Тато та брат у перші години після удару розгрібали завали з надією знайти своїх дівчат: ворожа ракета забрала життя матері та двох її донечок

На жаль, щодня список тих людей, які стали жертвами ракетного удару окупантів по багатоповерхівці у Дніпрі, поповнюється новими прізвищами. 16 січня стало відомо, що під завалами знайшли мертвими цілу родину Францевих — 39-річну маму Оксану та двох її доньок — 13-річну Лейлу та 3-річну Михайлину. Вони жили на п’ятому поверсі того злощасного будинку…

- Трикімнатну квартиру у багатоповерхівці в мікрорайоні Перемога Оксана отримала в спадок від бабусі. Навчалась вона у медичній академії на відмінно, нікому не відмовляла, писала одногрупникам курсові. До декрету працювала у школі медичною сестрою, — розповіла «ФАКТАМ» двоюрідна сестра загиблої жінки Оксана — Лейла навчалась у восьмому класі школи № 130, що неподалік їхнього дому. У вільний час займалась гімнастикою, допомагала мамі по дому, обожнювала проводити час із молодшою сестрою. Оксана жила з дітьми і заради них, вони ніколи не розлучались, жінка з радістю готувала для них улюблені страви і пекла смаколики.

Мама її вже років дванадцять як померла, тому жінку дуже підтримували брат та батько. Останній мешкав неподалік, щовечора до неї приїжджав, аби погратись з онучками, допомогти доньці. Сильна, позитивна і, якби погано не було, сестра завжди усміхалась. А ще вона любила тварин, годувала їх на вулиці, брала й до себе додому. Любити братів наших менших вчила і донечок. Коли почалась повномасштабна війна, жінка постійно була з дітками в Україні, думок про виїзд в неї не було, здавалось, що у Дніпрі більш-менш спокійно. Та й всі ми чекали перемоги.

Співрозмовниця пригадує: коли почалась повітряна тривога, вона із трьома дітьми перебувала у підвалі приватного будинку, дім двоюрідної сестри — в тому ж мікрорайоні.

- Оксана завжди ховалась із дітками у ванній, пам’ятала про правило двох стін. Але ж ви самі розумієте, що при такому ударі вижити шансів просто не було. Коли пролунав вибух і я вийшла з підвалу, з'явився зв'язок, і в соцмережах я побачила пошкоджений будинок, схожий на той, де жила Оксана. В голові промайнула думка — хоч би їх не було вдома. Відразу зателефонувала — абонент поза зоною недосяжності. Разів тридцять я набирала її … Потім зателефонувала подрузі, яка живе у тих дворах поруч, й вона підтвердила, що влучання було у дім під номером 118, де й мешкала сестра та дівчатка. Удар прийшовся саме на ліву сторону. Від її помешкання взагалі нічого не залишилось. Тато і брат відразу приїхали на місце, до пізнього вечора вони допомагали разом із іншими людьми розгрібати завали. Потім їх зупинили, і за цю справу взялись рятувальники. Ми ж обдзвонили всі лікарні, у списках живих та загиблих наших рідних не було.

Проте у понеділок вранці брат Оксани поїхав до моргу, тому що привезли нові тіла, там він опізнав молодшу — Михайлину.

- В обід його знову запросили туди. Ми спілкувались, то Євген перебував у шоці, мовляв, повинен відійти. Він повідомив, що якби не татуювання, навряд чи би опізнав сестру. Її тіло сильно понівечене. Старшу доньку покажуть у вівторок, попросили підготуватись, щоб перенести цю страшну процедуру… Тато Оксани теж ледь тримається. Поки невідомо, коли прощатимемось з нашими рідними, тому що потрібно вирішити питання з документами. До цих пір важко повірити, що Оксани та дівчаток нема, їхня втрата — це болюча рана навіки у наших серцях. В голові одне — за що поплатились життями ні в чому невинні люди?!

Для тих, хто хоче допомогти родині загиблих:

https://send.monobank.ua

Нагадаємо, російська ракета забрала життя 15-річної школярки з Дніпра.

3795

Читайте нас у Facebook