Інший процесуальний підхід, ніж у інших ДТП за участю співробітників НАБУ: Голобуцький про справу Русаєва
Смертельна ДТП за участю керівника одного із підрозділів детективів центрального апарату НАБУ закінчилася закриттям справи, що викликало суспільний інтерес. Адже простежується різний підхід правоохоронної системи до розслідування ДТП за участю співробітників НАБУ, вважає політолог Олексій Голобуцький, пише «Фокус».
«Три ДТП без летальних наслідків — підозри. ДТП зі смертельним наслідком за участю керівника підрозділу НАБУ — припинення справи. Саме цей контраст порушує питання, на яке досі немає переконливої відповіді», — написав політолог.
За словами Голобуцького, суспільний інтерес до цієї справи викликаний не самим фактом роботи Русаєва в НАБУ, а загибеллю людини, високим службовим статусом фігуранта та явним контрастом між суворістю процесуальних норм в одних справах та припиненням провадження в іншій.
Йдеться про ДТП зі смертельним наслідком, яке сталося 2 квітня 2018 року у Києві біля станції метро «Виставковий центр». Внаслідок аварії загинула Марина Арустамова.
Як зазначає Голобуцький, найбільше запитань виникає при порівнянні цієї справи з іншими кримінальними провадженнями стосовно працівників НАБУ. Зокрема, в ході нещодавніх подій навколо Бюро кільком співробітникам було пред'явлено підозри у справах про ДТП, у яких були постраждалі й тяжкі наслідки для здоров'я, проте загиблих не було.
«Тому закономірно виникає питання: чому у справах без летального результату висувалися підозри, а у справі, де людина загинула внаслідок наїзду на пішохідному переході, підозри не висувалися, а провадження, за інформацією сторони потерпілих, було припинено?» — наголосив політолог.
Окремо Голобуцький звернув увагу на те, що, за наявною інформацією, розслідування у справі проводило Державне бюро розслідувань, тому питання щодо ухвалених процесуальних рішень мають адресуватися насамперед органу досудового розслідування, процесуальним керівникам та суду.
Крім того, він нагадав про публічні заяви матері загиблої Марини Арустамової, яка неодноразово заявляла про відсутність, на її думку, вичерпних відповідей щодо всіх обставин трагедії. За словами Голобуцького, сім'я загиблої протягом багатьох років добивається повного та неупередженого розслідування.
Політолог підкреслив, що йдеться не про критику НАБУ як інституту, а про необхідність забезпечення прозорості та зрозумілості процесуальних рішень у резонансних справах.
Окремо Голобуцький поставив питання про те, чому Русаєв, попри багаторічне кримінальне провадження та пов'язані з ним репутаційні ризики, продовжує обіймати с.
«Якщо людина, щодо якої ведеться багаторічна кримінальна справа і яка представляє очевидні ризики для репутації, не тільки залишається в системі, а й продовжує працювати на керівній посаді, суспільство має право запитати: кому була вигідна така кадрова конструкція?» — написав політолог.
На його думку, додаткові питання викликає і той факт, що, за інформацією сторони потерпілих, рішення про припинення провадження було ухвалене саме в період загострення ситуації навколо НАБУ.
«Якщо одних співробітників робили максимально вразливими в очах громадськості, то іншого фігуранта гучної справи фактично вивели із зони кримінального ризику», — зазначив Голобуцький.
Політолог також висловив припущення, що суспільство має право отримати відповідь на питання, чи не була ця ситуація частиною більш широкої кадрової логіки.
«Питання полягає не лише в тому, хто закрив справу, а й у тому, кому було вигідно зберегти Русаєва у керівному складі НАБУ», — написав він.
Як повідомлялося, 23 червня Шевченківський районний суд Києва має розглянути скаргу сторони потерпілих на рішення про припинення кримінального провадження у справі про ДТП зі смертельними наслідками.
36Читайте нас у Facebook
