Загроза є, але для вторгнення росіянам ще потрібно тижнів три-чотири, щоб розгорнути систему логістики, — генерал Кривонос
Росія фабрикує фейки про терор, розгорнутий українською армією проти жителів «невизнаних республік» — окупованих нею територій Донбасу. До Криму і до наших кордонів перекидається військова техніка. Українська розвідка повідомляє про підготовку провокацій, які путінський режим планує використовувати для відкритого вторгнення в Україну, а в Росії активно мусується тема майбутньої української агресії, яку підтримують НАТО і США. Наскільки реальною є «гаряча» фаза російсько-української війни і чи допоможуть нам союзники, «ФАКТАМ» розповів генерал Сергій Кривонос.
— Зараз і соцмережі, і російські і українські ЗМІ показують, що до кордонів України Росія перекидає значну кількість військової техніки. На сепарскіх пабліках розганяється істерія через начебто неминучий наступ ВСУ, у нас оприлюднюється інформація про підготовку провокацій росіянами, щоб ввести свої війська під виглядом миротворців. Путінський прессекретар Пєсков заявив, що війська у наших кордонів посилюються, бо НАТО дуже активне…
— Це один з чергових кроків гібридної війни, яку Росія вже не перший рік веде проти України. І — чергова спроба політичного тиску на керівництво країни. Також це гра м'язами, марширування і брязкання зброєю уздовж українських кордонів — силовий вплив на українську і на світову спільноту.
Звичайно, в спроможності Путіна — віддати наказ. Ми не можемо залізти йому в голову. Але ми розуміємо, що просто присутність людей і техніки вздовж кордону — це одне, а розгортання системи логістики для забезпечення цих людей — зовсім інше. Тому загроза є, але питання полягає в тому, що росіяни ще систему логістики не вивели на рівень реалізації повномасштабного вторгнення на територію нашої країни. Їм ще потрібно тижні три-чотири для цього. Це по-перше.
А по-друге, чому суспільство вважає, що буде тільки безпосереднє наземне вторгнення? Можливий і варіант Югославії: нанесення високоточними засобами ураження ударів по критичних об'єктах структури держави, повне блокування системи управління державою — це також може бути. Може бути і застосування повітряних і морських десантів на території нашої країни. Можливі й інші варіанти.
Але виникає питання легалізації таких дій Російської Федерації в очах світової спільноти. Тому, можливо, будуть провокації. Наприклад — знищення фільтрувальної станції в районі Авдіївки, що унеможливить забезпечення Донецька водою, і оголошення після цього гуманітарної катастрофи. Те ж саме може бути по гуманітарній катастрофі в Криму. Варіантів багато. Можуть розгойдати ситуацію в Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Маріуполі та Мелітополі. Там є аеродроми, які в разі їх захоплення ДРГ російських військ або їх посіпак стануть базою з прийому російських військових і техніки. А світовій спільноті буде представлена інформація, ніби техніка захоплена повстанцями проти існуючого уряду.
Росіяни протягом восьми років війни з нами щорічно на навчаннях уздовж наших кордонів відпрацьовували різні варіанти, тому вони ці варіанти реалізують, якщо отримають наказ. Але знову ж таки скажу, що вони готові до будь-яких дій, але їм треба виправдати свої дії. Намагатимуться в різних місцях, і там, де буде слабка наша позиція, там і почнуть нарощувати.
Поки що це — політичний тиск як на нашу країну, так і політичний тиск з вибивання певних преференцій для Росії, зняттю санкцій з будівництва «Північного потоку-2».
Читайте також: Павло Клімкін: «Путіну перед вересневими виборами до Держдуми потрібна маленька переможна війна. Він над цим думає»
— По логістиці: деякі експерти вказують, що ми бачимо, як перекидають техніку, але ми не бачимо, як перекидають паливозаправники для цієї техніки. Але той же фонд «Повернись живим» каже, що десь близько до кордону в районі Сумської та Харківської областей вже розташована тилова частина ВС Росії, яка може починати постачати і пальне, і боєприпаси. Чи є зараз інформація про розгортання системи логістики?
— Я військовий професіонал, тому сприймаю і довіряю інформації фахівців нашої розвідки, наших зарубіжних партнерів. «Повернись живим» — хороша громадська організація, спасибі, що не залишають логістичну допомогу армії, бажаю їм успіхів на цьому напрямку. Це вони вміють робити гарно…
Проте одна база ПММ не вирішить питання на всіх ділянках уздовж російсько-українського кордону. Якщо наступ піде на територію Сумської області — можливо. Але є ще Харківська область, Луганська область, Донецька область, тому одна прив'язка до однієї бази…
Логістика полягає не тільки в базах пального. Логістика полягає і в розгортанні госпітальних баз, в розгортанні мереж постачання, забезпечення продовольством, боєприпасами, розгортанні складів боєприпасів, системи евакуації поранених, та ще багато чого. Тому я б не поспішав з висновками.
— Генерал Хомчак заявив, що біля кордонів України зараз розміщені 53 батальйонні тактичні групи. На що здатна така сила?
— Я поставлю контрпитання: за якими варіантами дій? За повномасштабного вторгнення на всій території кордону — 53 батальйонних груп недостатньо, почати війну не проблема, а проблема її потім продовжувати. Але вони можуть організувати наступ на одній ділянці, відволікаючі дії на одній ділянці, а наступ зовсім в іншому місці… Конкретних варіантів багато, кордон російсько-український досить великий, і з урахуванням їх присутності можливі дії і з боку Криму, і з боку Азова, і з боку Одеси, і з окупованої території Донецької та Луганської областей, і з боку Харківської, Сумської, Чернігівської областей, варіантів багато. Росія розуміє, що ресурсів на довгу війну в неї немає, а ось на коротку є, що вони і можуть реалізувати і мати з цього свої геополітичні зиски.
— У березні був фейк про дідуся, який вийшов курей нагодувати, і його український снайпер вбив. Цей фейк не знайшов сильного відгуку, і тому в квітні вже з'явився хлопчик, якого нібито вбив український дрон. «Розіп'ятих хлопчиків» російська пропаганда досить довго не фабрикувала, навіщо він їм знадобився саме зараз?
— Перший принцип пропаганди — правий той, хто говорить першим, тому що другий завжди виправдовується. Тому, знаючи цей принцип, російська пропаганда його активно використовує. Я б взагалі це не коментував, тому що, виправдовуючись і кажучи, що ми це робили чи не робили, ми показуємо свою слабку сторону. Нехай кажуть все що завгодно, все одно ті, хто проросійськи налаштовані, свято вірять в це, а ті, хто вміють правильно мислити і правильно налаштовані, в це не повірять. Все інше без коментарів.
— Є думка, що ці фейки — частина підготовки до того, щоб Росія влаштувала провокацію і використовувала свої збройні сили під виглядом миротворців: захистити в Україні людей, які мають російські паспорти. Якщо вона все-таки вирішить зайти? Були заяви США, НАТО, Великої Британії про підтримку України в разі агресії. На вашу думку, що дасть ця підтримка, що вони можуть зробити — дадуть ще кілька «джавелінів»?
Читайте також: «Американці можуть загрожувати Росії Шостим флотом, але воювати за нас ніхто не буде», — Михайло Жірохов
— Не треба розглядати слово «підтримка» наданням тільки одних «джавелінів». Самі «джавеліни» не вирішують проблему військової допомоги. Головне завдання на даному етапі — це спілкування. І керівництво Збройних Сил зараз активно спілкується, навіть сьогодні, спілкується з керівництвом НАТО і з представниками кожної країни окремо.
Завдання номер один — це в першу чергу політична підтримка. Що стосується матеріального і людського ресурсу — ми прекрасно розуміємо, що, не будучи членом НАТО, розраховувати нам на стовідсоткову підтримку НАТО неможливо. Тим більше що є лобіювання безпосередньо певними проросійськи налаштованими країнами — членами НАТО, що такої підтримки не буде.
Тому ми повинні працювати з тими, хто є нашими стратегічними партнерами, — і навіть не чекаючи рішення НАТО, вони з нами працюють. Це в першу чергу Сполучені Штати, Канада, Великобританія, Польща, Литва, Японія — ті країни, які нам допомагали і продовжують допомагати. Але НАТО, нагадую, в першу чергу політична військова організація, а не військово-політична. І якраз НАТО здатне організувати активну політичну протидію агресивним намірам Російської Федерації щодо України.
А ми зможемо, маючи велику кількість людей, які пройшли через російсько-українську війну, об'єднатися в лавах незалежно від політичних уподобань і в черговий раз дати по зубах російському хижаку. Але ми не повторимо помилок 2014 року, коли ми свято вірили, що завдання воїна — воювати, а політики наведуть лад у тилу. На жаль, не навели. Тому і в тилу потрібен наш досвід, згуртованість і професіоналізм. А поки гуртуємось і тримаємо зброю напоготові!
Читайте також: Андрій Римарук: «Ніхто нікому не забороняє стріляти. Навіть не забороняють завдавати превентивного удару»
Фото зі сторінки Сергія Кривоноса в Facebook
16485Читайте нас у Facebook
