Кілька днів тому, вітаючись у нашому музеї з відвідувачами, які щойно прийшли на екскурсію, я раптом почув:

- Так це ви власник музейної колекції?

Не зміг утриматися від уточнення, яке для себе вважаю принциповим:

- Мені більше подобається слово «засновник». І от чому. Усім матеріальним, що маємо у своєму житті, ми володіємо тимчасово. Хіба що крім власної душі. Та й то, допоки дехто (як, скажімо, наші північні сусіди) не вирішить продати її дияволу. З чим ми у цей світ приходимо, з тим його і залишаємо, коли наступає наш час. А от якщо нам вдається зробити або створити щось важливе, корисне, потрібне іншим людям, то саме тим і можемо залишити після себе пам’ять…

З приводу цього мені пригадалася одна стара грецька притча. Якось могутній володар вирішив провести великий бенкет для всіх полководців своїх і урядників, щоб продемонструвати неймовірні власні багатства та блиск своєї величі. Сам правитель сидів на золотому троні, під балдахіном із щонайтоншого шовку.

Напої подавали в дорогоцінному посуді, вино лилося рікою. Важко було навіть просто перелічити переміни вишуканих страв. У жодному палаці ніхто із присутніх не бачив раніше такої розкоші. І коли той бенкет був уже у розпалі, володар несподівано запропонував гостям:

- А чи не могли б ви оцінити мою велич і сказали, чого я вартую разом з усім тим, що маю?

У величезному залі запала тиша, бо багато хто вважав, що гідно оцінити багатства правителя навіть ангелам було б непросто.

Лише один мудрий старець промовив ледь чутно:

- Не вартуєш ти, володарю, і тридцяти срібних монет.

І розгнівався правитель на ті слова сильно, і лють запалала в ньому. І грізно запитав він:

- Та як ти смієш говорити таке?! Невже ти дійсно не розумієш, що кожна золота нитка в моїх шатах вартує дорожче?!

Але відповів на це старець просто:

- Всім відомо, що Господа, який сотворив всесвіт, продали за тридцять срібняків. Чому ж ти хочеш коштувати більше?

Вщух в той момент гнів правителя, присоромився він своєї гордині і марнославства. Бідний старець відкрив перед ним неперевершену істину: усі багатства світу по суті — порох земний…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.