Лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк: «Щоб не піддаватися песимізму, я пішов навчатися у школу авіації»
Літо — пора року, яка неначе змушує забути про труднощі та негаразди. Сонце, квіти, ягоди та фрукти — це справжнє свято буття. Проте пандемія не зникла — і це засмучує. Однак віра у те, що людство її переможе, налаштовує на світлі оптимістичні думки. Треба рухатися вперед, робити все для того, щоб світ навколо нас ставав кращим.
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей. Про нові реалії життя «ФАКТАМ» уже розповіли Еліна Світоліна, Валерій Борзов, Олена Підгрушна, Ольга Сумська, Остап Ступка, Тамара Яценко, Павло Зібров, Світлана та Віталій Білоножки, Ніна Матвієнко, Олександр Пономарьов, Артем Пивоваров, Арсен Мірзоян, Тоня Матвієнко, Олександра Зарицька, Руслан Квінта, Євген Клопотенко, Діма Борисов, Андре Тан…
Сьогодні наш гість — лідер популярного гурту «ТІК» Віктор Бронюк.
«Ми відпочиваємо у Болгарії сім'єю вже восьмий рік»
— Вікторе, як вам відпочивається у Болгарії? Чула, що це ваше улюблене місце релаксу.
— Ми любимо відпочивати тут усім сімейством. Болгарія — чудова країна: гарна, комфортна для оздоровлення — зокрема, дітей. Море, сонце, смачна їжа… Що ще потрібно для відпочинку? Проте чимало людей, навіть ті, хто у Болгарії ніколи не був, чомусь мають шаблон про неначе «совковість» відпочинку у цій країні. Але це не так. Туристична галузь тут дуже активно розвивається. Ми відпочиваємо у Болгарії вже восьмий рік. І це дає взнаки. Зміцнюється імунітет, і взимку не треба витрачати час на лікування застуд.
— Чим відрізняється нині відпочинок у Болгарії від допандемійного?
— Є певні обмеження, проте минулого року їх було більше. Зберігається масковий режим. Наприклад, у супермаркет не зайдеш без маски. У ресторанах у них працює весь персонал.
— Яка страва болгарської кухні у вас улюблена?
— Важко виділити одну, але те, як у Болгарії готують ягня, — неймовірно. Смачнішого ніде не куштував. Чудові й болгарські морепродукти, є багато смачних салатів, дуже мені подобається суп з баранини… Ми вже знаємо ресторанчики, де можна посмакувати чимось особливим. Зовні, може, вони й непримітні, але там відчуваєш справжню насолоду від смаків Болгарії. Та й ціни досить демократичні. Також у Болгарії дуже якісні вина. І при тому ціни помірні. Є чимало й хороших міцних напоїв: джин, віскі, ром…
У нас є друзі, які раніше не їздили сюди на відпочинок, а приїхали — й у захваті від усього. Важливо знайти для себе те місце відпочинку, де вам комфортно. Нам, наприклад, дуже подобається територія Сонячного берега. Ми їздимо до Созополя, на Поморіє, де є лікувальні болота. Там збирають сіль, з якої роблять косметичні засоби — лосьйони, креми, зубні пасти. Цілющі властивості цієї солі порівнюють з властивостями солі Мертвого моря.
— У Болгарії також чудова косметика на троянді та лаванді.
— Так, тут чудові трояндові та лавандові поля. Коли їдеш повз, завжди хочеться зупинитися та зробити фото, бо це дуже гарно. Аромат на лавандових полях неперевершений! Там літає безліч бджіл — вони збирають мед.
— Можна уявити, яка це краса!
— Можна уявити, а можна поїхати й побачити на власні очі (посміхається).
«За час пандемії я став співвласником IT-компанії»
— Як вважаєте, чи зміниться туризм після пандемії?
— Безумовно. Минулого року багато країн так і не відкрилися для туристів. Пандемія фактично перервала туристичний процес. І, думаю, знадобиться кілька років, щоб відновити все це повною мірою. Все вирівняється, хоча світ вже, звісно, не буде таким, як раніше. Люди навчаться жити у нових реаліях та насолоджуватися життям.
— А як пандемія вплинула на вашу творчість?
— Наша галузь від неї дуже постраждала. Гурт «ТІК», якому виповнилося 16 років, завжди активно гастролював — давав на місяць 10−20 концертів. Йшов постійний обмін емоціями та враженнями з глядачами. І раптом з приходом пандемії все зупинилося. Це було важким випробуванням. Живого спілкування нам дуже бракувало. Депресії не було, проте все це було сумно. І щоб не піддаватися песимізму, я пішов навчатися у школу авіації. Вирішив здобути ліцензію пілота малої авіації. А дружина пішла навчатися на магістра психології — це вже у неї третя вища освіта. Також за час пандемії я став співвласником IT-компанії. Це така сучасна комунікаційна фінансова платформа для комунальних господарств, яка успішно функціонує з минулого року. Щодо творчої діяльності, колектив зберігся майже у повному складі й вже повернувся до звичайного життя. Їздимо з концертами — це приємно. У нас з'явилася нова пісня «Лілька». І ми маємо у планах випустити новий альбом.
— Пісня налаштовує на відпочинок — море, сонце, посмішки…
— Так. Гурт «ТІК» — гурт стьобу та сатири. У багатьох в голові є така «галочка», що треба поїхати на море. Просто треба — й все… Курортні враження: чайки, море, креветки, пиво. Враження заряджають на цілий рік.
«Болгарські кавуни чомусь називаються «дині»
— Як ваш «агрофітнес» на присадибній ділянці біля будинку у Вінниці?
— Робота на городі — справжній спорт, бо ти не рахуєш, скільки разів за день нагнешся, присядеш, залізеш на драбину, злізеш назад… Кріпатура часом така, як після занять у спортзалі. Але поєднання фізичних навантажень та повітряних ван — це дуже корисно. Крім того, власний урожай — така смакота! Я ось привіз дружині та дітям до Болгарії помідори з нашого невеличкого городу, перший врожай лохини, смородини, порічок. Між іншим, ягоди та фрукти дуже смачні й у Болгарії. Наприклад, черешня, інжир… Тут багато сонця, тому все солодке, ароматне. Дуже смачні й болгарські кавуни. Тут вони чомусь називаються «дині».
— Чи не з'явилося за час пандемії у вас бажання переїхати з Вінниці до столиці?
— Ні, особливо зараз, коли годинами доводиться перебувати на спеці у заторах. Я звик жити у невеликому місті — мені комфортно. Хочеться витратити час на щось корисніше, ніж на стояння у заторі. Хоча зараз і у Вінниці на дорогах можна простояти пів години.
— Існує думка, що пандемія стимулюватиме процес переїзду людей з мегаполісів до маленьких містечок та сіл. Цьому сприятиме можливість працювати дистанційно. А що ви про це думаєте?
— Це вже відбувається. У мене чимало друзів, які перебрались жити за місто. Є ті, хто, наприклад, придбав дачний будинок біля річки. Там свіже повітря, дітям подобається… Головне — щоб був якісний інтернет, і тоді можна працювати не менш продуктивно, ніж в офісі. А інколи продуктивність навіть вища, адже раніше дуже багато часу витрачалося на дорогу, на пусті розмови.
— Що повинно зрозуміти людство внаслідок пандемії?
— На жаль, як свідчить історія, воно ніколи не робило висновків. Через декілька років після випробувань — війн, епідемій, інших криз — все це забувається. І знову приходять якісь випробування. Безперечно, пам'ятатиме про пандемію усе життя той, хто особисто постраждав, у кого постраждали рідні.
— Вікторе, чого б ви побажали читачам «ФАКТІВ» у наш непростий час?
— Хочу побажати, щоб усі були здорові, та більше щирих посмішок. Зміцнюйте свій імунітет — і хай все буде добре!
Читайте також: Лідер групи KAZKA Олександра Зарицька: «Здійснилася моя мрія — я переїхала в новий дім»
Фото з альбому Віктора Бронюка
Читайте нас у Facebook
