«Читаючи листа, я не могла стримати слiз. Приємно, що є на свiтi люди, якi можуть i словом, i дiлом допомогти та пiдтримати хвору дитину»
Нам пишут со всех концов Украины.
Бабушка маленького Андрюши Нина Васильевна из города Николаева написала: «Треба було бачити здивування синiх великих очей, коли вiн прочитав адресу на його прiзвище (вiн сам читає). А коли вiдкрили посилку, вiн бiгав по всiй кiмнатi, притискаючи подарунок до грудей, i кричав: „Мамо, тато! Менi дiдусь прислав медведика. Сiренького, лагiдного i м’якенького!“ Ваше привiтання було радiстю i для нас, дорослих. Воно було продумане, щире i змiстовне. За столом вся родина вiдчувала хороший настрiй. А Андрiйко частував свого медведика пряниками та цукерками… З великою вдячнiстю до Вас вчитель-пенсiонер Якубець Нiна Василiвна. Я хоч одержую мiнiмальну пенсiю, але виписую Вашу газету „ФАКТИ“. Завжди чекаю п’ятницю, щоб одержати свiжий номер».
Еще одна бабушка, Ольга Ивановна, написала из села Рогозов Бориспольского района Киевской области: «Ви не можете собi уявити, скiльки радостi i емоцiй у цiєї дитини (онука Давiда). Я йому 5 разiв читала листа вiд Санта-Клауса. Скiльки було запитань! Я сама наче була в Лапландiї i, як мала дитина, всiм в селi показувала цього листа. Я дуже рада, що є така прекрасна газета, яку я можу читати i без якої я не засну. Якби у мене була можливiсть, то я б виписала, але не можу. Ну я, по можливостi, щось не куплю, зекономлю, а газету куплю. Я її складаю, навiть жалiю порвати. Даю i iншим читати».
Из города Прилуки Черниговской области пришло письмо от Инночки и ее мамы Людмилы Алексеевны, которые благодарят нашу газету и — особенно! — фонд Бориса Колесникова. «Моя доченька была очень рада, когда получила подарок и сладости, ведь у нее в жизни так мало хорошего (может, помните из ее письма, что она инвалид с детства, у нее врожденный порок сердца с недостаточностью кровообращения). Правда, на посылке кто-то указал не наш номер телефона, и нам не могли дозвониться, так потом доставили посылку прямо домой поздно вечером. Получилось так, что вроде сам Дед Мороз принес подарок».
«Ми, Рябова Дарiя, Рябов Дiма i бабушка Бездуган Лариса Василiвна, вiтаємо вас з Новим роком i Рiздвом Христовим… Ми одержали подарунки i були дуже радi. Нам так хотiлося показати їх мамi, але вона не вiдвiдує нас, зовсiм забула за нас, — пишут наши маленькие читатели из Кировоградской области. — З нами живе ще й наша прабабуся Овчаренко Марiя Iванiвна, вона пенсiонерка — 77 рокiв, вчитель початкових класiв. Вона сказала нам: вам потрiбно добре вчитись i дякувати цим добрим людям».
Нина Васильевна Никитенко из села Валява Городищенского района Черкасской области прислала очень трогательное письмо: «Ми отримали подарунок вiд Вас. Чесно кажучи, були приємно здивованi. Так склалося в нашому життi, що ми перестали вiрити в добрих людей, в iснування дива на нашiй планетi. Але, отримавши подарунок, ту рiч, яка нам так необхiдна, ми дуже зрадiли. Ту радiсть i здивування ми в листi передати не можемо. В перший же день ми склали уже наш велотренажер i зразу ж почали вчити сина крутити педалi… Ми хочемо подякувати Сантi та всiм його помiчникам за цей подарунок, авторам листа, який був адресований Олеговi, — окрема подяка. Читаючи листа, я не могла стримати слiз. Нам дуже приємно, що є на свiтi люди, якi можуть i словом, i дiлом допомогти та пiдтримати хвору дитину».
«Я мама Вани Котляренко, которому Санта-Клаус прислал компьютер… Я в шутку предложила ему написать письмо Санта-Клаусу. Он без слов согласился и написал в черновик, а потом и в чистовик, чтобы Санта ошибки не видел… Чудо случилось, мы получили посылку, и каково же было удивление, когда обнаружили, то, о чем мечтали, ноутбук. А когда читала письмо, написанное Сантой для Вани, ревела, как ребенок. В прошлом году прошли обследование в Одессе. У Вани обнаружили внутричерепное давление и проблемы с сердечком, — написала Марианна из села Котловина Ренийского района Одесской области. — А теперь о самом главном, из-за чего я пишу Вам это письмо. Хотя я не знаю, дойдет ли оно куда надо. Я хочу Вам сказать большое человеческое спасибо. Благодаря Вам мои дети счастливы. Муж на несколько месяцев уехал на заработки, в зимнее время работы в селе нет. Дети зовут его домой, говорят, что все у них есть, им ничего больше и не надо. Нужен папа. Еще раз огромное спасибо вашей редакции и фонду Бориса Колесникова.
Из-за денежных проблем я не могла выписать вашу газету на это полугодие. Но летом будет работа — будет и газета. Чудеса бывают".
И буквально вчера мы получили письмо от мамы Саша Кислицкого, проживающего в селе Пеньковка Червоноармейского района Житомирской области. По просьбе Зинаиды Юрьевны мы публикуем письмо полностью.
«Дорога редакцiя газети «ФАКТИ»!
В груднi 2012 року мiй син написав листа у вашу газету з звертанням до Санта-Клауса. Вiн написав, хто є в нашiй сiм’ї, як вiн навчається, про що мрiє. Також попросив у казкового Санта-Клауса подарунок — ноутбук.
В квiтнi 2012 року в нас сталося горе — згорiв будинок, не вдалось врятувати нiчого. Допомоги вiд влади ми отримали дуже мало, враховуючи таке лихо — майже нiчого, хоча звертались скрiзь. На даний час ми проживаємо в чужому будинку.
Пiсля цього ми не вiрили, що на свiтi бувають «чудеса», але недавно чудо сталося. До нас пiд’їхала машина, i незнайомий чоловiк вручив моєму сину ноутбук вiд Санта-Клауса, а також два портфелика з солодощами для Сашi i Машi (це мої дiти — 8 i 3 роки). Яка це була радiсть для моєї дитини! А також для нас.
Навiть чоловiк, який вручав подарунки, сказав: «Я такої радостi в очах дитини ще не бачив!». I цей дорослий чоловiк сам просльозився.
На другiй день вранцi Саша попросив, щоб я показала ноутбук, вiн думав, що це йому наснилося.
На даний час кожна дитина повинна вмiти користуватись комп’ютером — такий тепер вiк. А так як я працюю фельдшером в селi, менi вiн також буде в нагодi.
В нас село маленьке, i зразу всi дiзнались. До мене на роботу бiжать дiти зi школи i запитують вашу адресу, також запитують всi дорослi. Я впевнена, що газету «ФАКТИ» передплатить майже все село.
Але справа не в цьому. Справа в тому, що є на свiтi добрi люди, що є газети, працiвникам якої не байдужi долi людей. Ваша газета благодiйна, ви допомагаєте багатьом людям, про це я читаю в кожному новому випуску. В наш час залишитися з горем наодинцi важко, але ви даєте надiю.
Я i моя сiм’я дуже вдячнi всiм працiвникам редакцiї газети «ФАКТИ», а також Санта-Клаусу. Мiй син у 8 рокiв знову повiрив, що вiн iснує. Мiцного Вам здоров’я, процвiтання, успiхiв у роботi i довгих, довгих рокiв життя!"
Редакция «ФАКТОВ» благодарит авторов этих и других писем — от Саши Шадрина и Тани Минько из Луганской области, Алены Лехно из Киевской области, Наташи Павлюк из Винницы, семьи Григорчук из Ивано-Франковской области, семьи Порядько из Кироградской области и еще множества наших читателей.
К сожалению, не все, кому Санта-Клаус отправлял новогодние подарки, получили их. «Укрпочта» вернула некоторые из посылок, потому что за ними, несмотря на разосланные адресатам уведомления, в почтовые отделения так никто и не пришел. Нашей вины в этом нет — таковы реалии. Радует одно: подобные случаи единичны.
3409Читайте нас в Facebook
