Щоб перетворити на міжнародного волоцюгу, страждання якого є «нормою»": експерт про мету систематичних ракетних обстрілів України росією
Відомий експерт Максим Майоров розповів, навіщо росія обстрілює мирні міста України.
«У світі міжнародної політики та масмедіа людські трагедії та порушення декларованих прав держав і народів, на жаль, не заслуговують на якусь універсальну і стабільну реакцію.
В теорії, недоторканість (свободи, кордонів, життя) — абсолютна, а злочин проти неї — це завжди злочин. На практиці ж все залежить від репутації порушника та жертви.
Якщо порушник міжнародного права слабкий і вразливий, як Саддам або Слободан, то справедливість і необхідність покарання не викликає сумніву. Якщо ж агресор — це ядерна держава, то одразу ж вмикається режим «не все так однозначно». Дипломатія — краща за війну, і так далі.
Аналогічно і з жертвою. Її страждання — не абсолютні, а відносні. Відносні щодо готовності чи не готовності інших співчувати. Адже емпатія — це не риса, а ресурс. Не можна співчувати однаково всім на світі. Щоб перейнятися долею когось одного, доводиться забути про когось іншого. Фокус уваги та співчуття може бути стабільним, а може й дрейфувати з об’єкта на об’єкт.
Зовнішнє сприйняття страждань різних народів чимось нагадує відмінність у побутовому ставленні до схожих проблем різних людей. Якщо десь надворі бачать охайно вбраного непритомного незнайомця — інстинкт підказує допомогти. Інша справа — явний з вигляду волоцюга, для якого подібна ситуація перехожими сприймається, зазвичай, як «нормальна». Різниця у ставленні до об’єкта випливає з його репутації — часто суб’єктивної і невиправданої.
Країни, які стають жертвами несправедливості можуть викликати сплеск міжнародного співчуття і підтримки. Але гнів та милосердя притуплюються, коли трагедія перетворюється на рутину. Безсилля запобігти біді раціоналізується у перекладанні відповідальності на жертву. Мовляв, страждає через свою «неблагополучність». Як волоцюга.
Явна мета систематичних варварських бомбардувань України — перетворити її на такого собі міжнародного волоцюгу, страждання якого є «нормою». Бо якщо це «норма», то немає підстав боронити, мститися чи притягати до відповідальності.
Справді, якщо бомбардувати Україну — «нормально», то отримувати за це удари відплати, санкції та осуд — це «ненормально». Якщо ворожі дії Росії — «рутина», то жорстка на них реакція — «сенсація». Бо ж без злочину розривається і причинно-наслідковий зв’язок «злочин-покарання». Такий стан речей добре сформульований у жартівливій максимі: «а нас за що?».
На жаль, ми ніяк не можемо запобігти рутинізації російської агресії. Однак, до чого нам варто прагнути — це баналізації війни на російській території. Зробити цілі на території РФ — звичними, а обурення лаврових на міжнародних майданчиках — нудними. Домогтися формування усталеної думки про Росію в світі: це та країна, яку (всім) можна бомбардувати. Як Ірак, Сирію або Газу.
Перетворення першої за пихатістю країни в світі на чергового міжнародного волоцюгу, страждання якого є нормою і неважливі, — це не просто акт помсти. Це психологічне розширення вікна можливостей для наших союзників. Теперішніх і всіх майбутніх", — написав він.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
627Читайте нас у Facebook
