«З'явилися параноїдальні думки»: зірка серіалів «Слід» і «К.О.Д.» про зміни у житті

«Я судомно збирала сина до підвалу»

— Ірино, яким було ваше 24 лютого?

— Мабуть, як у більшості українців. Я прокинулась о п’ятій ранку від вибухів. Хоча, скажу чесно, тієї ночі я спала дуже погано, постійно прокидалась і перевіряла новини. На той час я активно слідкувала за ситуацією, оскільки маю у сім’ї військових, які попереджали, що може статися. Але, як і більшість, я сподівалася на краще. Того дня ми з сім'єю одразу виїхали на дачу у місто Біла Церква. Найстрашнішим в той момент для мене було те, що я, розуміючи, що наближається повномасштабне вторгнення, не вивезла свого маленького сина кудись у безпечне місце.

— Як ви пояснювали сину, що відбувається?

— Син так міцно спав, що навіть не прокинувся від вибухів, слава Богу. А коли я його розбудила, то розказала, що розпочалась війна, пояснила, що це означає для нашої сімʼї та країни загалом. Він, на диво, одразу зрозумів, що відбувається, але при цьому залишався спокійним та врівноваженим, на відміну від мене. Надалі у ті моменти, коли лунала тривога, я судомно збирала його до підвалу, а він мені завжди повторював: «Мамо, спокійно». Через тиждень від початку повномасштабної війни йому виповнилось чотири роки.

— Ви поїхали до Білої Церкви, куди також прилітали ракети…

— Так, 6 березня прилетіла ракета у Білу Церкву. Ми були там і тоді прийняли рішення виїхати за кордон. Разом із сестрою та племінницею поїхали до Польщі, де провели два місяці, але 12 травня я разом із сином повернулась в Україну.

«Я пройшла всі стадії — від агресії до прийняття»

— Ви зізнавались, що перші пів року великої війни не хотілося нічого. Що тоді відбувалося у житті?

— Були повна апатія, відчай, смуток. А як повернулася в Україну, з’явилися ще й параноїдальні думки, особливо коли лунали тривоги, коли ракети досягали цілей. Було повне нерозуміння, що ж буде далі, але поступово ми почали звикати до цього, а вже за пів року й потроху повертатись до життя.

— І зйомок. Чи сподівались ви на відновлення роботи у кіно?

— Так, усі мої колеги дуже сподівались. Звичайно, розуміли, що це відбудеться не одразу, а трішки згодом. І от коли з’явилося повне усвідомлення того, що тепер у нас нова реальність, коли почали підлаштовувати себе під неї, коли пройшли усі стадії від агресії та злості до прийняття, то захотілося вже повернутися й до улюбленої справи.

— Попри те, що доводиться працювати у складних умовах.

— Звісно, ми дотримуємось усіх правил безпеки. Але ніщо не може замінити атмосферу на знімальному майданчику. А у нас вона, дійсно, дуже дружня. Навіть коли приходиш без настрою, зі своїми особистими проблемами, тебе так розрадять, що й забуваєш, чому сумував. На зйомках завжди багато гумору та позитивних емоцій. Ми спілкуємось і поза майданчиком — переважно телефонуємо один одному або пишемо, бо часто територіально знаходимось у різних містах, а то й країнах, як, наприклад, з Танею Кравченко.

Читайте також: «Нами прикривалися, як щитом»: популярна акторка про життя в окупації

— Ваша героїня у серіалах «Слід» і «К.О.Д» — дуже сильна жінка. Чи схожі на неї?

— Так, ми з Берізкою схожі. Іноді навіть виникають ситуації в моєму житті, коли дуже шкодуєш, що не можеш представитись Владою Берізкою та встановити справедливість або допомогти комусь.

Нещодавно ми знімали сцену поєднання двох підрозділів в один! Це буде дуже цікава історія, адже наша агенція ОСА разом з «Водною поліцією» розслідуватиме гучні вбивства, з паралельно переплетеними в сюжеті особистими історіями. Ми всі дуже залежні від того, що відбувається з нами в реальному житті, а отже наші персонажі трансформуються разом з нами.

— Про що зараз понад усе шкодуєте?

— Що саме таким страшним чином ми зрозуміли, хто такі наші «сусіди», що такою страшною ціною нам це все довелось усвідомити. Шкодую, що раніше ми заплющували очі на присутність у нашому житті в таких масштабах російської культури.

— Є те, чого не вистачає з мирного життя?

— Авжеж! Стабільності та впевненості у завтрашньому дні, а також дуже не вистачає відчуття безпеки.

— Вже вирішили, що зробите у день нашої Перемоги?

— Навіть не знаю. Мабуть, скажу сину, що ми перемогли, ми з ним обіймемось та зможемо помріяти про майбутнє. А ще видалю сповіщення про ракетну небезпеку, та усі новинні канали в телеграмі, які я зараз регулярно моніторю по 5−6 разів на день.

А зірка серіалів «Слід» та «К.О.Д.», учасник проєкту «Танці з зірками» Олексій Суровцев розповів «ФАКТАМ» про найскладніші дні в Ірпені, зйомки під час війни та мрію після нашої Перемоги.

3498

Читайте нас у Facebook