Сітки для тероборони плела навіть шестирічна Віка: як прийомна мама з 14 дітьми ховалася від війни на Дніпропетровщині
Майже щодня надходять новини про обстріли Нікополя та сусіднього з цим містом Марганця. Саме там донедавна мешкав сімейний дитячий будинок Валентини і Володимира Ткаль, де виховувалось 14 прийомних дітей. Їх історію розповіли журналісти УП Життя.
23 лютого 2022 року Валентина і Володимир відзначили 42 роки щасливого подружнього життя, а вже наступного дня почалася війна. Оскільки сім'я мешкала на прибережній території Каховського водосховища, тобто за 6 кілометрів до Запорізької АЕС, обстріли переживали постійно.
В якусь мить було знайдено надійний прихисток — колишнє приміщення банку з броньованою кімнатою для зберігання цінностей. Туди поклали стелажі, накрили їх матрацами, принесли ковдри, воду, провізію — і для людей, і для домашніх улюбленців — собак та котів.
Жили у імпровізованому домашньому бомбосховищі, а коли тривога закінчувалась, мама Валентина випускала дітей у двір пострибати на батуті і поплавати у домашньому басейні.
Також батьки намагалися згуртувати дітей спільними справами — вони разом ліпили пельмені і робили голубці, а також плели сітки для територіальної оборони — участь у цьому брала навіть найменша дитина сімейства, шестирічна Віка.
Так у кімнатці для грошей родина прожила три місяці. Під час цього періоду познайомилися з японцями — тамтешнє телебачення зробило телепроєкт про боротьбу українців і дві доньки Ткаль стали телезірками.
«Японські діти після наших розповідей про те, як борються наші воїни, як стійко переносять біду мирні жителі, просили показати, що в нашому будинку за вікном. А ми живемо на прибережній території Каховського водосховища, від нас 6 кілометрів до Запорізької АЕС через водосховище… І хоч вікна були заклеєні скотчем, скрізь які не дуже то й багато угледиш, японські діти спочатку жахалися, потім співали на підтримку японських пісень і слали сердечки. Ми з Мариною у відповідь співали «Ой, у лузі червона калина…», — розповідає одна з дівчат-«телеведучих».
Коли ж біля вікна дуже близько прилетіло, і від вибухів почав здригатися центр міста, сім'я наважилася на евакуацію.
11 червня рушили до Львова евакуаційним потягом. Потім доїхали до Яремче. Там сім’я оселилася у будинку, який допомогла зняти благодійна недержавна організація СОС Дитячі Містечка Україна. Будинок, хоч і менший за їхній у Марганці, але всім вистачає місця. Саме туди до них приїздив журналіст з Японії, який раніше спілкувався з ними у прямому ефірі з рідного міста.
Зараз же діти мріють повернутися додому, тим більше, що їх будинок на березі Каховського водосховища на диво вцілів.
Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» розповіли щемливі історії родин полонених українських бійців, які чекають дива на Різдво.
509Читайте нас у Facebook
