- 26.07 22:26 Дуже смачний суп із цвітної капусти: ніжний та ароматний
- 26.07 22:02 Дружина Віктора Павліка зізналася, чому артист вагається щодо народження другої дитини
- 26.07 21:33 Важливий процес: три найбільші переваги офлайн-шопінгу, про які ви не замислювалися
- 26.07 21:04 В Україні змінили умови надання відпустки при народженні дитини: адвокат пояснив нюанси
- 26.07 20:45 Завжди був готовий підставити плече: під Харковом загинув воїн з Хмельниччини
- 26.07 20:24 Дуже незвичайний салат з кабачками: вам точно сподобається ця бюджетна та корисна страва
- 26.07 20:14 Світло не вимкнуть до вечора: стало відомо, як 27 липня «знеструмлюватимуть» українців
- 26.07 20:04 Катастрофа: на ринку праці в Україні не вистачає понад чотири мільйони працівників
- 26.07 19:54 Як росіяни вбивали українських полонених у Оленівці у липні 2022 року: подробиці розслідування Associated Press
- 26.07 19:43 Секрети досвідчених городників: навіщо надягають целофанові пакети на зелені помідори на грядках
- 26.07 19:23 Частина військовозобов'язаних втратить право на відстрочку від мобілізації вже з 1 серпня: кого це стосується
- 26.07 19:12 Наказ Міносвіти, який позбавляв аспірантів-контрактників права на відстрочку від мобілізації, визнано незаконним
![ГАМЛЕТ І ЙОРИК](http://fakty.ua/photos2/article/42/71/427181w540zc0.jpg)
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1974
Скульптор: Salvador Furió
Висота: 48 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Кілька днів тому, вітаючись у нашому музеї з відвідувачами, які щойно прийшли на екскурсію, я раптом почув:
- Так це ви власник музейної колекції?
Не зміг утриматися від уточнення, яке для себе вважаю принциповим:
- Мені більше подобається слово «засновник». І от чому. Усім матеріальним, що маємо у своєму житті, ми володіємо тимчасово. Хіба що крім власної душі. Та й то, допоки дехто (як, скажімо, наші північні сусіди) не вирішить продати її дияволу. З чим ми у цей світ приходимо, з тим його і залишаємо, коли наступає наш час. А от якщо нам вдається зробити або створити щось важливе, корисне, потрібне іншим людям, то саме тим і можемо залишити після себе пам’ять…
З приводу цього мені пригадалася одна стара грецька притча. Якось могутній володар вирішив провести великий бенкет для всіх полководців своїх і урядників, щоб продемонструвати неймовірні власні багатства та блиск своєї величі. Сам правитель сидів на золотому троні, під балдахіном із щонайтоншого шовку.
Напої подавали в дорогоцінному посуді, вино лилося рікою. Важко було навіть просто перелічити переміни вишуканих страв. У жодному палаці ніхто із присутніх не бачив раніше такої розкоші. І коли той бенкет був уже у розпалі, володар несподівано запропонував гостям:
- А чи не могли б ви оцінити мою велич і сказали, чого я вартую разом з усім тим, що маю?
У величезному залі запала тиша, бо багато хто вважав, що гідно оцінити багатства правителя навіть ангелам було б непросто.
Лише один мудрий старець промовив ледь чутно:
- Не вартуєш ти, володарю, і тридцяти срібних монет.
І розгнівався правитель на ті слова сильно, і лють запалала в ньому. І грізно запитав він:
- Та як ти смієш говорити таке?! Невже ти дійсно не розумієш, що кожна золота нитка в моїх шатах вартує дорожче?!
Але відповів на це старець просто:
- Всім відомо, що Господа, який сотворив всесвіт, продали за тридцять срібняків. Чому ж ти хочеш коштувати більше?
Вщух в той момент гнів правителя, присоромився він своєї гордині і марнославства. Бідний старець відкрив перед ним неперевершену істину: усі багатства світу по суті — порох земний…
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.