- 08.02 22:26 Чорні ботильйони — тренд весни-2025: з чим і як поєднувати
- 08.02 22:00 Яскравий картопляний салат із зеленню: смак просто неймовірний
- 08.02 21:30 Провокативна, сексуальна і стильна: Ріанна набагато успішніше, ніж Меган Маркл, просуває свій бренд
- 08.02 21:00 Діабет, тиск або підвищений холестерин: ця рослина точно покращить ваш стан
- 08.02 20:34 Не цурався важкої праці: від ворожого дрона загинув захисник з Черкащини
- 08.02 20:19 Чужа нерухомість не дає спокою: музичний критик Сосєдов виступив з «пропозицією» щодо підмосковного замку Пугачової
- 08.02 20:08 Печиво «Солодка магія»: ароматні ласощі на щодень
- 08.02 19:54 Водоліям — «Ієрофант», Дівам — «Верховна Жриця», а Близнюкам — «Колісниця»: Таро-прогноз на 9 лютого
- 08.02 19:43 В Україні триває електромагнітна війна: ЗМІ пояснили, хто в ній має перевагу
- 08.02 19:10 В росії планують збільшити армію ще на 100 тисяч людей: Зеленський розповів про підступні плани путіна
- 08.02 18:55 20 років разом: стало відомо, як Чарльз III та Камілла відзначать порцелянове весілля, і при чому тут Бекхеми та Італія
- 08.02 18:23 Конкуренція зростає, а зарплата? Які тенденції на ринку праці в Україні у 2025-му

Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1998
Скульптор: Virginia González
Розмір: 33×27 cm Із експозиції «Shvets Museum»
Старий шкільний учитель йшов по, здавалося, нескінченному засніженому полю. Врожай на рівнині, вкритій першим пухнастим снігом, був уже давно зібраний. Але великі чорні птиці, кружляючи високо в небі, періодично опускалися на землю й копошилися у пошуках чогось їстівного. Раптом на краю поля, під деревом, що втратило останнє листя, учитель побачив літню жінку. Вона тихенько плакала, дивлячись прямо перед собою.
- Чому ви плачете? — запитав її вчитель.
- Я думаю про своє життя, яке вже практично пройшло. Про свою молодість й колишню красу, якою раніше могла милуватися, сидячи перед дзеркалом, і яка тепер вже не повернеться ніколи. Про чоловіка, якого я любила багато років і який любив мене до самої своєї смерті. Я сумую через те, що Господь дав мені можливість пам'ятати все це і при цьому не поберіг мене, знаючи, що спогади будуть рвати мою душу на шматочки …
Несподівано для себе жінка помітила, що слухаючи її, учитель завмер, немов намагаючись щось розглянути далеко.
- Що ви там побачили? — запитала вона його.
- Поле жовтих троянд, — відповів він. — І серед них себе, молодого ще, з красунею-дружиною і дітьми, які бавляться на природі. Бог був великодушний, подарувавши мені можливість пам'ятати …
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: