ПОИСК
Інтерв'ю

«Лише танки змогли зупинити його»: український герой з позивним «Апостол» ціною життя врятував побратимів та знищив 30 окупантів

12:20 30 листопада 2023
Андрій Черніцький із позивним Апостол

Війна забирає життя військових та цивільних, дорослих та дітей. У Хмельницькому в пам'ять про 39-річного загиблого військовослужбовця Андрія Черніцького з позивним «Апостол» збудують дитячий майданчик за кресленнями, які герой розробив за життя. Роботи планують розпочати з наступного року без залучення бюджетних коштів.

За словами рідних та близьких, Андрій — учасник Революції Гідності. У лютому 2014 року отримав поранення на столичному Майдані. 8 травня 2015 року пішов на передову захищати Україну, а після демобілізації працював у рідному Хмельницькому та з дружиною виховували двох дітей. Та у перші дні великої війни чоловік добровольцем долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді командира стрілецького відділення. Його життя обірвалось 1 липня під час виконання бойового завдання на Луганщині. Він загинув героєм, не вистачило у росіян куль, щоб побороти … Лиш танки змогли зупинити воїна, але не зупинять ту святу ідею, у яку він вірив, та за яку воював.

«У нас була ідеальна родина»

- Андрій народився на Житомирщині, мав на два роки молодшого брата, — розповідає «ФАКТАМ» дружина бійця Іванна Черніцька. — Йому з дитинства подобалось гратись з танками, навіть деякі відео збереглись тих моментів. У шкільні роки із родиною вони переїхали у Хмельницький. Після школи чоловік вступив до місцевого університету — ХНУ, де отримав фах інженера. За цією спеціальність працював у місцевому ЖЕКу.

Читайте також: Навіть після пережитого не всі у селі розірвали зв’язок з рф: мешканка Харківщини втратила чотирьох найдорожчих людей під час ракетного удару

Ще однією стихією Андрія була любов до книг, він цікавився історією України. Коханий дотримувався думки, що росіяни — то наші вороги, принципово не спілкувався мовою ворога. Завдяки йому я майже позбулась суржику. Невдовзі він приєднався до молодіжного крила партії «Свобода».

Командир стрілецького відділення Андрій Черніцький

РЕКЛАМА

Історія знайомства цієї пари досить незвична. Іванна пригадує, що тоді ще була школяркою. отримала завдання підготувати проєкт на тему навколишнього середовища.

- Мені випала роль журналістки й проведення опитувань. Й один зі співрозмовників дав флаєр з адресою офісу цієї партії. Стою біля дверей й бачу йде такий красивий, високий хлопець з чорнявим волоссям… Не повірите, але ще тоді затаїлась всередині думка, що я вийду за нього заміж. Ми зайшли всередину, я ж мала щось питати у хлопців, але дивлячись на Андрія, не могла зібратись. У нас виявилось багато спільного і з часом ми почали зустрічатись. Потім одружились. Виховували двох дітей. Святославу 10, Ярослава на рік менша. У нас була ідеальна родина, в якій не було приводів навіть для сварок. Хоч і жили скромно, разом робили ремонт у квартирі, Ярослав навіть мене навчив цьому. Потім почався Майдан. Андрій вирушив туди одним з перших. Отримав поранення в стегно, на щастя, досить швидко реабілітувався. Будучи на Майдані, Андрій казав, що все буде добре. Нас завжди підбадьорював, завжди казав, що Україна переможе. А потім він вступив до лав ЗСУ, бо не міг бути осторонь від того, що відбувалось у країні. Пам'ятаю, як прийшов з військкомату і каже мені: «Все, йду служити». У мене сльози. Чоловік став заспокоювати. Мовляв, чого це я, дурна, плачу. Андрій сказав, що йде боронити державу, нас із дітками, щоби ті вороги не прийшли до нас. Просив підтримати. Хіба я могла інакше? Андрій воював в артилерійських військах на Донеччині. Йому математика гарно давалась, і він чудово орієнтувався у просторі.

Читайте також: «Повітряні сили не дозволяють зробити з наших міст те, що росіяни зробили з Маріуполем», — авіаексперт Валерій Романенко

РЕКЛАМА

З 2017 року Андрій був депутатом VII скликання Хмельницької міської ради. Його каденція закінчилась у 2020, після того він не балотувався. Коли був на посаді, він намагався максимально допомогти людям. Навіть зараз після його загибелі люди дякують йому за дитячі майданчики, які допоміг встановити, й багато іншого. Останні роки ми взялись зводити дім, вже був готовий фундамент. Ми разом відремонтували скульптуру хмельницького митця Миколи Мазура «Космодром» в місцевому парку. Працювали понад пів року, адже хотіли, щоби наше місто стало кращим і родинам з дітками було де відпочити.

Андрій та Іванна Черніцькі

Після повномасштабного вторгнення Іванна Черніцька з дітьми виїхали за кордон. Її чоловік вступив добровольцем до 19-го батальйону, де отримав посаду командира стрілецького відділення.

РЕКЛАМА

«В ніч на 1 липня наснився мені похорон Андрія. Прокинулась, подзвонила коханому. У відповідь — тиша. В цю ніч він загинув»

- Перший час воїн служив у Харкові, тоді в області. Всяке бувало. Якось він набрав мене, бо перед тим довго не було зв’язку, й розповів, що був страшенний обстріл. Внаслідок вибуху осколки полетіли в сторону голови та рук. Та дивом коханий залишився живим. Казав, що в нього сильний янгол-охоронець, — додає Іванна. — Від лютого 2022 року вдома Андрій бував двічі. За кілька днів до трагедії я їздила до чоловіка на фронт. То були незабутні дні… Наче щось відчувала, бо наліпила йому вареників з вишнями — він їх обожнював. А в ніч на 1 липня наснилось мені, що Андрія везе машина, ззаду люди йдуть та плачуть. Я мерщій до чоловіка й кажу: «Вставай, коханий. Що за цирк влаштував?» а він мені відповів, що просто втомився, хоче відпочити. Прокинувшись, подзвонила коханому. У відповідь — тиша. Наступного дня я дізналась, що Андрій загинув.

Читайте також: «Він не повів до першого класу сина, він не поведе дочку до вівтаря»: історія офіцера, який ціною свого життя зберіг побратимів у бою

Вже потім дізналась подробиці бою. Це було у селі Червонопопівка на Луганщині, чоловік до останнього давав відсіч окупантам. Знищив їх 30 чоловік. Проте протистояти російським танкам не зміг. Внаслідок обстрілу чоловік отримав важкі поранення, але під час надання медичної допомоги його серце зупинилось. Він загинув разом зі своїм побратимом Леонідом, прикривши шістьох своїм побратимів, врятувавши їм життя. Але через півтори години побратими цей танк спалили. Поховали коханого з військовими почестями на Алеї Слави. А до його труни я поклала дві вишиванки, з якими Андрій не розлучався ніколи. Сама їх вишила…

За словами рідних та знайомих Андрія, за життя він мав багато планів, щоби зробити рідне місто ще кращим, приємним місцеперебуванням для мам з дітьми. Щоби ті не хвилювалися, якщо малеча впаде чи пораниться. Й дуже хотів у місцевому парку імені Чекмана створити майданчик «Павучок».

Креслення облаштування дитячого майданчику, які знайшли у записах Андрія

- Андрія знаю десять років, за цей час провели з ним немало часу разом. У 2012-му агітували за «Свободу», у 2013−2014 роках боролись з режимом Януковича, тоді організовували кілька акцій «прямої дії», з Андрієм можна було йти на все, бо чітко був упевнений в ньому, як в самому собі. У 2015-му Андрій пішов воювати, служив артилеристом, був поранений. У 2016 році працювали з ним у ЖЕК-1, Андрій був хорошим головним інженером, завдяки заповзятості і працьовитості швидко заслужив авторитет серед хлопців.

Читайте також: «Ми планували зустріти старість разом. Льоша жартував, що буде буркотливим дідом»: історія розвідника, який став прототипом муралу в Києві

1 липня, відбиваючи танкову атаку окупантів, Андрій загинув. Загинув як герой, врятувавши побратимів, давши їм час для оборони… Вже після похорону Андрія я шукав документи в шухляді та на її дні знайшов ескізи Андрія. Вони збереглись та мають досить ґрунтовні розрахунки, — розповідає заступник хмельницького міського голови Василь Новачок. — За кресленнями Андрія Черніцького наступного року в місті плануємо збудувати дитячий майданчик. Ми в жодному випадку не будемо просити бюджетного забезпечення, не будемо просити бюджетного ресурсу, можливо, то буде ресурс, який заробляє комунальне підприємство «Парки і сквери», на тому, що надає якісь додаткові послуги. Можливо, будуть залучені якісь волонтерські кошти, але переконаний, що це треба зробити.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про 18-річного студента з Маріуполя, який пішов добровольцем на фронт та поліг в боях за Україну.

1913

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів