- 09:57 Як подолати застарілий жир на решітці газової плити: Марина Жукова поділилася «секретною зброєю»
- 09:26 Штрафи ТЦК для ухилянтів збільшаться: в Мін`юсті пояснили механізм стягнення
- 09:21 Де дивитись онлайн футбол Україна — Марокко: розклад трансляцій та прогноз на матч Олімпійських ігор
- 08:56 Рибам — цікаві поїздки, Терезам — підказки інтуїції, Овнам — спілкування з друзями: що обіцяють зорі на 27 липня
- 08:18 Ворог атакував Дніпропетровську та Запорізьку області дронами та артилерією: поранено мирних мешканців
- 07:04 Скоро чекає неймовірна удача: кому пощастить в останні шість днів липня
- 05:58 Переможець «Битви екстрасенсів» Сабухі Іманов про події на фронті: «Почнеться таке, на що росія не чекала»
- 05:51 Після спеки прийде вершинна гниль: чорноволоса красуня-фермерша розповіла, як спасати урожай у третій декаді липня
- 05:50 Легко замінять м’ясо: смажені супербаклажани за рецептом блогерки-красуні Аlina FooDee
- 05:49 Частині українців підняли пенсії майже на 6 тисяч гривень: хто отримав підвищені виплати
- 05:48 «Вибач і пробач»: Потап неочікувано звернувся до дружини, і вона відповіла
- 05:47 Вода ледве виходить із раковини зі швидкістю равлика? Тоді точно допоможе клей (дивовижна порада від Марини Жукової)
![РУКИ З ТРОЯНДОЮ](http://fakty.ua/photos2/article/38/45/384516w540zc0.jpg)
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1998
Скульптор: Virginia González
Розмір: 33×27 cm Із експозиції «Shvets Museum»
Старий шкільний учитель йшов по, здавалося, нескінченному засніженому полю. Врожай на рівнині, вкритій першим пухнастим снігом, був уже давно зібраний. Але великі чорні птиці, кружляючи високо в небі, періодично опускалися на землю й копошилися у пошуках чогось їстівного. Раптом на краю поля, під деревом, що втратило останнє листя, учитель побачив літню жінку. Вона тихенько плакала, дивлячись прямо перед собою.
- Чому ви плачете? — запитав її вчитель.
- Я думаю про своє життя, яке вже практично пройшло. Про свою молодість й колишню красу, якою раніше могла милуватися, сидячи перед дзеркалом, і яка тепер вже не повернеться ніколи. Про чоловіка, якого я любила багато років і який любив мене до самої своєї смерті. Я сумую через те, що Господь дав мені можливість пам'ятати все це і при цьому не поберіг мене, знаючи, що спогади будуть рвати мою душу на шматочки …
Несподівано для себе жінка помітила, що слухаючи її, учитель завмер, немов намагаючись щось розглянути далеко.
- Що ви там побачили? — запитала вона його.
- Поле жовтих троянд, — відповів він. — І серед них себе, молодого ще, з красунею-дружиною і дітьми, які бавляться на природі. Бог був великодушний, подарувавши мені можливість пам'ятати …
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.