«Мою квартиру заарештували через фіктивний борг і виставили на аукціон»: як в Україні шахраї забирають майно без рішення суду
«Людина, яка нібито позичила мені гроші, ні сном ні духом не знала про цей борг»
Останні 25 років Тамара Заляпіна живе у Німеччині. Двокімнатна квартира на вулиці Саксаганського дісталася жінці у спадок від батька і довгий час стояла пустою.
— Вона стояла закритою, і лише два роки тому я поселила там родича, — розповідає Тамара. — А в листопаді минулого року до нього на вулиці підійшли незнайомі люди і сказали: «Вимітайся! Ти знаєш, що власниця набрала кредитів і квартиру буде продано за борги?» А в поштовій скриньці він знайшов листа від київської юридичної компанії, у якому йшлося, що моя квартира виставлена на електронні торги. Не розуміючи, що відбувається, я звернулася до подруги-нотаріуса, і та, перевіривши інформацію у реєстрі, повідомила: мою квартиру справді виставили на торги. І це був уже другий аукціон!
Завдяки подрузі-нотаріусу та зверненню до поліції Тамарі вдалося з'ясувати, як це сталося. Виявилося, що на її ім'я було оформлено фіктивний борг, який дозволив шахраям провернути махінацію.
— З копій документів, які ми побачили, випливало, що нібито 6 лютого 2020 року я позичила у якогось громадянина Акопова два мільйони гривень, — каже жінка. — Ніби позичила цю суму лише на тиждень. Угоду засвідчила нотаріус із Дніпра. Гроші я не віддала — і вже 13 лютого громадянин Акопов звернувся до того ж нотаріуса, яка видала виконавчий напис про стягнення з мене заборгованості. А 3 березня приватний виконавець відкрив за цим написом виконавче провадження, в рамках якого мою квартиру заарештували, а потім виставили на електронні торги. Виходить, що все сталося навіть без рішення суду — дій нотаріуса та приватного виконавця було достатньо.
— І вам навіть ніхто про це не повідомив?
— Дізнатися про те, що відбувалося, у мене не було жодних шансів — усі мої дані в цих документах, окрім імені та прізвища, були фальшивими. Оскільки я проживаю в Німеччині, давно вже не маю українського паспорта. А в договорі позики було вказано серію та номер паспорта (пізніше на відповідний запит у Мін'юсті відповіли, що бланк паспорта з цим номером було видано на ім'я зовсім іншої людини. — Авт.), який мені взагалі ніколи не належав. Підпис у договорі не був навіть схожий на мій. Це, до речі, одразу зазначив співробітник поліції. У цьому ж договорі позики була зазначена адреса моєї реєстрації у Харкові, де я жодного разу в житті не була. За цією адресою знаходиться старий занедбаний будинок, де давно вже ніхто не живе. Тобто весь договір позики від початку до кінця сфальшований. Злочинці знали лише моє ім'я та прізвище, а все інше вигадали.
У Тамари є ще один вагомий доказ того, що до зазначеного договору позики вона не має відношення: у момент, коли укладалася сумнівна угода, вона знаходилася в Німеччині. І точно не могла прийти до нотаріуса у Дніпрі. Те, що жінка не перетинала кордон, офіційно підтвердили у Держприкордонслужбі України.
— І я маю підтвердження того, що 6 лютого 2020 року була на роботі, — продовжує Тамара. — Я надала всі ці докази поліції та здала зразки підпису для проведення почеркознавчої експертизи. За моєю заявою відкрили кримінальне провадження. Але незабаром стало зрозуміло, що поліція зовсім не зацікавлена у розкритті злочину. Минув уже рік, а у справі так і не з'явилися підозрювані, не було проведено елементарних слідчих дій. Ми з адвокатами тим часом почали проводити своє розслідування.
І з'ясували чимало цікавого. Наприклад, Тамарі вдалося знайти того самого громадянина Акопова, який нібито давав їй у борг два мільйони гривень.
— Ми розшукали цю людину під Харковом, — каже Тамара. — І він, як з'ясувалося, ні сном ні духом не знав ні про мене, ні про борг. Він був дуже наляканий. Сказав, що свого часу втратив паспорт і, мовляв, хтось міг скористатися ним. Він заявив про це й у суді.
І нотаріус, і приватний виконавець, які причетні до заволодіння квартирою, вже були фігурантами кримінальних проваджень
Цивільний судовий процес ініціювала сама Тамара, подавши позов про визнання договору позики недійсним, а зробленого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Справа розглядалася за місцем реєстрації відповідача — у Харківському районному суді.
— У цій справі усі зачіпки ведуть до Харкова, — каже Тамара. — Там живе громадянин Акопов, там злочинці «зареєстрували» мене, і там знаходиться приватний виконавець. Мало того, саме в Харкові раніше працювала нотаріус, яка засвідчила угоду. Вона поїхала до Дніпра після того, як стосовно неї відкрили кримінальне провадження за фактом підробки документів.
Це сталося ще у травні 2016 року, і тоді про цю справу повідомляли багато ЗМІ. За даними прокуратури Харківської області, члени злочинного угруповання знаходили одиноких людей похилого віку і за підробленими документами переоформляли на себе їхнє житло. Одну з ключових ролей у схемі грала приватний нотаріус — вона підробляла заповіти від імені померлих. Тоді, 2016-го, нотаріуса затримали і навіть висунули їй підозру у підробці документів. Але суд відпустив її під заставу.
— Після чого вона поїхала до Дніпра і там продовжила свою діяльність, — розповідає Тамара. — Кримінальне провадження, про яке у 2016 році повідомляли і поліція, і прокуратура, наскільки мені відомо, досі не дійшло до суду. Фальшиву угоду позики щодо мене нотаріус засвідчила 6 лютого 2020 року, а вже 20 лютого Мін'юст позбавив її ліцензії. Нині у Дніпрі її вже теж немає. У поліції кажуть, що вона у бігах.
Приватний виконавець, який відкрив виконавче провадження, теж засвітився у вкрай неприємній історії. У серпні цього року його затримали за підозрою в шахрайстві в особливо великих розмірах. Розміри справді вражають. Йдеться про 36 мільйонів гривень, які втратила гендиректорка одного з харківських сільгосппідприємств. Те, що сталося із цією жінкою, дуже схоже на історію Тамари Заляпіної. Тут також застосували схему із фіктивним боргом.
— 4 серпня потерпіла отримала sms-повідомлення, що з її особистого рахунку в банку знято понад 36 мільйонів гривень, — розповіли у пресслужбі Харківського обласного управління поліції. — У банку жінці повідомили, що гроші списані в рамках виконавчого провадження на підставі ухвали, надісланої приватним виконавцем. Правоохоронці встановили, що незнайомий постраждалій чоловік надав приватному виконавцю підроблений виконавчий напис. Цей документ був завірений одним із київських нотаріусів, якого тепер оголошено у розшук. У виконавчому написі було зазначено, що у 2019 році директорка сільгосппідприємства нібито уклала договір позики на 36 мільйонів гривень із цим незнайомим чоловіком, хоча насправді на момент «укладання» договору потерпіла перебувала у Німеччині. На підставі підробленого договору позики приватний виконавець відкрив виконавче провадження та направив документи до банку для списання коштів з рахунку потерпілої. За даними слідства, чоловік, який нібито позичав гроші потерпілій, отримав на свій рахунок 33 мільйони гривень, а решту суми було переведено на рахунок приватного виконавця як винагороду.
Це був саме той виконавець, який відкривав провадження у справі Тамари Заляпіної. Його затримали разом зі злочинцем, який нібито давав у борг гроші харківській підприємниці. До речі, ще торік із виконавцем щодо ситуації Тамари Заляпіної вдалося поговорити журналісту телеканалу «Київ». На запитання нашого колеги про те, як він міг відкрити виконавче провадження і виписати виконавчий лист без оцінки майна, той сказав, що до квартири Тамари справді не заходив, оскільки «суд відмовив у примусовому входженні», і тому він оцінив квартиру «виходячи з того, що було в документації, виходячи із зовнішніх даних».
— Тепер уже очевидно, що виконавець та нотаріус, за допомогою яких провернули махінацію із моєю квартирою, спеціалізуються на таких справах, — каже Тамара Заляпіна. — Подаючи позов про визнання недійсним договору позики, я була впевнена, що суд його задовольнить. Адже докази того, що це афера очевидні. Більше того, сам Акопов приїжджав до суду та підтвердив, що жодних грошей мені не позичав. Але попри все це суд я програла.
Чим суддя Харківського районного суду Ольга Пілюгіна аргументувала відмову? З рішення випливає, що суд взяв до уваги всі надані докази — і слова громадянина Акопова, і документи, що підтверджують, що Тамара Заляпіна на момент укладання угоди перебувала в Німеччині і ніяк не могла бути на ній присутня. Однак ці докази суд не вважає «неспростовними» та такими, «що вказують на те, що підпис у договорі належить не позивачеві». «Неспростовним доказом», як сказано у рішенні, могла бути почеркознавча експертиза, яку в рамках цивільного процесу не проводили.
— Я зразки свого підпису здала ще під час першого приїзду, — пояснює Тамара Заляпіна. — Ми сподівалися, що оригінали фальшивих документів буде вилучено у рамках кримінального процесу, але поліція, на жаль, цим займатися не поспішає. За цілий рік цього ніхто не зробив.
Щоб дізнатися, на якому етапі знаходиться розслідування і чому досі не вилучено оригінали документів, «ФАКТИ» звернулися до поліції Києва з офіційним запитом.
— Раніше це провадження поліція вже закривала у зв'язку із закінченням терміну досудового розслідування, — повідомила «ФАКТАМ» прессекретарка Прокуратури Києва Надія Максимець. — Прокуратура скасувала це рішення, перекваліфікувала на більш тяжкий злочин та відновила слідство. Крім цього, процесуальний керівник дав письмові вказівки слідчому у найкоротші терміни підготувати матеріали, а саме оригінали документів для проведення почеркознавчої експертизи. Зазначу також, що за клопотанням прокурора на квартиру накладено арешт, щоб не допустити її незаконного продажу.
— Ми подаємо апеляцію на рішення суду, — сказав «ФАКТАМ» адвокат Тамари Заляпіної Михайло Ольховський. — Те, що Тамара не укладала договору позики, підтверджується низкою доказів. Щодо чоловіка, який цю позику нібито давав, то він визнав наші позовні вимоги в повному обсязі і сам попросив суд визнати договір недійсним. Але суддя не прийняла його заяви, мотивуючи це тим, що він… не надав достатньо доказів того, що не давав Тамарі в борг. Ситуація дуже дивна. Що ж до схеми з фіктивною позикою, то її шахраї зараз використовують досить часто. Оскільки законодавство дозволяє виконавцям (як державним, так і приватним) відкривати подібні провадження без рішення суду, а на підставі виконавчого напису нотаріуса, шахраям, щоб провернути таку аферу, достатньо знайти «свого» нотаріуса — і жертва навіть не дізнається, що з її майном відбуваються якісь махінації.
Як не стати жертвою подібної афери? Від цього наразі не застрахований ніхто. Єдине, що можна зробити, — скористатися опцією Мін'юсту sms-маяк. Підключивши таку послугу (це коштує 30 гривень на місяць), людина отримуватиме повідомлення про всі зміни у статусі її нерухомості. Послугу можна підключити у випадку, якщо вашій нерухомості надано реєстраційний номер у Держреєстрі майнових прав на нерухоме майно. Якщо ваша нерухомість ще не зареєстрована, юристи рекомендують обов'язково це зробити. Без такої реєстрації ризиків стати жертвою квартирних аферистів ще більше.
Тим часом посилення заходів щодо українців, які мають борги за комунальні послуги, може призвести навіть до позбавлення квартири. Адвокат Денис Головін пояснив, за яких умов через борги за комуналку можна залишитись без даху над головою.
6318Читайте також: Автоматичне списання грошей з банківського рахунку: через які борги можна втратити заощадження
Читайте нас у Facebook
