«Равлик без мушлі у фільмі „Порцелянова війна“ є метафорою біженців, які залишились без домівки», — художник Слава Леонтьєв
В український прокат вийшов документальний фільм «Порцелянова війна», який отримав близько п’ятидесяти міжнародних нагород та номінований на «Оскар». Головні герої картини — подружжя харківських митців Слава Леонтьєв та Аня Стасенко. Вони створюють красу попри війну та всупереч їй. І ця їхня стійкість та сила духу, помножені на талант, не можуть не захоплювати.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» художник та співрежисер фільму «Порцелянова війна» Слава Леонтьєв розповів про історію стрічки та неймовірну порцеляну, яку створює разом з дружиною Анею Стасенко.
«Цей фільм — робота дуже потужної міжнародної команди»
— Славо, вітаю вас з успіхом фільму! У соціальних мережах він отримав величезну кількість відгуків від людей з різних країн світу.
- Дякую за вітання. Фільм «Порцелянова війна» — робота дуже потужної міжнародної команди. До його створення долучились кілька країн: США, Польща, Австралія і, звісно, Україна. Творці стрічки «застрибнули» у цей проєкт, абсолютно не думаючи про визнання. Вони хотіли підтримати Україну. Мій співрежисер Брендан Белломо — відомий американський фахівець зі спецефектів у розважальному кінематографі, проте ніколи раніше він не працював як документаліст. Коли почалось повномасштабне вторгнення, він зателефонував нам з Анею, щоб запитати, чи ми живі та чим займаємось. Адже ще до війни у нас була підписана угода про використання створених нами порцелянових образів у анімаційному проєкті.
Читайте також: «Роботи Галини Кломбицької експонувались у Парижі, Ріо-де-Жанейро, Чикаго, Монреалі, Токіо», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Коли Брендан дізнався, що моя дружина Аня продовжує працювати, а я їй за змоги допомагаю, при цьому перебуваючи у збройних силах, він був вражений. Разом з Аньєлою Сидорською, яка стала авторкою ідеї фільму «Порцелянова війна», вони започаткували цей кінематографічний проєкт. Потім до них приєдналась відома продюсерка та сценаристка Пола ДюПре Песмен, яка брала участь у створенні фільмів про Гаррі Поттера. Ми з Анею у цій команді були персонажами, я також став співрежисером, а наш друг, художник Андрій Стефанов, виступив у ролі оператора. Щоб створити півторагодинний фільм, було відзнято 500 годин матеріалу. Тож мали з чого обирати. Надзвичайно важливою була робота анімаційної студії BluBlu Studios у Польщі. Вважаю, що доповнити документальний фільм сучасною анімацією — геніальне рішення, яке дало нам можливість поєднати порцеляну з історією реальності, яку ми розповідаємо у фільмі.
.jpg "Слава Леонтьєв та Аня Стасенко створюють незвичайну порцеляну, яка має поціновувачів у багатьох країнах світу")
— Вийшло справді незвичайно! Порцеляна у фільмі … оживає.
- Образи, які ми створюємо з Анею, поєднані з природою і є важливими метафорами. Це і равлик, і сова, і Пегас, і кульбабки… Наприклад, равлики без мушлі є метафорою біженців, які залишились без домівки, а фантастичне створіння Пегас втілює мрії про майбутнє. Мистецька мова дуже метафорична. У розписі фігурок ви не побачите жахіть війни — насилля та руйнувань. Аня говорить про те, що тримає кордони свого творчого всесвіту й не дасть туди втрутитися загарбникам.
.jpg "Пегас — фантастичне створіння харківських митців Слави Леонтьєва та Ані Стасенко, яке втілює мрії про майбутнє")
«Це технологічно неймовірні речі, коли у статуетках „оживає“ надглазурний розпис»
— Як же було створено ефект порцеляни, що ожила?
- Польська анімаційна студія BluBlu Studios отримала фото усіх наших робіт, створених протягом більш ніж двадцяти років. Вони вивчили наш стиль та мистецьку мову і створили вручну сім тисяч малюнків, щоб проілюструвати фільм. Для нас було справжнім дивом те, що ми побачили. Це технологічно неймовірні речі, коли у статуетках «оживає» саме надглазурний розпис. Глядач дивиться на все це неначе загіпнотизований. Створити такий ефект — надзвичайно складна інноваційна робота. Коли ж Брендан Белломо показав моє відзеркалення у зіниці ока совенятка, я був взагалі вражений. Також Брендан вперше використав у фільмі розроблену ним технологію перетворення цифрового матеріалу ніби в такий, що відзнято на плівку. Кадри з такою обробкою сприймаються як більш реалістичні, вони наче «дихають зсередини» — і це дуже добре відчувається на великому екрані.
— Чи правильно я зрозуміла, що Брендан Белломо ще до повномасштабної війни хотів зняти фільм про вашу порцеляну?
— Він та Аньєла Сидорська запропонували використати створені нами образи у анімаційних проєктах, і ми навіть встигли підписати угоду. Тобто мова йшла про те, що наша порцеляна оживе у 3d анімації.
— Як вони дізнались про ваші фарфорові роботи?
— Із соцмереж, адже ми ніколи серйозно не займалися виставковою діяльністю.
— Брендан Белломо та Аньєла Сидорська — колекціонери фарфору?
— Ні. Вони побачили нашу порцеляну, вона їм сподобалась. Українське мистецтво акумулює свободу та творчу сміливість і цим приваблює.
«Я давно зрозумів таку річ: наші щирі вподобання завжди хтось поділяє»
— З чого почалася ваша незвичайна творчість?
— Порцеляна мені подобалась з дитинства. Я любив «зависати» у Харківському художньому музеї, де вона експонувалася. І це були для мене особливі моменти. На жаль, у фільм не увійшов матеріал про пошкоджений музей. Там, де колись була експозиція з порцеляни, я знімав уламки стелі, що впала. І ці білі уламки дуже нагадують порцеляну… Щодо мого шляху до порцеляни, він був довгим. Я навчався у художньому училищі та академії, потім була аспірантура. Вивчав живопис, графіку, теорію та історію мистецтва, але в мене не було жодної години навчання скульптурі. Одного ж разу друзі запросили нас з Анею допомогти їм у створенні керамічної біжутерії. Це був мій перший досвід. Потім я почав створювати форми для Ані, вона їх розписувала. Ми намагалися та намагаємося робити щось цікаве, незвичайне. Наприклад, вушко коника у розписі може бути будиночком, над яким цей «крилатий кінь» пролітає…
Читайте також: «Містичні історії про скрипку Нікколо Паганіні вражають», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Зараз у соцмережах стільки бажаючих придбати ваші фігурки! Вони так зворушили людей з різних країн світу. Як думаєте, у чому секрет такої популярності ваших робіт?
— Я давно зрозумів таку річ: наші щирі вподобання завжди хтось поділяє. Якщо я створюю щось таке, що хотів би мати особисто, це купуватимуть із задоволенням. Нам з Анею ніколи не вистачало часу, щоб задовольнити попит замовників. Роботи ставали все складнішими. Створення однієї може займати два місяця і навіть більше. Зараз, коли ми зайняті просуванням фільму «Порцелянова війна», який дає можливість розповісти про Україну, часу на створення робіт стало ще менше…
- Який, на вашу думку, головний меседж фільму?
- Порцеляна — метафора України, яку неможливо знищити. Наша культура — одне із джерел нашої стійкості. Сьогодні Україна для всього світу виступає метафорою свободи та культури, викликаючи захоплення та шану.
— У червні 2023 року попри війну та всупереч їй головний редактор «ФАКТІВ» Олександр Швець відкрив перший в Україні музей фарфорових фігур ShvetsMuseum, який користується у киян та гостей столиці України великою популярністю. У ньому представлено понад 2000 унікальних робіт, створених майстрами найвідоміших у світі порцелянових мануфактур. Цю колекцію Олександр Швець збирав упродовж десятиліть. Особисто ж для мене цей неймовірний музей, один із кращих у світі, став джерелом натхнення для створення у «ФАКТАХ» найбільшого в Україні мистецького медіапроєкту «Українська порцеляна. Шлях до ЮНЕСКО» — серії інтерв’ю з митцями, експертами та колекціонерами фарфору.
— Все це справді вражає. Із задоволенням відвідаю цей музей, коли буду у Києві. Насправді порцеляна — дуже недооцінений матеріал. Вона чиста як носій і є одним із найкращих та найважливіших матеріалів, що має сьогодні людство. Її можливості — особливо у поєднанні з сучасними інноваційними технологіями — неосяжні…
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з професором Сергієм Козаченко про фантастичне враження від колекції порцеляни у ShvetsMuseum.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Слави Леонтьєва
213Читайте нас у Facebook
