Пожити в омріяному будинку не судилося: солдат з Кіровоградщини повернувся з війни «на щиті»
У Голованівську в останню дорогу провели захисника Володимира Вовченка, він рік і сім місяців вважався зниклим безвісти. Йому навіки 34 роки, повідомили у селищній раді:
«Володимир після школи вступив до Одеського морехідного фахового коледжу морського та рибопромислового флоту, а, отримавши диплом, продовжив навчання в Одеському водному університеті, де здобув спеціальність інженера-будівельника морських і річкових портів. Працював на Побузькому феронікелевому комбінаті. Любив футбол. Був воротарем футбольної команди „Гладіатори“, яка неодноразово здобувала перемоги на турнірах різних рівнів. Створив сім’ю, народився син».
Володимир, за словами земляків, був світлою і доброю людиною, люблячим чоловіком, дбайливим сином, найкращим батьком для маленького Єгора. Разом з дружиною їздили працювати в Європу, бо мали мрію придбати власний будинок. І цю мрію вони здійснили, але пожити в тому будинку разом не судилося, бо клята війна перекреслила всі плани, мрії і сподівання…
28 липня 2024 року Володимир став на захист України у найважчий для неї час.
Свій останній бій солдат кулеметного відділення взводу вогневої підтримки мужньо прийняв 1 листопада 2024 року. Сталося це поблизу населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області. Відтоді тривали довгі місяці невідомості, сповнені болю та жевріючої надії для рідних та близьких…
Раніше стало відомо, що на війні загинув захисник з Вінниччини — батько п’ятьох дітей.
32Читайте нас у Facebook
