Податкова амністія в Україні: хто зможе легалізувати свої тіньові капітали

Уряд розраховує, що податкова амністія поповнить держбюджет на мільярди гривень

В уряді вважають, що проведення податкової амністії може повернути в економіку країни мільярди гривень.

«Ми проаналізували досвід 20 країн, які впровадили таке декларування, а також проаналізували як успішні, так і неуспішні кейси, — заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. — Очікуємо, що це будуть досить значні обсяги. Різні країни в ході податкової амністії отримували від 500 тисяч доларів до мільярда доларів, які поверталися до „білого“ обігу держави. Розраховуємо, що і в Україні це будуть значні суми. Хотілося б, щоб це були мільярди гривень.

Податкова амністія викликає побоювання у МВФ, там стурбовані, що під неї можуть потрапити кошти, отримані злочинним шляхом — від тероризму або незаконної діяльності. Тому гроші, отримані злочинним шляхом, не повинні потрапити під амністію», — підкреслив прем'єр-міністр.

Для початку нагадаємо, що податкова амністія — це одноразова акція держави, в ході якої певним категоріям осіб надається можливість легалізувати деякі незадекларовані доходи, з яких вони раніше не сплатили податок. Податкова амністія діє протягом обмеженого проміжку часу. При цьому люди, що легалізували свої капітали, заповнюють спеціальні декларації та сплачують державі фіксований податок від «амністованої» суми доходів.

Для введення податкової амністії в Україні Верховна Рада має проголосувати за чотири законопроекти, подані до парламенту президентом ще 25 лютого. Це законопроект № 5153, яким вносяться зміни до Податкового кодексу, законопроект № 5154 про зміни до Бюджетного кодексу, законопроект № 5155, який змінює валютне законодавство, а також законопроект № 5156, що вносить правки до Кримінального кодексу. Крім того, 9 березня до законопроекту № 5153 вже зареєстровані три альтернативні варіанти, які в цілому повторюють його текст, вносячи лише точкові поправки.

Так які капітали можуть бути амністовані? Згідно із законопроектами, під амністію підпадають активи фізичних осіб, отримані або придбані за рахунок доходів, з яких не були сплачені необхідні податки або які не були належним чином задекларовані. Відзначимо, що під активами маються на увазі грошові кошти, в тому числі електронні гроші, майно та майнові права.

Однак автори законопроектів стверджують, що не вдасться амністувати активи, які придбані за власний кошт, отримані злочинним шляхом. Але з огляду на те, що це все ж податкова амністія, виняток зроблено для таких злочинів, як ухилення від оподаткування, недотримання валютного або антимонопольного законодавства. Однак тільки в тому випадку, якщо розслідування по даних злочинах на момент подачі декларації ще не розпочато.

Згідно із законопроектами, амністія поширюється тільки на фізичних осіб. При цьому амністією можуть скористатися навіть ті фізособи, які на сьогоднішній день вже не є податковими резидентами України. Таким чином, деякі громадяни, які нині проживають за межами України, зможуть показати в країнах свого проживання амністовані в Україні доходи.

Важливо, що діючі чиновники, які подають антикорупційні декларації, скористатися амністією не зможуть. Це також поширюється і на колишніх чиновників, які хоча б раз в період з 1 січня 2005 року подавали антикорупційну декларацію, перебуваючи на відповідній посаді.

«За фіктивне банкрутство або заволодіння майном у незаконний спосіб кримінальна відповідальність передбачена»

То яким же чином пропонується провести податкову амністію і які суми потраплять до бюджету з амністованих капіталів?

«Перш за все — це подача одноразової спеціальної добровільної декларації в період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року, — повідомив на сайті «НВ Бізнес» колишній глава Державної податкової служби України Сергій Верланов. — У ній фізична особа повинна вказати активи та доходи, з яких не було утримано податки і збори відповідно до чинного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року. Важливим є те, що в цьому процесі не можуть брати участь особи, які виконують функції держави або органів місцевого самоврядування та декларували доходи відповідно до законів щодо запобігання корупції, починаючи з 2005 року.

Така декларація, де можуть бути відображені цінні папери, частки активів юридичних осіб в Україні та за кордоном і так далі (крім готівки, яка не може бути предметом декларування), буде подаватися до Державної податкової служби через нотаріуса. У документі не потрібно вказувати джерела походження активів.

Ініціативою президента пропонується визначати збір з одноразового спеціального добровільного декларування за такими ставками:

• 5% по валютних цінностях, розміщених на рахунках в банках України;
• 9% по валютних цінностях, розміщених на рахунках фінансових установ за кордоном і, відповідно, корпоративних правах, зареєстрованих за кордоном;
• 2,5% - від номінальної вартості державних облігацій з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, придбаних в період дії добровільного одноразового декларування, тобто з 1 січня 2021-го по 20 червня 2022 року.

Звичайно, ця ставка надзвичайно приваблива. Вона є одним з наріжних елементів документів, який повинен стати предметом дискусії з МВФ. У свою чергу, держава гарантує, що учасники процесу будуть звільнені від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, а також обов'язку сплатити нараховані податки і збори.

Ще однією важливою характеристикою документів є те, що вони обмежують декларування доходів, отриманих від злочинної діяльності. Йдеться лише про звільнення від відповідальності за злочини, передбачені ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто ухилення від сплати податків. За іншими статтями, наприклад, фіктивне банкрутство або заволодіння майном у незаконний спосіб, відповідальність зберігається.

Також пропонується покласти на банки обов'язок перевіряти походження грошей відповідно до законодавства про відмивання грошей і фінансування тероризму. Таким чином, щоб задекларувати кошти, їх перш за все необхідно буде внести на спеціальний рахунок у банківській установі, відкритий для одноразового декларування. Відзначається, що порядок перевірки далі визначатиме Нацбанк.

Однак найцікавіше, що пропонується законопроектами по податковій амністії. Це фактично визначення загального декларування. Незважаючи на те, що законопроекти спрямовані на проведення одноразового декларування, все ж будуть визначати, яке майно вважається законно придбаним для тих, хто не подав декларацію.

Так, якщо фізична особа не скористається правом на одноразове декларування за вказаний вище період, то закон визначає так звану безумовну податкову амністію, тобто перелік активів відповідних характеристик і кількості, з яких, як вважається, повністю сплачені податки і збори: квартира площею до 120 кв. м, будинок площею до 240 кв. м, нежитлове приміщення площею до 60 кв. м, земельні ділянки, транспортні засоби (за деякими винятками), а також інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч грн.

Простіше кажучи, якщо ви, наприклад, маєте гроші, ювелірні вироби, картини та інші предмети мистецтва вартістю до 400 тисяч грн, то держава не буде перевіряти, де ви взяли гроші на їх покупку. Походження такої власності буде легальним за визначенням", — зазначив Сергій Верланов.

«Держава не може дати ніякої гарантії, і це найбільша проблема такої амністії»

Про деякі аспекти пропонованої податкової амністії «ФАКТИ» розпитали фінансового експерта, інвестиційного банкіра Сергія Фурсу.

— В одному із законопроектів йдеться про те, що серед активів, які підпадають під амністію, можуть бути електронні гроші. Як це буде відбуватися?

— У нас в принципі держава, відповідно до закону, ще не знає, що таке біткойн, криптовалюта, електронні гроші. Тому, поки не буде прийняте відповідне законодавство, важко сказати, як саме держава збирається декларувати, наприклад, біткойни, яких за законом у нас просто не існує.

— Передбачається, що з легалізованих активів державі потрібно заплатити від 2,5 до 9 відсотків. Це багато чи мало?

— Два з половиною відсотка — це дуже мало. Так чи інакше, навіть при 9 відсотках завжди буде питання справедливості, тому що люди, які платили податки, сплатили 18 відсотків, а тут з когось візьмуть тільки дев'ять. Це насправді дуже суперечливе питання. Тому 9 відсотків навряд чи можна назвати високою ставкою, а скоріше — низькою, з точки зору справедливості. З іншого боку, у нас є розуміння, що якщо ставку зробити вище 10 відсотків, то психологічно люди неохоче будуть легалізувати свої капітали.

— Які можуть бути мотиви і стимули, щоб людина амністувала свої капітали? Чи може держава дати залізні гарантії, що потім до цієї людини не прийдуть і не скажуть: «А за іншою статтею ти підпадаєш під кримінальну відповідальність»?

— Держава не може дати ніякої гарантії. І це найбільша проблема даної амністії, тому що в суспільстві дуже низький рівень довіри до держави. Зараз є два великих стимули: це фінансовий моніторинг, який почав працювати дуже жорстко, а також те, що амністія — ініціатива людей, які хочуть амністувати свої капітали, щоб потім спокійно ними розпоряджатися.

Тому що, з одного боку, фінансовий моніторинг не дозволяє зараз нормально існувати в «кеші», це вже боляче. А з іншого боку, в усьому світі починають працювати антіофшорні законодавства, до яких Україна теж приєднується. Тобто нормально використовувати офшори люди вже не можуть. І амністія — запит, який виходить не від держави, це запит від людей, які мають гроші, але зіткнулися з проблемою неможливості ними розпоряджатися.

— Ви думаєте, що наші громадяни, які в минулі роки вивели капітали або сховали їх від податків, дійсно будуть зацікавлені в їх легалізації?

— Так, тому що зараз працювати поза легальним фінансовим ринком стає дуже-дуже складно. Причому як у випадку з офшорами, так і просто у випадку з «кешем», який ви не можете просто принести в банк і сказати: ось, бабуся залишила. Потрібно обов'язково підтвердити джерело доходу.

Вважаю, в нинішніх умовах шанси на прийняття законів про податкову амністію і на проведення її найближчим часом дуже високі. Адже в цьому зацікавлений бізнес, що працює в Україні, — підсумував Сергій Фурса.

Варто нагадати, що Національний банк України вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, дозволивши банкам відкривати судовим виконавцям дані про суми на рахунках певних громадян України. Більш того, Мін'юст розробляє зміни до відповідних нормативно-правових актів, прийняття яких найближчим часом дозволить автоматизувати процес отримання виконавцями номерів рахунків громадян-боржників і сум коштів на таких рахунках.

Фото в заголовку Сергій Тушинський, «ФАКТИ»

913

Читайте нас у Facebook