Своїм співом він піднімався до зірок: 70 років тому народився видатний співак Назарій Яремчук
25 листопада 1936 р. Німеччина та Японія уклали Антикомінтернівський пакт з метою недопущення подальшого поширення радянського впливу у світі.
26 листопада 1926 р. народилася знаменита радянська дресувальниця тигрів Маргарита Назарова.
27 листопада 1926 р. Народився відомий письменник-фантаст, один із засновників Української Гельсінської групи Олесь Бердник.
28 листопада 1881 р. народився австрійський письменник, драматург Стефан Цвейг.
29 листопада 1945 р. відбулася перша у світі рятувальна операція цивільних осіб за участю вертольота Сікорського.
1 грудня 1891 р. Американець Джеймс Нейсміт придумав нову спортивну гру — баскетбол.
1 грудня 1956 р. Фідель Кастро зі своїми прихильниками таємно повернувся з еміграції на Кубу, що стало початком революції у країні.
Назарій Яремчук народився у селі Рівне Чернівецької області 30 листопада 1951 року. Він з'явився на світ, коли батькові виповнилося 64 роки, дружина була на 33 роки молодша. Попри таку вікову різницю у сім'ї виховували чотирьох дітей, прищеплюючи їм любов до рідного краю та культури. Мати мала чудовий голос, вона співала в церковному хорі, грала на мандоліні і виступала в народному театрі. Не дивно, що Назар почав співати ще у дитинстві. «У нас у сім'ї всі співали, — розповідала в одному із інтерв'ю сестра співака Катерина. — Брат Богдан мав оперний голос, вони часто співали разом із Дмитром Гнатюком. А наш Назарчик (він був наймолодшим і ми його завжди тільки так називали) змалку любив ходити в гори і там співати — на полонинах, біля Черемоша».
Коли йому було лише 12 років, помер батько, тож мамі довелося молодшого сина оформити до школи-інтернату. Хлопчик добре вчився. Після школи вирішив вступати на географічний факультет Чернівецького університету, але за конкурсом не пройшов. Влаштувався працювати в геологорозвідку і на другий рік все ж таки поступив.
У Вижницькому будинку культури проходили репетиції вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», а Назарій навчався на курсах водія при Вижницькому районному будинку культури. Якось він зустрів там свого викладача, який попросив Назарія заспівати «Кохану». Її й почув керівник «Смерічки» Левко Дутківський. Музикант відразу запропонував Назарію прийти на репетицію. Левко дав виконавцеві свою пісню «Незрівнянний світ краси» та «Я піду в далекі гори» Володимира Івасюка.
З осені 1969 року Яремчук став учасником ансамблю. Велику роль у житті співака та всього колективу відіграло знайомство з композитором Володимиром Івасюком. Світ почув пісню «Червона рута» та безліч інших шлягерів. Двоє колоритних солістів Назарій Яремчук та Василь Зінкевич стали всенародними улюбленцями після виходу на екрани 1971 року музичного фільму «Червона рута». Ансамбль «Смерічка» став лауреатом «Пісні року» та конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти». Голоси Назарія Яремчука та Василя Зінкевича звучали від Балтики до Камчатки. «Червону руту» та «Водограй» співав увесь Радянський Союз. «Ще коли ми були у Вижниці, коли все тільки починалося, ми змагалися, кому сьогодні прийде більше листів на адресу будинку культури, — згадує одна з перших солісток ансамблю Мирослава Єжиленко. — Вигравав завжди Назар. Йому писав увесь Радянський Союз. Його любили — не лише за сильний голос та красу. Любили за щиру душу, шляхетне серце, яке він вкладав у пісні».
У середині 1970-х суперпопулярний дует Зінкевича та Яремчука розпався, лідерство обох виконавців явно заважало творчому процесу. Василь Зінкевич став солістом луцького ансамблю «Світязь», а Назарій Яремчук залишився у «Смерічці». На естраді за Назарієм закріпилося амплуа ліричного виконавця. Під час воєнних дій у Афганістані Назарій їздив туди із концертами. А коли на Чорнобильській атомній станції сталася трагедія, Яремчук одним із перших вирушив виступати перед ліквідаторами. Можливо, це і спричинило те, що у нього було діагностовано онкологічне захворювання. У Канаді співаку зробили операцію, але вона не допомогла. 30 червня 1995 року Назарій Яремчук помер у Чернівцях. В одному з останніх своїх інтерв'ю співак сказав: «Кожен із нас має постійно бути в польоті — крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам'ятати святі речі — хто тебе народив, навіщо живеш, звідки ти, чого хочеш, що скажеш людям, з якої криниці п'єш живу воду».
«Своїм співом він піднімався до зірок. Вірно служив своїй музі. І тому був для нас таким природним та зрозумілим, як наша українська пісня. Кажуть, згасла зірка Назарія. Так, вона згасла, але ніколи не згаснуть його дивовижна музика та його пісня», — говорив про Яремчука Василь Зінкевич.
У серпні 2021 року Назарій Яремчук посмертно був ушанований званням Герой України.
3481Читайте нас у Facebook
