Підвищення податків, контроль за доходами та дорогі позики: у ЗМІ проаналізували плани Мінфіну
У 2022 році українцям доведеться зіткнутися з підвищенням податків та новими способами контролю доходів громадян, а також відмовою від боротьби зі скрутками та контрабандою на митниці. Такого сценарію розвитку ситуації не виключають журналісти «Апострофа», які проаналізували інтерв'ю міністра фінансів Сергія Марченка.
Аргументуючи свою думку, в «Апострофі» процитували міністра, який заявив: «Я не вважаю сьогодні можливим проведення радикальної податкової реформи. Ми собі цього просто не можемо дозволити, тому що будь-які реформи, що зараз дискутуються, — від зменшення ставок ПДВ, об'єднання ПДФО з ЄСВ до введення податку на виведений капітал тощо — вони всі тягнуть суттєві фіскальні ризики».
Автор матеріалу вважає, що це може свідчити про небажання Мінфіну «боротися з корупційними схемами навколо податку на додану вартість, зокрема, численними фактами скруток». Також у статті йдеться про те, що, зважаючи на все, збільшення податкового навантаження не уникнути. Адже в одному з інтерв'ю міністр «шкодує», що з фінальної версії скандального законопроєкту 5600 прибрали підвищення податків для забудовників (що мало призвести до подорожчання нерухомості на 15−20%).
«Що стосується… готовності Мінфіну за допомогою податкових органів перевірити ще раз доходи громадян з 1995 року. Ця заява викликала шквал емоцій у юристів, основні аргументи, чому це не спрацює, зводяться до того, що максимальна позовна давність може становити 10 років, а донарахування податків може відбуватися за останні три роки. При цьому закон про непрямі методи перевірки доходів не може мати зворотної сили й повинен стосуватися тільки нових придбань, а не старих покупок чи доходів», — пише «Апостроф», припускаючи, що «замість боротьби з реальними тіньовими схемами у Мінфіні намагатимуться знайти спосіб. „обілетити“ набагато більш „податливу“ аудиторію — пересічних громадян».
Глава Мінфіну прогнозує надалі зростання обсягу зовнішніх позик, відповідно, по суті, неминуче зростання й дефіциту бюджету, для покриття якого необхідно буде залучати гроші МВФ. Автор статті у зв'язку з цим передбачає, що «на порядку денному залишаться високі — що постійно зростають — тарифи на комунальні послуги, можлива відмова від спрощеної системи оподаткування, приватизація держбанків, відмова від зниження податків та «пенсійна реформа», яка ризикує перетворитися у «піраміду ОВДП». Описані виклики та кризи — це можливості для української економіки, вважає Марченко. «Питання тільки в тому, що перш, ніж розпочати ці можливості реалізовувати, потрібно мінімізувати ризики та загрози. А цим у Мінфіні, схоже, ніхто не збирається займатися», — вважають в «Апострофі».
365Читайте нас у Facebook
