- 22:30 Ідеально для ранкових чаювань: готуємо яблучні панкейки
- 22:15 Найгарніший прес серед українських блогерів: Квіткова викликала фурор оголеним животом
- 22:00 Дім знищений внаслідок збройної агресії рф: за яких умов можна не повертати кредит або призупинити по ньому виплати
- 21:30 Пускають Х-29 і Х-2: стало відомо про серйозний брак ракет у російських окупантів
- 21:00 Під час п’янки застрелив контрактника: російська пропаганда «героїзувала» чергового окупанта
- 20:45 Причиною могла стати підтримка путіна: російські ЗМІ обговорюють можливий розрив Тарзана із Корольовою
- 20:30 Перекази до України безкоштовні: стало відомо, які сюрпризи підготували польські банки для наших біженців
- 20:15 «Приблизно 326 000 російських військових воюють в Україні», — Кирило Буданов
- 20:00 Зливав дані про ЗСУ вітчиму-окупанту: стало відомо про вирок зраднику з Донеччини
- 19:49 Не тільки «непристебнутий ремінь»: за які порушення пасажирів в Україні має платити водій
- 19:34 Харківський бабак Тимко дав прогноз, коли в Україну прийде весна
- 19:12 На Харківщині ворог готується до руйнування дорожньої інфраструктури, мінування мостів, дамб та переїздів, — Генштаб

Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1992
Скульптор: Salvador Debon
Розмір: 65×70 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Він народився у простій робочій сім'ї. У Чилі, де мені доводилося бувати і не раз чути розповіді про цю легендарну людину. Батько його був залізничником, а мати — шкільною вчителькою. При народженні його назвали Рікардо Еліесер Нефталі Райєс Басоальто. Але, почавши захоплюватися поезією, він придумав собі простіше ім'я — Пабло Неруда. Під цим ім'ям він став всесвітньо відомим поетом, лауреатом Нобелівської премії з літератури, написавши понад двісті книг. І в одній з них, ніби підбиваючи підсумки свого життя, висловив найголовніше, найпотаємніше. Те, що дозволяє кожному з нас замислитись. Навіть над своєю долею.
«Повільно вмирає той, хто не мандрує, хто не читає, хто не чує музики. Хто не може знайти гармонію у собі.
Повільно вмирає той, хто руйнує свою віру в себе, хто не дозволяє собі допомагати.
Повільно вмирає той, хто нищить саме кохання. Хто проживає свої дні з постійними скаргами. На невдачу або безперервний дощ.
Вмирає повільно той, хто кидає свої плани, навіть не почавши їх. Хто не ставить запитання щодо аргументів йому невідомих. І хто не відповідає, коли його питають про те, що він знає.
Повільно вмирає той, хто стає рабом звички, проходячи щодня один і той самий маршрут. Хто не змінює напрямок. Хто не ризикує змінювати кольори одягу. Хто не розмовляє з незнайомцями.
Повільно вмирає той, хто уникає пристрастей. Хто віддає перевагу чорним по білому і крапкам над літерою «i». Замість того, щоб бути разом із емоціями. З такими емоціями, які роблять очі променистими. Які можуть змусити серце часто стукати і від помилок, і від почуттів.
Повільно вмирає той, хто не відбиває удари долі, коли він нещасливий у роботі чи коханні. Той, хто не ризикує тим, що є, заради того невідомого, що можливе, якщо йти за мрією. Хто не дозволяє собі, хоча б раз у житті, втекти від розсудливих порад…
Постараймося уникнути смерті маленькими дозами, пам'ятаючи завжди про те, що бути живим вимагає великого довгого зусилля. Просте бажання дихати.
Живи сьогодні! Ризикни сьогодні! Зроби це сьогодні! Не смій вмирати повільно! НЕ ЗАБОРОНЯЙ СЕБЕ БУТИ ЩАСЛИВИМ!.."
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.