Вцктор ющенко: «мені приємно працювати президентом. Я ні про що не жалкую»
Как известно, четверг Президент Украины Виктор Ющенко посвятил общению с прессой. В первой половине дня глава государства дал интервью представителям зарубежных масс-медиа, затем два часа общался с журналистами отечественных центральных и региональных СМИ, а вечером целый час отвечал на вопросы интернет-изданий и пользователей Сети. «ФАКТЫ» предлагают читателям интересные фрагменты этого онлайн-интервью главы государства, которые обнародовала интернет-газета «Украинская правда».
«Думаю, що «любi друзi» — це байка з тих, якими тiшаться деякi журналiсти»
«- Шановний Вікторе Андрійовичу, чи багато у вас друзів? Маю на увазі справжніх друзів.
- Так. Я не знаю, чи можна сказати «багато», але ті люди, які зі мною пройшли, дехто з періоду навчання у середній школі. Є група друзів з інституту, є друзі, з якими я пройшов всю професійну школу роботи в банкiвській системі.
Що стосується політиків… Мені здається, що в українській політиці є красиві, достойні люди, частина з яких є в моїх друзях. Хоча в політиці, звичайно, тримати коло друзів не є простим завданням…
- Вікторе Андрійовичу, чому ви не прийшли на Майдан в річницю «помаранчевої» революції?
- Тому що, по-перше, не було відповчдних рішень, щоб такий день проводити в спосіб мітингу чи зібрання на Майдані. Коли ми провели політичну раду блоку, то було зроблено пропозиції щодо проведення цього дня, і там не значився такий спосіб. Цей день я провів у напруженому політичному графіку з зустрічами, в т. ч. широкими зустрічами з організаторами політичного Майдану 2004 року. Було проведено дипломатичний прийом. Все, як було мені рекомендовано командою «помаранчевого» блоку в цей день.
- Чи остаточно ви розпрощалися з «любими друзями»?
- Я думаю, що це байка з тих, якими тішаться деякч журналісти. Знаєте, коли я стояв на Майдані, ті, хто стояв за моєю спиною, були мої друзі, моє оточення. Безсмертний, Тимошенко, Мороз, Зінченко — всі вони пройшли від першої до останньої барикади. І тоді я таких питань чогось не чув. Вас це оточення влаштовувало, ви їм аплодували. І я цьому оточенню довіряв і дякував за ту роботу, яку вони проводили перш за все як політичні колеги. І те, що виникли інтриги в цьому оточенні, — я б просив вас звернутися до адресатів цих історій.
Якщо біля мене були корупціонери — давайте запитахмо у тих, хто ініціював це питання, хто ті корупціонери, де їхні кримінальні справи і чому вони за них не відповідали. Це була брехня, але солодка брехня, яку хотіли слухати. І я ще раз хочу сказати, що я високо ціную тих людей, яких я можу назвати своїми друзями. А ви колись, я думаю, зробите правдиву оцінку того, яке оточення було біля мене.
- Пане Президенте, як ви ставитеся до кпинів і анекдотів про вулики та бджоли?
- Менч здається, є багато цікавих анекдотів, якщо ми маємо на увазі одні й ті самі анекдоти, далекиє від політики. З іншого боку, думаю, що ті люди, які мають можливість час від часу займатися цими захопленнями, — це люди, яких я вітаю і поділяю їхні захоплення.
«Я вже в такому вiцi, що треба сприймати себе таким, який є»
- Найпопулярніше питання читачів — коли бандити все ж таки будуть в тюрмах?
- Залежно, які бандити. В цьому контексті, очевидно, читацька аудиторія має на увазі найбільш резонансні справи. Ви звернули увагу на те, як робив звіт мінчстр внутрішніх справ, він звітував про роботу за останні 1,5 року у сфері боротьби зі злочинністю. Ви пам'ятаєте його статистику, починаючи від навмисних убивств і закінчуючи організованою злочинністю, контрабандою. За 1,5 року ми маємо добру динаміку боротьби з цим злом. Це, можливо, одна з найпродуктивніших робіт МВС. Що стосується резонансних справ, тут є одна досить серйозна проблема — політична залежність, в тому числі правоохоронних органів, яка особливо проявляється на сьогоднішньому етапі. Тому в цьому сенсі боротьба ще попереду.
- За какую футбольную команду вы болеете?
- Очевидно: «Динамо» (Київ). Менше вболівав тоді, коли вона вся була політизована, а зараз дуже вболіваю. Бо це рідна команда мого рідного міста. Я їм бажаю успіху.
- Пане Президенте, назвіть, будь-ласка, негативні риси вашого характеру, які б ви хотіли подолати.
- Я вже в такому віці, що треба сприймати себе таким, який є. Я горжуся тим, що основи того, що я маю у своїх поглядах, моральних, духовних пріоритетах, мені сформували мої батько й мати. І я дуже шаную позиічю в цілому по світогляду, яку вони займали.
- Шановний пане Президенте! З моменту приходу до влади Януковича я вирішив емігрувати в Канаду, бо сил більше немах терпіти все це. Що ви мені порадите? Їхати чи, може, ще почекати?
- Я раджу почекати. Ще не вечір. Я розумію, що ви молода людина, повна енергії. Цю енергію можна використати на благо нації разом зі мною.
- Чи підете на достроковий розпуск Верховної Ради? За яких умов?
- Якщо виникнуть обставини, передбачені Конституцією України, то розпуск парламенту очевидний.
- Чи не вважаєте ви, що Україні слід за прикладом Естонії заборонити комуністичну ідеологію, як спрямовану проти загальнолюдських цінностей?
- Для того щоб подібного роду кроки робити, повинна бути висока солідарність в оцінці історії, а не тільки політичних сил, у тому числі парламентських, а всього суспільства. Я думаю, що політична ситуація і оцінка минулої політичної діяльності комуністичної партії в українському народі є суттєво іншою, ніж, наприклад, в Республіці Естонія.
- Виктор Андреевич, как вы относитесь к идее назначить начальником СБУ Юрия Луценко?
- Я про це вже думав. Позитивно. У найширшому сенсі. Одне питання тільки — провести через парламент.
- Шановний Президенте! Читаючи ваші відповіді, виниках таке враження, що за ті негаразди, що відбуваються, повинні нести відповідальність усі, окрім вас особисто. Будьте ласкаві, скажіть усім відверто, за що погане ви відчуваєте особисту відповідальність і що хотіли б виправити?
- Свою особисту відповідальність я несу кожний день. Перед вами персонально і перед державою.
- Добрый вечер. От какого места работы вы лично получаете больше удовольствия в плане самореализации — в настоящее время или в бытность работы в НБУ?
- НБУ — це ностальгія. Мені приємно було працювати в НБУ, працювати прем'єром, приємно працювати Президентом. Думаю, всьому свій час. Я ні про що не жалкую.
- Кто занимается вашим гардеробом? Костюмы каких фирм вы предпочитаете? Какой из них самый дорогой?
- Це до дружини запитання.
«Моя родина не має вiдношення до людини, яка стрiляла по вiкнах бюджетного комiтету»
- Председатель ВР заявляет, что нет «холодной войны» между Президентом Украины и правительством. «Регионы» говорят о т. н. «рабочих моментах». Эксперты утверждают о настоящей войне полномочий и накале ситуации. Что думает глава государства?
- Я думаю, що холодна війна йде, що обставини, в яких сьогодні перебувають два інститути влади, не роблять честі для інтересів держави, що в основі цієї дискусії стоїть проблема повноважень, сформульованих нечітко і часто некоректно в останніх змінах до Конституції. Не в останню чергу вони формуються нечітким законодавчим регулюванням цих змін. Це стосується насамперед кадрової політики, особливостей її формування на відомчому та регіональному рівнях.
- Ваш погляд на повернення Щербаня, Засухи та інших. Кримінал відверто сміється нам в обличчя…
- Я з вами згоден. Це безсилля Генпрокуратури перш за все. Міліція, СБУ в даній ситуації зробили достатньо повну роботу. Решту повинна зробити Генеральна прокуратура. На жаль, сьогодні процеси, які відбуваються в Генпрокуратурі, все більше говорять про недієздатність цього інституту в тому кадровому складі, який є сьогодні.
- Виктор Андреевич, а вы когда-нибудь в детстве или юности дрались?
- Так, було. Було багато разів. І багато чого з тих історій пам'ятаю.
- И не стыдно игнорировать вопросы о стрельбе? Цензура! (Речь идет об информации ряда СМИ о том, что к стрельбе 13 декабря по окнам одного из кабинетов парламентского бюджетного комитета якобы был причастен бывший близкий друг Виталины Ющенко. «ФАКТЫ» об этом инциденте писали во вчерашнем номере. — Ред. )
- Моя родина не має відношення до цієї людини. Всі люди в Україні повинні бути рівні перед Законом. На жаль і на щастя, більше деталей я не можу сказати.
- Уважаемый Виктор Андреевич! Назовите, пожалуйста, ваши любимые книги и что вы сейчас читаете. Вряд ли у вас есть время для просмотра кинофильмов, но, может, у вас есть любимый режиссер? Крепкого вам здоровья…
- Якщо говорити про наших кінорежисерів, я б відніс до найбільш талановитих перш за все Ільєнка — людину, яка мах сильну життєву позицію, яка ще далеко не до кінця висловилася у кінематографі. Людина, на мій погляд, надзвичайно цікава. І тому я хотів би якомога більше встигнути допомогти цій людині.
- Господин Президент, что бы вы хотели прочитать о себе в учебниках истории через 100 лет?
- Що мене пам'ятає держава, нація, що ця людина в історчї країни зробила добру справу, за яку вдячні правнуки.
- Господин Президент, какое ваше самое большое разочарование в уходящем году?
- Мені здавалося, що ми близько підчйшли до формування національних пріоритетів, підписали, по суті, морально-етичний документ — Універсал національної єдності. З огляду на це, з позиції сьогоднішнього дня складається враження, що багато позицій, навколо яких могло б сформуватися порозуміння насамперед політичної еліти, багато цих моментів утікають, як вода в пісок.
- Наскільки вам заважають чи допомагають працювати ЗМІ?
- По-різному. Хороші ЗМІ допомагають працювати. Я виключно шаную здорову, чесну, правильну позицію ЗМІ з конструктивним, критичним підходом, але погано реагую на всі спекуляції, які виникають через непрозорість нашої журналістики. Я це добре пережив в останній рік і мушу це сказати.
- Як ви ставитеся до ідеї легалізації одностатевих шлюбів в Україні?
- Можна я відповчм одним словом? Складно. Хоча я не хотів би цим дати якусь іншу оцінку, ніж ту, яку з цього приводу висловлює суспільство і закон.
- Чи можна потрапити простому смертному до робочого кабінету Президента України (в сенсі екскурсійного огляду). Якщо це можливо, то яким чином і за яких умов? Дякую.
- Це можливо. Я просив би вас залишити номер телефону, через який ми перетелефонуємо до вас і запропонуємо побачити мій робочий кабінет. До речі, думаю, у моєму робочому кабінеті було досить багато журналістів, і вони можуть описати, що він собою представляє.
- Якщо не покарані фальсифікатори виборів-2004, то не було й фальсифікацій? Тоді виходить, що вибори виграв Янукович? Тоді чому Ющенко не у відставці?
- Було заведено понад 4,5 тисячч кримінальних справ відносно фальсифікацій виборів. Кілька місяців тому ту статистку, яку я пам'ятаю, — приблизно 900 з них розглянуто, і по них винесені покарання. Ви праві в тому сенсі, що такі резонансні справи, як сервер, як ситуація на сотому виборчому окрузі і ще півдесятка найбільш резонансних моментів, Генеральною прокуратурою ще до логічного завершення не доведені. Справи знаходяться сьогодні у прокуратурі, під слідством. Генеральний прокурор, думаю, дав би вам точнішу відповідь на дане питання.
- Вы с удовольствием ходите на работу? И с какими чувствами вы заканчиваете рабочий день?
- Так. Це цікава робота. Ти розумієш, що робиш великий внесок у те, що формує прогрес нації, держави, що Україна перебуває в дуже дивовижному часі з великими можливостями. Тому в мене ці почуття сильні і світлі.
- Питання від «Української правди». Коли ви прийшли до влади, за вас проголосували 54 проценти українців. Зараз ваш рейтинг популярності дуже низький. Чим ви це пояснюєте? Як ви плануєте повернути довіру людей?
- Мені здається, говорячи про це, треба мати на увазі кілька обставин. По-перше, те, що відбулося в блоці «помаранчевих» сил, — процеси, які не принесли честі нікому, але не я був їхнім автором. І моє завдання полягає в тому, як забезпечити порозуміння між «помаранчевими» силами. По-друге, ті позиції, які виникли на тлі конституційної реформи, в тому числі в стосунках між гілками влади, — є проблемою не лише Президента, влади, а й усієї країни в цілому. Переконаний, що робота, яка зроблена і буде зроблена, принесе людям аргументи для того, щоб вони не були розчаровані особисто в моїй діяльності і політиці».
285Читайте нас в Facebook
