Бо не однаково мені, або ще один прикордонний скандал
От і зараз не можу змовчати, коли прочитав, як українці на західних кордонах масово долучилися до гігантської контрабандної схеми, яка допомагає ухилятися від оподаткування так званим «підприємцям». Наче б люди собі «копійку» забезпечили, а по суті — себе обікрали, бо втрати бюджету України через порушення митних правил та контрабанди становлять від 25 до 70 мільярдів гривень щороку. Матінко рідна! Ми ж, українці, на оборону в умовах війни у 2017 році витратимо 64 мільярди, а тут майже така ж сума «розчиняється» через нечесні оборудки не ворогів-агресорів, а своїх співвітчизників. Деяких ми бачимо в телевізорі та на біг-бордах, хтось сидить у кабінетах чиновників фіскальних служб, а про декого навіть не згадаємо, бо вони просто «мурахи» у цій схемі. Вони фейкові туристи, які, користуючись нормою Митного кодексу (характерною цивілізованим суспільствам) та дозволом 1 особі за 1 добу проносити товар до 500 євро для власного вжитку, як верблюди тягнуть з Польщі на собі через кордон товар комерційними партіями на мільйони гривень.
І ні в кого не виникає запитання: як у нашій країні люди при середній зарплатні 236 євро щодня на очах у фіскальних органів перевозять товар з-за кордону на дозволені законом 500 євро. Одяг, взуття, електроніка — промислові партії цих категорій товарів без податків при жадібному потиранні рученят армії митників потрапляє на територію України. Лише за перші шість місяців 2017 року і лише з Польщі в Україну за «лімітом 500 євро» було ввезено товарів приблизно на 22,5 млрд грн.
При цьому вони не сплачують мито та ПДВ, бо раз на добу можна. Завтра — новий день і схема працює знову. І назва їй проста — контрабанда! Прикордонники закривають на це очі, але не безкоштовно — власник контрабандного товару платить представникам митного поста 20 гривень. «Прикордонну схему» вінчають керівники обласних митних служб ДФС та окремих митних постів ДФС, які при зарплатні у 5−6 тисяч гривень жирують як сир у маслі, купують дорогущі автівки, а їхні київські патрони продовжують публічну істерику щодо необхідності боротьби з корупцією.
Звичайні громадяни теж опосередковано сприяють злочинному бізнесу, бо купуючи потім на 20% дешевший, але «сірий», тобто контрабандний товар, мовчки погоджуються із станом речей, що склався.
Хтось запитає: а яке тобі діло до цього? У ТВ-програмі на Інтері «Знак якості» ми перевіряли не лише ковбасу або консерви, а ще й м’ясорубки, тонометри та праски. У «Все буде добре» на СТБ тенденція закріпилася: ми з колегами допомагали споживачам розбиратися, як правильно вибрати пральну машину, мобільний телефон та інші промтовари. На моє переконання: якість предметів, які ми купуємо за свої кровні гроші, нерозривно пов’язана із ширшим поняттям якості життя. А якість нашого життя при катастрофічному стані речей з контрабандою та невикоріненою корупцією на митниці ніколи мене не влаштовує. Тому розпочинаю авторський блог Чому за це беруся? Бо, як зізнавався Великий Кобзар, не однаково мені!
3015Читайте нас в Facebook
