Вперше в Києві демонструють відразу дві скіфські пекторалі: на виставці «Скіфське золото» зібрані найцінніші раритети
![Скіфська пектораль](http://fakty.ua/photos2/article/38/37/383705w540zc0.jpg?v=054216)
Наприкінці липня в Музеї історичних коштовностей України почала працювати виставка, на якій вперше за багато років представлено оригінал відомої золотої скіфської пекторалі, а також близько півтори тисячі предметів (більша їх частина з благородних металів), що були знайдені разом з нею в кургані Товста Могила на Дніпропетровщині влітку 1971 року. І ось днями в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Скіфське золото». На ній демонструються одні з найцінніших раритетів скіфської доби, які Україна після проголошення незалежності показала на понад 40 закордонних виставках. Серед них — точна копія пекторалі.
Тож зараз в різних музеях Києва на загальний огляд представлені оригінал пекторалі та її копія — такого ще ніколи не було. Нагадаємо, візуально відрізнити їх легко за такою ознакою: на оригіналі помітні залишки емалі, якою були прикрашені квіти, але її немає на копії. Виставку «Скіфське золото» відкрили з нагоди 30-річчя Незалежності України.
«Золоті прикраси скіфів на вигляд можуть здаватися заважкими, але всередині вони порожні»
— В нашій експозиції широко представлені жіночі прикраси з золота, які носили не тільки скіф`янки, але й мешканки грецьких міст, що існували в античні часи на узбережжі Чорного та Азовського морів, — розповів на відкритті виставки «Скіфське золото» її куратор, науковий співробітник музею Юрій Полідович.
![Юрій Полідович: «Скіфські раритети експонувалися на понад 40 виставках за кордоном»](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/26s28 polidovich copy.jpg)
— В оздобленні цих прикрас міститься певна символіка?
— Так. Зупинюся на сережках, які, як вважає частина дослідників, дарували жінкам на весілля. Вони виготовлені в формі півмісяця, на ріжках якого розміщені дві качечки. Вони уособлюють сімейну пару. А на десяти підвісках, що кріпляться до сережок, причеплені маленькі пташенята. Вони символізують діточок. Уявіть: жіночка йде з такими сережками, і підвіски на них лагідно дзвенять. Цей дзвін подібний до своєрідної мелодії, що є молитвою жінки до богів з проханням про здоров’я та благополуччя її дітей. На вигляд ці сережки можуть здаватися заважкими, але всередині вони порожні. Тож важать десь 10 грамів. Але це не так вже й мало. Тому існує версія, що жінки не носили їх на вухах, а чіпляли з двох боків на головний убір. Зауважу, те, що ми називаємо «скіфським золотом», було зроблено здебільшого грецькими майстрами на замовлення скіфів.
![На весілля скіф'янкам дарували сережки, що дзвеніли. Той дзвін символізував молитву жінки за своїх дітей](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/26s28 serezhka copy.jpg)
Окрема вітрина в нашій експозиції присвячена золотим накладкам на одяг та головні убори скіфів. На найдавніших зразках накладок зображали виключно диких тварин. Але згодом під впливом сусідів — грецьких міст Причорномор’я — на скіфських накладках стали зображати людей та свійських тварин.
![Головний убір грекині, що жила в Причорномор’ї](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/26s28 golovnoi ubor copy.jpg)
На широкій золотій накладці на головний убір скіф'янки, що тут представлена, показана ціла сюжетна сцена: жінка, що сидить на троні з кубком та дзеркалом в руках. Біля її ніг — чоловік з рогом (ритоном), певно, наповненим вином. Та ще фігури якихось людей — почет. Одні науковці вважають, що це сцена таємного весілля богині та скіфського царя. Згідно з іншим тлумаченням дослідників, це зображення потойбічного життя: родоначальник скіфських царів Колаксай після смерті представ перед богинею потойбіччя. Вона дивиться у дзеркало і бачить у ньому життєвий шлях Колаксая.
![Золота накладка на головний убір скіф'янки](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/photo_2021-08-27_11-40-56(2).jpg)
До речі, щодо ритону (рогу), який він тримає в руці. Ріг з вином молоді скіфи використовували в обряді побратимства. Вони капали в ритон свою кров, занурювали туди зброю, а потім пили, промовляючи присягу. В окремій вітрині ми демонструємо декілька ритонів і фігурку золотого кабанчика (він символізував бога війни і перемоги), який, певно, прикрашав якийсь посуд. Цю майстерно зроблену фігурку археологи знайшли в пограбованому ще в давнину кургані Хомина Могила на Дніпропетровщині — зловмисники не помітили кабанчика.
![Ріг з вином молоді скіфи використовували в обряді побратимства](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/рог.jpg)
— На виставці представлена велика кількість золотих перснів з зображеннями людей і тварин. Вони також містять в собі той чи інший зміст?
— Так. Наприклад, на одному з перснів бачимо лева, що відпочиває після того, як з’їв барана (принаймні так трактують це зображення дослідники скіфської міфології). Баран для скіфів був не просто їжею, а й джерелом фарна — животворної енергії та сили. Лев блаженствує, насичений фарном. Скіфи вірили, що людина, яка носила цей перстень, отримувала життєдайну силу.
![Скіфи вірили, що людина, яка носить такий перстень, отримує життєдайну силу](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/перстень.jpg)
«В кургані Юрасина Могила маємо шанси знайти винятково цінні речі»
Зупиняємося біля вітрини, в якій демонструється скіфська зброя.
— Скіфи розуміли, що поховання їхніх царів та знаті будуть намагатися грабувати злодії, попри величезні розміри курганів, які насипали над цими могилами, — каже археолог доктор історичних наук Віталій Отрощенко. — Тому скіфи робили в курганах схрони для найцінніших речей. Саме в такій схованці в кургані, що знаходився біля села Велика Білозерка в Запорізькій області, було знайдено акінак (скіфський меч) IV сторіччя до нашої ери, прикрашений золотими накладками з зображенням звірів. Схрон випадково виявив один з робітників, що брав участь у наших археологічних розкопках: він зачепив лопатою руків’я акінаку, зрозумів, що це старовинна річ, і покликав нас. Ми акуратно розкопали знахідку. Меч був встромлений вертикально в землю.
![Золота накладка на піхви меча](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/26s28 sword copy.jpg)
— З золота на цьому акінаку оздоблені руків’я та накладка на піхви, в який вкладали цей меч, — коментує куратор виставки «Скіфське золото» Юрій Полідович. — На золотій накладці зображено, як міфічний птах грифон та лев напали на оленя (головну жертвенну тварину у скіфів). На накладці є виступ у вигляді голови кабана. Він уособлював для скіфів бога війни та перемоги. Його ім’я вони тримали в таємниці від чужинців. Скіфи не мали писемності, тож лишити напис з ім’ям божества вони не могли. Геродот в своїй «Історії» назвав його за аналогією з грецькою міфологією богом війни Аресом. А ми дали йому умовне ім’я — «скіфський Арес». Він єдиний з богів, кому скіфи споруджували вівтарі.
Ці ритуальні споруди формою нагадували кургани. Скіфи встромляли у них меч і приносили криваві жертви богу — щоб він дарував їм перемоги в битвах.
![Ритуальний предмет](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/ритуальный предмет.jpg)
— Скіфи прикрашали збрую своїх коней?
— Так, — відповідає Юрій Полідович. — Причому не тільки оздобленнями з бронзи та срібла, але й з золота. Ми демонструємо майстерно зроблену золоту накладку, що прикрашала лоб коня, на якій зображена сцена полювання на косулю вершника з луком (можливо, це хтось зі скіфських богів).
— Над Україною пролилися два «золоті дощі», і є шанси, що матимемо ще й третій такий «дощ», який поповнить музейні фонди України багатьма поки що не відомими науці скіфськими шедеврами, — заявив на відкритті виставки «Скіфське золото» завідувач відділу Інституту археології НАНУ кандидат історичних наук Юрій Болтрик. — Про які «дощі» йдеться? За часів Російської імперії, наприкінці XIX — на початку XX століть, було проведено розкопки багатьох скіфських курганів на території України, результатом яких стала знахідка великої кількості прикрас, багато оздобленої зброї, посуду, ритуальних предметів, значна частина яких зроблена з золота. То був перший «золотий дощ». На жаль, ці раритети осіли в Росії в колекції Ермітажу.
![Накладка на сагайдак](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/накладка на колчан.jpg)
Другий «золотий дощ» — це знахідки, які зроблені починаючи з 1960-х років. Що сприяло тому, що вони були зроблені? В зв’язку з масовими меліоративними роботами в останні 30 років існування СРСР багато курганів підлягали знесенню. Але перед цим їх згідно з законом мусили дослідити археологи. Завдяки цьому ми отримували фінансування на проведення розкопок скіфських пам’яток.
А, скажімо, курган Товста Могила, в якому археолог Борис Мозолевський знайшов відому пектораль, вдалося дослідити в значній мірі завдяки тому, що директор Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату Григорій Середа надав експедиції грейдери — курган велетенський, щоб швидко зняти чималі об’єми землі, була потрібна потужна техніка. Директор став, власне, спонсором розкопок. Меценати були й у всіх експедицій, які досліджували скіфські кургани за часів Російської імперії.
![Накладки на одяг](/user_uploads_new/images/articles/2021/08/27/383705/накладки на одежду.jpg)
Щоб над Україною пролився третій «золотий дощ» скіфського золота, нам, сучасним археологам, потрібні спонсори. Ще лишилися недосліджені кургани. Цінність того, що може в них знаходитися, прекрасно розуміють грабіжники. Якщо до скарбів не встигнемо дістатись ми, то до них доберуться вони. Приклад тому — курган Юрасина Могила, в якому невідомі минулого року вирили 12-метровий котлован і прорили підземний хід. За розміром цей курган десь вдвічі більший за Товсту Могилу. Чим більший курган, тим вищий статус скіфа, що під ним похований. Тож в Юрасиній Могилі ми маємо шанси знайти винятково цінні речі.
2722Читайте також: Злодіям не вистачило трішки везіння, щоб заволодіти скіфською пектораллю: 50 років унікальній знахідці
Читайте нас у Facebook