Потрібно сформувати низький рівень лояльності суспільства до контрабанди як явища, — Черкаський

«Контрабанда завдає державі прямих економічних збитків»

— Ви відповідаєте за напрямок боротьби з контрабандою, в якій сьогодні, здається, бере участь уся країна. Навіть РНБО підключилася і запровадила санкції проти головних контрабандистів. Чому контрабанда не переможена досі?

— Сьогодні контрабанда — це узагальнюючий повсякденний термін для безлічі різних видів порушень митних правил, передбачених Митним кодексом України, і для незаконного переміщення через кордон зброї, наркотиків, культурних цінностей.

У першому випадку за такі порушення в нашій країні передбачена тільки адміністративна відповідальність. Для них ще часто використовують термін «товарна контрабанда», хоча, з моєї точки зору, він не зовсім коректний. У разі ж класичної контрабанди передбачена кримінальна відповідальність. Так звана «товарна контрабанда», безумовно, завдає державі прямих економічних збитків. Наприклад, за перші чотири місяці цього року тільки за рахунок посилення контролю за правильністю визначення митної вартості бюджет отримав додатково майже 420 млн грн.

Контрабанда зброї або наркотиків також несе значну загрозу для суспільства. Але контроль на кордоні — це лише один з етапів боротьби з їх незаконним обігом. МВС, СБУ та інші правоохоронні органи займаються цим питанням постійно і на різних рівнях. Я пропоную повернутися до цього питання пізніше.

Що ж стосується захисту економічної безпеки країни, тут перша роль відведена саме митниці. Але з огляду на те, що наші повноваження вкрай обмежені, склалася ситуація, при якій порушення митних правил — мало не найбезпечніша та одночасно найвигідніша злочинна діяльність.

Для припинення схем незаконного ввезення товарів необхідна політична воля, підтримка Верховної Ради, суспільства. Але також потрібно боротися з причинами, які штовхають людей до порушення закону. Це і низький рівень життя, і фактична безкарність збуту незаконно ввезених товарів. Можливість продати товар, ввезений на митну територію незаконним шляхом, і відсутність системи контролю за рухом товару від моменту ввезення на територію України і до придбання його кінцевим споживачем — це і є відповідь на питання, чому боротьба з контрабандою ведеться так довго.

Рішення РНБО — це не панацея, а сигнал усьому суспільству про те, що «контрабанда» завдає істотної шкоди державі, і питання знаходиться на контролі у вищих органах влади. Ми покладаємо великі надії на ці рішення щодо посилення відповідальності за митні правопорушення та розширення правоохоронних можливостей митних органів.

— Посилення відповідальності за контрабанду — йдеться про кримінальну відповідальність? І в контексті вашої попередньої відповіді, чи потрібно митниці право на оперативно-розшукову діяльність?

— Я почну з другої частини питання. Виходячи з аналізу міжнародного досвіду, право на ОРД Державній митній службі України, я вважаю, необхідно. Таке право є у митних адміністрацій провідної країни ЄС — Німеччини, сусідній з нами Польщі, у наших партнерів — США і в безлічі інших країн. Я не бачу причин, чому українська митниця має бути обмежена в цьому функціоналі. Інше питання, що у законодавстві потрібно чітко обмежити сферу застосування такого права. ОРД митниці потрібно, щоб підвищити ефективність превентивних і захисних заходів на кордоні. Якщо Верховна Рада та Кабінет Міністрів чітко регламентують взаємодію з іншими правоохоронними органами, ми вирішимо і проблему дублювання повноважень різних відомств, що є одним з наріжних каменів реформи правоохоронних органів і сектору громадської безпеки, яку з 2014 року Україні допомагає реалізувати Євросоюз.

Що стосується впровадження кримінальної відповідальності за переміщення товарів через кордон України поза митним контролем та з приховуванням від митного контролю, тут потрібно дуже ретельно опрацювати критерії, при яких вона настає. Інакше є ризик, що ми отримаємо вал кримінальних проваджень за зайвий блок сигарет або пляшку вина у валізі, а до реальних проблем не доберемося.

Але найважливіше у цьому питанні — це невідворотність покарання. Якість документування правопорушення та зібрана доказова база — це важлива складова процесу притягнення винної особи до відповідальності. Однак ми бачимо й ситуації, коли при наявності всіх доказів справи необґрунтовано закриваються, а предмети правопорушення, в деяких випадках вартістю сотні тисяч гривень, повертаються судами правопорушникам. Такі рішення дають сигнал іншим потенційним порушникам, що можна залишитися безкарним. Тому питання не тільки в зміні законодавства, але і в забезпеченні його безумовної імплементації.

— Що конкретно необхідно зробити, щоб держава почала перемагати контрабандистів, в тому числі в судах? Або не в судах?

— Це дуже велике питання. Є безліч різних підходів, у кожного з них свої плюси та мінуси, прихильники та противники. Моя думка, що є три складові, які дають шанс вибудувати системну боротьбу з контрабандою, яка призведе до бажаного результату.

По-перше, необхідне реальне включення в цей процес Верховної Ради. Митний кодекс, а саме він встановлює «правила гри» у митній сфері, давно потребує перегляду. Я не буду зараз зупинятися на деталях, це питання обговорюється вже не перший рік. Потрібно закінчити цю роботу. Крім цього, є цілий ряд змін в законодавче поле, та ж уніфікація митних зборів, які дозволили б нам працювати ефективніше.

Друге — це широкомасштабна комунікаційна кампанія, що формує низький рівень лояльності суспільства до контрабанди як явища. Треба пояснити людям, що контрабанда — це не низькі ціни на товари (це, до речі, досить поширена думка), а низькі зарплати українських вчителів, менше обладнання та ліків у наших лікарнях, це знищення українських підприємств-виробників, де працевлаштовані наші співгромадяни, і таке інше. Контрабанда — це безумовне зло. І якщо ви купуєте на ринку або через Інтернет контрабандний товар без фіскального чека, ви обманюєте ще й самих себе. Якщо ви ввозите товар у посилках, а потім продаєте його в роздріб (такий «бізнес» зараз широко поширений), ви крадете у своїх дітей та батьків.

І третє — це, звичайно, ефективна митна служба. Маю велику надію, що в поточному році вийде провести всі необхідні структурні трансформації, щоб Україна отримала митницю, якою можна пишатися.

— Звучить як KPI

— Так і є. Через пандемії та економічної кризи, ми навряд чи зможемо спиратися тільки на цифри. Економічні процеси зараз надто сильно залежать від неекономічних чинників. Але якщо українці будуть з повагою ставитися до власної митниці, довіряти їй, а тим більше пишатися нею, це буде найкращим показником якості проведеної роботи.

— Нинішня стратегія реформування Держмитслужби дозволить досягти такого результату?

— Стратегія сама по собі — ні, вирішальну роль відіграє те, як вона буде реалізована. Ми бачили до цього окремих керівників, які начебто говорили правильні слова, але структура просто розсипалася на очах, показники надходжень до бюджету падали.

Сьогодні ж митниця стала більш ефективною, наче більш зібраною. Треба віддати належне за це голові служби Павлу Рябікіну. Ми знайомі досить давно, перетиналися ще за часів його керівництва аеропортом «Бориспіль». І зараз, працюючи вже понад 5 місяців разом, я не можу не відзначити його колосальний внесок у те, що українська митниця почала, по суті, перезавантажуватися.

Так, багато в чому у нього незвичний для митників погляд на низку питань. Але, до речі, на відміну від деяких попередніх керівників, він відкритий і до рекомендацій з боку більш досвідчених співробітників, і навіть до критики. За рахунок поєднання досвіду та знань у різних сферах у нас виникає синергія, яка дозволяє рухатися вперед, у тому числі в кадрових питаннях, які зараз перші на порядку денному. Так, є ті, кому це не подобається, хто саботує тестування й таке інше. Проте цифри свідчать: показники ефективності роботи зростають, надходження до бюджету збільшуються.

«У цьому році співробітники митниці запобігли контрабанді майже 2,3 тонни наркотичних речовин»

— Якщо ви торкнулися питання показників, давайте трохи поговоримо про цифри. Чи можна оцінити збиток від контрабанди для економіки? Постійно лунають цифри на кшталт 100−150 мільярдів гривень на рік.

— Так, подібних оцінок за останні роки ми чули чимало з різних джерел. Але я не прихильник гучних заяв. До того ж 100−150 мільярдів гривень — це те, що нібито недоотримав бюджет. Але економічна безпека країни — це ж не тільки доходи бюджету. Завдання митниці — захист економіки як системи. І якщо в Україні закривається підприємство, яке виробляє текстиль або взуття, через те, що хтось ввозить імпортні товари без сплати ПДВ і мита, за заниженою митною вартістю, це теж збиток. І для економіки, і для бюджету. Але як це порахувати?

Так що питання не в конкретній сумі збитку. Ми й так розуміємо, що він величезний. Питання — у вигідній Україні економічній та митній політиці, яку необхідно реалізовувати.

— Чи впливає на економіку та наскільки впливає контрабанда зброї, наркотиків? Адже якщо «товарна контрабанда» завдає такої шкоди, може, митниці треба сконцентруватися тільки на ній?

— Спасибі, що повернулися до цього питання. Все взаємопов'язано. Вже у поточному році співробітники митниці запобігли контрабанді майже 2,3 тонни наркотичних речовин і прекурсорів, і це без урахування таблеток, ампул різних рідин. Історично так склалося, що Україна є транзитною країною для контрабанди наркотичних засобів з країн «золотого півмісяця» (Афганістан, Іран, Пакистан) до Європи. Нещодавно, у квітні, в Азербайджані у вантажі з картоплею, який прямував з Ірану в Україну, знайшли 213 кг героїну. Причому наркотик був захований у пластикову упаковку, яка імітувала форму та розмір картоплі. Раніше понад півтонни цього наркотику було виявлено серед динь, майже 300 кг — у паливному баку вантажного автомобіля, їх перевозили по маршруту з Ірану до Австрії через Україну. А у січні в зоні дії Галицької митниці запобігли спробі контрабанди понад тонни героїну, який ховали у вантажі з рисом! За цінами чорного ринку вартість партії — близько 2,3 мільярда гривень!

Боротися з міжнародною контрабандою наркотиків поодинці, звичайно, не можна. Тут ми щільно співпрацюємо з прикордонною службою, митними відомствами інших країн, міжнародними організаціями, СБУ. Безпосередньо в зоні нашої відповідальності плануємо збільшити кількість кінологічних команд митниць, запровадити міжвідомчі мобільні групи в Одеській області за підтримки Місії Європейської комісії з надання допомоги у питаннях кордону України та Республіки Молдова (EUBAM). Крім того, в планах — подальший розвиток Програми з контролю за контейнерами, яка реалізується Управлінням ООН з наркотиків і злочинності, а саме — збільшення кількості груп портового контролю та створення їх в прикордонних з країнами ЄС митницях.

Все це робиться, тому що наркотики для суспільства — це збільшення злочинності, додаткові витрати на утримання правоохоронних органів, погіршення працездатності наркозалежних людей, додаткове навантаження на систему охорони здоров'я. І це все, звичайно ж, відбивається на економічних показниках. Тому не можна применшувати важливість роботи щодо запобігання порушень при переміщенні бюджетоформуючих товарів, але і не варто забувати про необхідність реагування на факти незаконної діяльності.

— Крім контрабанди наркотиків і зброї, раз у раз виникають скандали через контрабанду лісоматеріалів, бурштину.

— Так, бурштин затребуваний за кордоном як сировина. Але далеко не весь «сонячний камінь» у нас в країні має легальне, підтверджене документально походження. Тому його вивозять у тайниках, спеціально сконструйованих у транспортних засобах. За 2020−2021 роки було попереджено більш як 20 спроб незаконного переміщення бурштину загальною вагою майже 800 кг.

Також ми ведемо боротьбу з незаконним вивезенням лісоматеріалів. Після встановлення заборони на експорт цінних порід дерев і лісоматеріалів в необробленому вигляді «спритні» підприємці почали вивозити їх як дрова або загострені стовпи. Такі схеми нам відомі, і за той же період ми припинили близько 250 спроб незаконного переміщення лісоматеріалів.

— Наразі реформа митниці допомагає боротися з контрабандою чи заважає?

— Мета реформи — перетворення митниці на службу з максимальною автоматизацією процедур догляду та мінімальною толерантністю до корупції. Але проблема у тому, що митницю не можна зупинити на півроку-рік, заново вибудувати організаційну та функціональну структуру, наповнити її абсолютно новими кадрами, налагодити бізнес-процеси у тестовому режимі й тільки потім відновити роботу. Це не стартап, як намагаються цей процес представити суспільству деякі політики та громадські діячі. І всі їх гарні слайди й схеми руйнуються, коли справа доходить до практичної реалізації озвучених ідей.

Змушений констатувати: дуже багато з того, що називалося «реформою», було лише імітацією бурхливої діяльності з метою особистого піару. Стратегічно ж ми отримали відомство в гіршому стані, ніж воно було у січні 2019 року. В першу чергу через те, що митниця за два попередні роки втратила безліч досвідчених співробітників, по суті, не отримавши взамін нічого.

Зараз питання кадрів, як я вже говорив, стоїть першим на порядку денному. І я впевнений, що вже у 2022 році завдяки оновленню особового складу ми отримаємо принципово інші результати в боротьбі з контрабандою, в надходженнях до бюджету і, звичайно, у рівні митних сервісів.

— Скільки співробітників сьогодні не вистачає?

— У порівнянні з митними адміністраціями сусідніх з Україною країн у нас дуже складна ситуація. Простий приклад: у всій митній системі країни сьогодні працює менше 11 тисяч чоловік. У сусідній Польщі — близько 15 тисяч. І навіть не хочу розвивати питання різниці у зарплатах співробітників з однаковим функціоналом.

Я дуже сподіваюся, що до кінця цього року ми зможемо сформувати кістяк служби з числа професійних і сумлінних митників і за рахунок переведення на контракти підвищити рівень їх заробітних плат приблизно вдвічі. А з 2022 року — ще приблизно в 1,5−2 рази.

Але це тільки перший крок. Усі знають, що навантаження на співробітників митниці сьогодні вище за те, що має бути. Якщо ми отримаємо додаткові повноваження (а ми з вами розуміємо, що без цього митниці не обійтися), значить, потрібні ще люди. Отже, виникає питання підготовки кадрів. Якщо ми хочемо отримати не просто кадри, а мотивованих і високоосвічених молодих людей, виникає питання відновлення довіри до митниці як до інституту. Також потрібен облік і заохочення ефективного та раціонального виконання завдань, досягнення KPI, система мотивації. І таке інше. Як висновок: Державній митній службі необхідна цілісна кадрова політика, яка буде невід'ємною складовою митної політики.

— Наскільки рівень зарплат може впливати на корупцію на митниці? Ми раз у раз чуємо про митників на «Роллс-Ройсах» і «Бентлі»

— По-перше, це маніпуляції з використанням розпіареної ЗМІ інформації. Суспільству широко представили двох-трьох людей як символ корупції на митниці. І люди тепер роблять помилкові висновки про те, наскільки це явище насправді поширене, оскільки згадують наведені вами приклади. Насправді ж який відсоток ці люди становлять від загальної чисельності митників? Це навіть не похибка. А основна кількість співробітників до корупції не схильна. Але ж журналісти не будуть розповідати про звичайних людей, у яких в деклараціях батьківська «хрущовка» й десятирічне авто. Їм потрібні сенсації. Тому ми й чуємо ось такі історії. І тому нам потрібна системна роз'яснювальна робота, яка покаже справжнє обличчя Державної митної служби — відданих своїй справі, чесних і відповідальних людей.

А баласту корупціонерів ми, звичайно ж, будемо позбуватися. Безглуздо заперечувати, що окремі співробітники несумлінно ставляться до своїх обов'язків. Критерієм також будуть відгуки бізнесу та громадський контроль.

І так, ми розуміємо, що на практиці це все одно не буде швидким і безболісним процесом. Будуть і помилки, і суди, і скандали. Але ми налаштовані на системне оздоровлення колективу. Тому що кадровий ресурс — це найважливіший елемент структури. Адже професійна, досвідчена і мотивована команда здатна виконувати необхідні завдання навіть попри недоліки законодавства, оргструктури та інші проблеми.

5583

Читайте нас у Facebook