мешканка села на Чернігівщині

— Ви звернулися до правоохоронних органів України для того, щоб вони ідентифікували нелюдів, які вбили вашого друга та його товаришів?

— Так, звичайно, звернувся. Однак, на мій погляд, офіційне розслідування проводиться не так ретельно, як було б слід. Тому я хочу, щоб ця трагедія набула широкого розголосу. Цілком можливо, коли знімки вбивць з'являться у ЗМІ, хтось допоможе їх упізнати.

Тут слід наголосити, що вся інформація, яку я вам повідомив, зібрана особисто мною. Я вважаю, що в цій справі є ниточки, які за належного старання професіоналів дають шанс встановити прізвища, імена, місце служби та проживання вбивць Сергія та його товаришів.

— У Сергія були дружина і діти?

— Ні, він не був одружений.

— Він єдина дитина у своїх батьків?

— Спільна, так. Сергій — пізня дитина. Батьки його шалено любили. Не знаю, навіщо саме Сергій їхав до батьків того фатального дня — передати продукти та ліки чи евакуювати. Думаю, що вивезти із небезпечного місця.

Читайте також: Чотири дні жила в будинку з трупами мами та сестри: 17-річна мешканка Ірпеня розповіла, як рашисти закатували її близьких

Андрій звернувся за допомогою у проведенні розслідування до волонтерської групи, яка має значний досвід пошукової роботи.

— За 2 дні до вбивства Сергія та його товаришів мені довелося побувати у Бучі на тій вулиці, де сталася ця трагедія, — розповів «ФАКТАМ» учасник волонтерської групи співробітник Національного військово-історичного музею ЗСУ Павло Нетесов. - Чому я тоді там опинився? Разом з побратимами брав участь у битві за Ірпінь, що тривала місяць (ми приєдналися до тероборони цього міста). Другого березня з групою снайперів вирушили до Бучі на виконання бойового завдання.

Коли приїхали на місце, розпочався обстріл. Я сховав свій автомобіль за якусь недобудовану будку. Тоді мені довелося зустріти й поспілкуватися з чоловіком, який через 2 дні вийшов до розстріляної російськими солдатами машини і був убитий ними пострілом у голову. Я йому казав: «Вам потрібно вивозити сім'ю». Будинок у нього показний — одразу зрозуміло, що у ньому живуть заможні люди. «З цієї причини до вас обов'язково наглянуть російські солдати. Рятуйтеся». На жаль, він вирішив все ж таки залишитися і через 2 дні загинув.

Павло Нетесов із побратимами брав участь у битві за Ірпінь, а потім зібрав для музею колекцію знищеної військової техніки ворога.  Фото зі сторінки Павла Нетесова у «Фейсбуці»

— Як ви оцінюєте шанси ідентифікувати вбивць?

- Оптимістично. Андрій продуктивно провів дуже велику роботу щодо з'ясування всіх обставин злочину. Я згоден з ним, що є зачіпки, які дають змогу отримати більше інформації. Ми на місці зафіксували обставини трагедії: де стояли розстріляні машини, де були загиблі.

Плануємо звернутися до редакції «Нью-Йорк таймс» із проханням підготувати матеріал про цей злочин для англомовної аудиторії. У травні це видання провело власне журналістське розслідування вбивства російськими солдатами у Бучі восьми учасників місцевої тероборони.Те, як окупанти їх вели із зав'язаними очима на вулиці Яблонській, зняв на телефон із сусіднього будинку місцевий мешканець. Потім це відео демонстрували провідні ЗМІ у всьому цивілізованому світі.

Учасники тероборони Бучі, розстріляні рашистами. Фото с сайту https://www.nytimes.com

Нагадаємо, світові лідери та впливові міжнародні організації вимагають провести міжнародне розслідування «Різанини в Бучі».

Читайте також: «Окупанти зайшли до будинку, де на ліжку лежала 90-річна бабуся, та вистрілили їй у голову»: трунар Ігор Середа про звірства рашистів у Бучі

Фото російських солдатів надані Андрієм Криловим

9183

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів