ПОИСК
Суспільство та люди

З карток українців вкрали понад мільярд гривень: які схеми застосовували шахраї

11:45 13 травня 2025
Шахраї через інтернет крали гроші з карток українців, фото з відкритих джерел

За підсумками минулого року шахраї вкрали з карткових рахунків українців понад мільярд гривень. Про це повідомили у Національному банку.

За даними регулятора, середній розмір крадіжки з рахунку однієї жертви зріс з 3,1 тис. у 2023 році до 4,8 тис. грн у 2024. Це разом зі збільшенням загального обсягу карткових транзакцій спричинило стрибок суми викрадених шахраями коштів на 37% (до 1,1 млрд грн).

У Нацбанку повідомили, що найбільше шахрайських операцій відбулося в інтернеті — 83% від загальної кількості й лише 17% — у банкоматах, терміналах тощо.

«У 2024 році, як і раніше, переважна більшість шахрайських випадків спричинена соціальною інженерією. Тобто, коли клієнти самостійно розголошують особисті дані, реквізити платіжних карток, підтверджуючі коди та паролі для проведення платіжних операцій. Торік 84% від загальної суми всіх збитків було спричинено соціальною інженерією (у 2023 році цей показник був 80%)», — йдеться у повідомленні.

РЕКЛАМА

У Нацбанку назвали найпоширеніші схеми шахраїв:

- дзвінок чи смс-повідомлення щодо нібито отримання допомоги;

- телефонують від імені банку (чи навіть Національного банку) та просять надати реквізити платіжної картки, коди підтвердження з смс-повідомлення, логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу;

РЕКЛАМА

- від імені родичів, друзів, знайомих просять допомогти, здійснивши переказ коштів на зазначений номер картки;

- надіслали посилання, де потрібно зазначити повні реквізити картки (номер картки, термін дії, CVV-код) або в інший спосіб вимагають надати повні реквізити картки для здійснення вам переказу коштів, наприклад, за товари та послуги, які ви продаєте через онлайн-платформи, маркетплейси тощо.

Регулятор нагадав, що у таких випадках краще перетелефонувати у банк для уточнення, чи дійсно здійснювалися такі дзвінки, чи надається подібна допомога, або родичу, знайомому, другу — для уточнення, чи справді потрібна допомога.

«Користувачам також потрібно бути пильними та не переходити за посиланнями, що надходять у месенджери, смс, e-mail з метою викрадення персональних даних, реквізитів платіжних карток, кодів підтвердження входу в платіжний застосунок / інтернет-банкінг, підтвердження платіжних операцій тощо», — додали у Нацбанку.

РЕКЛАМА

Раніше ми розповідали про новий спосіб шахрайства за допомогою повідомлень про нібито відкриття фінансових рахунків.

406

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів