«Беру біле яйце та вже бачу, яка квітка йому більше «пасує»: майстриня Наталія Янішевська розкрила таємниці створення писанки

«Писати писанки мене навчив дідусь»

— Перші писанки з квітами я писала на гусячих яйцях — вони більші за курячі, а з декором дійсно вражають, — розповідає Наталія Янішевська. — Згодом дизайнів ставало дедалі більше. Ніжні квіточки мені хотілося також зобразити на крихітних перепелиних яйцях, а більші — на страусових. Це звучатиме дивно, але іноді, беручи біле яйце до рук, уже бачу, яка квітка йому «пасуватиме». Зараз у моєму творчому доробку близько двох десятків квіткових дизайнів. Це маки, тюльпани, півонії, соняхи, лілеї, іриси, магнолії… Часто писанки з квітами доповнюю пташкою або метеликом. Тож квіткова колекція росте…

— З чого почалося ваше захоплення писанкарством?

— Створювати писанки мене навчив дідусь. Пригадую, як перед Великоднем він ставив перед собою кошик білих яєць, починав розписувати й не зупинявся, поки всі вони не ставали візерунчастими. Мистецтво писанки — один з моїх улюблених художніх напрямків. Займаюся цим з ранніх років, а отримавши художню та мистецтвознавчу освіту, розширила пошук смислів та візуальних образів, зберігаючи традиційну техніку воскового розпису.

— У чому особливість цієї техніки?

— Мої писанки виконані у традиційній техніці воскового розпису на перепелиних, курячих, гусячих та страусових яйцях. Це найпоширеніша на території України писанкова техніка. Традиційно писанки створювали на повному яйці — і це було частиною символіки, адже символ нового життя має містити зародок у собі. Зараз майстри зазвичай пишуть на видутій шкаралупі яйця, яка при дбайливому ставленні зберігається десятки років. Орнамент наноситься на поверхню яйця гарячим воском за допомогою металевого писачка та полум’я свічки. Воскові лінії захищають місця в декорі, які мають залишитися білими. Далі яйце для фарбування занурюється у фарбу в послідовності від світлої до темної. Я використовую анілінові (кислотні) барвники для яєць, які мають велику палітру кольорів. Серед українських писанкарів є тенденція до повернення фарбування писанок природними рослинними барвниками. Зокрема, з ягід та кори. За кожним наступним кольором, від жовтого й до чорного, покриваю воском деталі, які мають залишитися в цьому кольорі. Коли фарбування завершено, потрібно зняти віск. Для цього поверхню яйця з воском нагрівають біля полум’я — і розтоплений віск легко витирається серветкою. Це найбільш магічний етап творення писанки, коли весь барвистий дизайн проявляється повністю. Готову писанку варто змастити олією — так кольори на ній стануть ще насиченішими. Особисто я часто лакую писанки.

«Люблю квіти з багатою палітрою кольорів — наприклад, іриси та гладіолуси»

— Що вас надихнуло на створення квіткової колекції писанок?

— Мої писанки натхненні природою. Я намагаюся зобразити квіти у реалістичний спосіб. Яйце з птахами та квітами наче оживає…

— Ви пишете квіти з натури чи, можливо, перед вами фото або малюнок?

— Я починаю з начерків в блокноті. Коли обираю квітку, яку хочу зобразити, перш за все роблю ескіз. Зазвичай це образ, і мені не потрібно змальовувати квітку з натури. Ніколи не намагаюся досягнути «справжності» квітки, бо це неможливо: в природі, вважаю, все одно буде краще.

— Що найскладніше у роботі, а що — найприємніше?

— У мене стільки нереалізованих ідей та начерків, які чекають свого часу, що найскладніше — це прокручувати ці образи в голові, продумувати деталі та прийти врешті до їх втілення. Найприємніше — це, звичайно, відгуки поціновувачів моєї творчості, коли люди діляться радістю мати мою писанку на видному місці вдома чи, наприклад, розповідають, як кожного разу посміхаються, дивлячись на зображену на писанці пташку з ягодою в дзьобі. Я радію, коли мої писанки потрапляють до колекціонерів в різних куточках світу. Найбільше моїх робіт, мабуть, в Україні, Канаді та США. Навіть самі писанкарі колекціонують писанки, адже хто краще може оцінити майстерність, як не майстер. Я й сама колекціоную писанки. Друзі часто привозять мені їх з різних країн, знаючи про моє захоплення. Беру участь у всеукраїнських та міжнародних проєктах до Великодня, зокрема «Світ писанки» в Ужгороді та «Сонячний Великдень» в Центрі української культури та мистецтва у Києві. Як правило, після виставок частина писанок кращих майстрів залишається в музейних колекціях, які, таким чином, містять не тільки народні зразки, а й сучасні роботи. З розвитком соцмереж вдається дедалі активніше комунікувати з майстрами писанки по всьому світу. Це ком'юніті World Egg Art Association, IEAF International Egg Artists, Egg Art International Gallery, які є простором підтримки та визнання.

— Яка квітка ваша улюблена в природі та творчості?

— Люблю квіти з багатою палітрою кольорів — наприклад, іриси та гладіолуси. Щоб створити багату палітру відтінків, фарбування в один колір недостатньо. Кожну зафарбовану пелюстку квітки я висвітлюю за допомогою спонжа та оцту, змішую відтінки фарб, окремі деталі зафарбовую пензликом. Цікаво, коли в одній квітці можна показати різні стадії цвітіння, щоб був і пуп’янок, і розквітла квітка. Це як маленька біографія чи хронологія в моменті.

«Створюючи свою першу писанку, подумайте про те, кому б ви її хотіли подарувати»

— Який вигляд має ваша майстерня?

— Мій простір творення — не місце, а тиша та спокій. Я не люблю метушні, починаючи роботу над писанкою. Під кінець процесу, коли робота вже готова, знаходжу себе серед хаосу фарб, воску, серветок, із зафарбованими пальцями рук. Занурюючись у творчий процес, майже не зважаю на все довкола.

Читайте також: «Чудова ідея — залучити до процесу декорування великоднього кошика дітей»: майстриня Лідія Киценко про підготовку до свята

— Яке ваше творче кредо?

— Створювати те, що наповнює енергією мене та дарує радість іншим. Я можу працювати лише в позитивному настрої та переконана, що твір має передавати цю емоцію. Щоб не відбувалося в житті, у ньому має бути місце для краси. Для мене мистецтво — справжня оаза.

— Як вважаєте, чи зміг би створювати писанки штучний інтелект?

— Дизайни — так. І це вже відбувається сьогодні. Але… Писанка — це про справжність, душу, думки й руку, що пише. Я б хотіла, щоб в майбутньому так і залишалося.

— Які б поради ви дали початківцям?

— Першу писанку раджу писати традиційну. Зараз в інтернеті чимало альбомів зі зразками орнаментів. Оберіть нескладний, той, що до вподоби. Також раджу подумати, кому б ви хотіли подарувати створену вами писанку. Це допоможе визначитися з ідеєю розпису.

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» майстриня з Волині, володарка кількох Гран-прі міжнародних конкурсів з декоративно-прикладного мистецтва, Валентина Матвєєва розповіла про створення великодніх яєць, вишитих шовковими стрічками та декорованих бісером.

Фото з альбому Наталії Янішевської

303

Читайте нас у Facebook