Чому мрія про кар’єру в одній з гілок влади стає авантюризмом і збоченням, — Олена Трибушна
«Останні роки дещо перевернули наші уявлення про те, що є досяжним і недосяжним в житті і чим пишатись, а чого соромитись», — пише у Facebook відома українська журналістка Олена Трибушна.
«Тепер трохи дивно пишатись тим, що ти захистив докторську, бо, виявляється, хто завгодно може захистити докторську, навіть Кива, більше того — наявність докторської ставить тебе типу в один ряд з Кивою, і від цього трохи соромно.
Тепер таке собі досягнення — бути народним депутатом, бо як виявилось, народним депутатом може стати будь-який ноунейм фотограф, бандюк з Оболоні, гопнік чи гвалтівник, і наявність мандату ставить тебе в один ряд з Тищенком, Юрченком, Ляшком, Іванісовим, Добкіним, Медведчуком чи Шевченком.
Тепер таке собі досягнення — попасти на роботу в Офіс президента, бо похизуватись тим, що працював там, може якийсь ларьочник, невдаха-політтехнолог, відеомейкер чи корупмований юрист-рєшала.
Таке собі досягнення — закінчити юрфак і стати суддею, бо, як виявилось, суддя = політична проститутка, і усім навколо очевидно, що твій диплом юриста є лише пропуском у той світ, де процвітає політична проституція, і свідомо туди йти = свідомо мріяти про роботу на панелі за гроші в банках, «котлетах» чи інших плюшках. Більш того, твій омріяний диплом юриста ставить тебе в один ряд з Вовком, Чаусом чи Тупицьким.
Таке собі досягнення — бути журналістом після, того як країна бачила і дивилась телеборделі Медведчука, «авторський піар-проект» Мендель, відеоблоги Шарія, сюжети Дубінського про повій на Майдані і двері з Банкової в Право на владу.
Таке собі досягнення — бути міністром, коли міністром освіти зміг стати той, хто списав диплом і через суд заборонив називати його плагіатором, а той, хто відмазав сина від корупційної справи, зміг взагалі стати міністром 5 разів поспіль. І корочка міністра типу нівелює всі твої чесноти ставить тебе в один ряд зі Шкарлетом, Аваковим чи Степановим.
Фраза «політичні еліти» стала лайкою, а перепусткою в «пристойне товариство» скоро буде «докторську не захистив, депутатом не був, юрфак не кінчав, на Офісі президента намалював акуратний фак». Навіть екс-директор автобази Янукович не «десакралізував» владу настільки — до рівня, коли мріяти про кар’єру в одній з гілок влади стає авантюризмом, збоченням чи бажанням присмоктатись до корита.
Продовжуйте, панове, забивати цвяхи в труни науки, політичної культури і державних інституцій. Врятувати їх все одно, здається, неможливо. Чим швидше ви їх знищите, тим швидше хтось після вас зможе почати будувати щось нове. Сподіваюсь".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
1589Читайте нас у Facebook
