«Зеленський і сам не вірив, що Путін погодиться зустрітися з ним у Донецьку», — політолог
Повернувшись з Франції після зустрічі з Еммануелем Макроном, президент України Володимир Зеленський несподівано виступив з новим відеозверненням, в якому зажадав від Росії, щоб вона відвела свої війська від українського кордону. Але набагато більший резонанс у суспільстві викликала пропозиція Зеленського, адресована Путіну, зустрітися «в будь-якій точці Донбасу».
«Я готовий зустрітися з вами в будь-якій точці Донбасу», — сказав Зеленський, нагадавши, що Росія відмовилася підтримати повне припинення вогню, лицемірно запропонувавши зустрітися на лінії розмежування, щоб «максимально точно побачити і зрозуміти ситуацію».
Путін наступного дня відповів Зеленському на пропозицію про зустріч. Правда, не став цього робити офіційно. На брифінгу за підсумками зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком президент Росії сказав, що проблеми Донбасу Зеленський повинен вирішувати з «керівництвом «республік» «Л/ДНР». І додав: «А якщо мова йде про розвиток двосторонніх відносин, то ми приймемо президента України у Москві в будь-який зручний для нього час».
Фактично, Путін відмовився від зустрічі зі своїм українським колегою на Донбасі. Ймовірно, це було передбачувано. Можливо, й президент Зеленський здогадувався про те, що господар Кремля не наважиться їхати на територію, яка не контролюється Україною. Але що тоді означає пропозиція Зеленського до Путіна? Чи є взагалі сенс зустрічатися президентам України та Росії на окупованому Донбасі чи у Москві? Якими можуть бути наслідки таких зустрічей? Про це та багато про що ще «ФАКТИ» поговорили з політологом Богданом Петренко.
«Просити про зустріч з Путіним таким чином, як це зробив Зеленський, принизливо»
— Зеленський виступив зі своїм зверненням відразу ж після того, як повернувся з Франції, де зустрічався з президентом Макроном. Ці дві події якось можуть бути пов'язаними між собою?
— Я думаю, Зеленський сподівався, що йому вдасться домовитися про якусь більш істотну підтримку України Заходом. Але цього не сталося, — вважає політолог Богдан Петренко. — Ймовірно, Макрон порадив Зеленському самому домовлятися з Путіним або навіть з ватажками так званих «ДНР» і «ЛНР». З результативного: можливо, Франція навіть запропонувала продати нам зброю. Не дати — а саме продати. Я думаю, що якщо зустріч з Еммануелем Макроном пройшла б результативно, то ніякого нового звернення Зеленського до Путіна не було б.
— Богдане, як ви вважаєте, чи є якийсь сенс Зеленському зустрічатися з Путіним? Чи може бути користь від цих переговорів?
— Сенс у тому, щоб запропонувати Путіну зустрітися, є. Але єдина проблема — таку пропозицію президенту Росії можна було зробити тільки один раз. Якщо людина не йде… Ні, напевно, в нашому випадку, я б слово «людина» помістив би в лапки. Так ось, якщо Путін не йде назустріч, я думаю, не варто своє прохання повторювати двічі.
А ось чи буде користь… Не бачу сенсу у зустрічі заради зустрічі або заради того, щоб «подивитися Путіну в очі», як пропонував пан Зеленський в 2019 році. Думаю, що президент України в очі Путіну вже подивився і він зрозумів, що в цих очах немає нічого людського. Володимир Володимирович — це та людина, яка буде відстоювати інтереси Російської Федерації такими, якими їх бачить він, незважаючи на інтереси України. Тому я вважаю, що просити про зустріч з Путіним таким чином, як це зробив Зеленський, принизливо. І так було зрозуміло, що ця пропозиція ні до чого не призведе.
Хоча, з технологічного погляду, я розумію Зеленського. У нього виріс рейтинг після «нормандської зустрічі» в 2019 році, на якій були присутні так само президент Франції Макрон, канцлер ФРН Меркель та президент Росії Путін. Але не можна забувати, що це була перша зустріч Зеленського з Путіним і тоді було досягнуто кілька домовленостей, наприклад, про обмін полоненими. У народу України тоді з'явилася велика надія, що переговори з Путіним до чогось приведуть.
Але ж в 2019 році Росія не тільки щось пообіцяла Україні, а й навісила на нашу країну низку зобов'язань. Ще й до «нормандської зустрічі» ми виконували якісь зобов'язання. Наприклад, відводили війська від лінії зіткнення. Тобто ще до особистого контакту Зеленського з Путіним Україна вже виконувала зобов'язання. Виконує їх і після. А якщо гіпотетично зустріч з Путіним відбудеться, то цих зобов'язань побільшає.
«Під час можливої зустрічі президентів України та Росії у Донецьку буде зроблено усе, щоб з голови Зеленського й волосинка не впала»
— Складається таке враження, що Путін не збирається йти ні на які поступки Україні…
— Я з вами згоден, і вважаю, що якщо у нас немає можливості змусити Путіна зі свого боку так само йти на поступки, то немає необхідності й в проведенні нової зустрічі Зеленського з президентом Росії, — каже Богдан Петренко. — Нам потрібно шукати якісь механізми тиску на господаря Кремля, з боку тих же країн Євросоюзу, щоб Путін сам попросив про цю зустріч.
Як ви бачите, Путін заяву свого українського колеги залишив без уваги. І словом не обмовився про Україну в своєму щорічному посланні Федеральним зборам. Він просто не вважає Зеленського рівним собі. Ви ж знаєте, що в російському інформаційному просторі розкручується меседж про те, що Україна воює з Донбасом, а не з Російською Федерацією.
— Як ми бачимо: Путін дав зрозуміти Зеленському, що на Донбас він не поїде. А сам Зеленський вірив в те, що Путін погодиться зустрітися з ним, скажімо, в Донецьку?
— Саме на тому, що Зеленський був впевнений, що Путін не прийме його пропозицію, й було побудовано його заяву.
— А якби Путін раптом погодився на цю зустріч? Гіпотетично, ми можемо розглядати таку можливість? Хто міг би гарантувати безпеку президенту України, скажімо, в Донецьку, де сьогодні не існує ніяких правил і законів?
— Давайте спочатку відповімо на питання, як на таку зустріч Зеленського з Путіним в окупованому Донецьку відреагує народ України?
— Але ж Донецьк — це українське місто.
— В цьому ніхто не сумнівається, що Донецьк — це Україна. Але як це все буде виглядати? У будь-якому випадку зустрічі віч-на-віч там не вийде. Путін підтягне для переговорів й Пушиліна, й Пасічника. Останнім часом — це є нормою в російській політиці. Не одноразово доводилося бачити: коли перший президент України Леонід Кравчук дає якесь інтерв'ю російському телебаченню, туди відразу ж підтягується ватажок так званої «ДНР» Пушилін. Так для російського глядача створюється видимість прямого діалогу керівника української делегації у ТКГ з псевдореспубліками. Так це — по телебаченню. А тут — президента України можуть змусити вести прямий діалог в окупованому Донецьку з представниками окупаційної адміністрації.
Тепер повернемося до безпеки президента Зеленського у Донецьку під час цієї гіпотетичної зустрічі. Я думаю, що Путін особисто був би зацікавлений в тому, щоб там з голови Зеленського не впала би й волосинка. Потім можна розповідати про те, що на Донбасі живуть мирні люди, які хочуть мирних переговорів, а не війни.
— А була б якась результативність подібного діалогу в Донецьку?
— Я думаю, що результативність тут може бути тільки для Російської Федерації. Своєю заявою Зеленський дав зрозуміти Кремлю, що Захід нам не дуже-то й допомагає, та ми, можливо, готові йти на компроміси. Це ще більше розв'язує Путіну руки. Незалежно від того, відбудеться ця зустріч чи ні. Путін чудово розуміє, що він може спробувати змусити Зеленського на перехід умовних «червоних ліній».
Якщо зустріч Зеленського з Путіним все-таки відбудеться, у чому я дуже сумніваюся, то вона може стати чимось на зразок нових Мінських угод: якоюсь подобою капітуляції. Адже сам Путін на будь-які компроміси йти не збирається. І тому кожні нові угоди тільки погіршують ситуацію на Донбасі для України.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що 23 квітня Росія почала відводити свої війська від українського кордону.
Фото зі сторінки Богдана Петренка в Facebook
Фото з сайту president.gov.ua
2145Читайте нас у Facebook
