- 22:25 Салат з броколі та сиру фета: чудова ідея до Великодня за рецептом відомої співачки
- 21:58 «Боже мій, я справді це зробила?»: Ріанна зізналась, про що найбільше шкодує
- 21:30 Зверніть увагу на ці рослини: як боротися з зараженням кімнатними мухами
- 21:02 Рутинна робота підвищує ризик деменції: оприлюднено результати масштабного наукового дослідження
- 20:49 Чарівна Дар'я Білодід принесла Україні золоту медаль чемпіонату Європи
- 20:43 Два роки рідні сподівалися на диво: стало відомо про загибель на Луганщині воїна з Гайворона
- 20:35 «Камінні годинники з фарфору зараз модні, як і кілька століть тому», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
- 20:18 Картопляна піца в духовці: нереально смачний рецепт фіналіста шоу «МастерШеф»
- 20:07 Земля горить під ногами: міністр Сольський, що оскандалився, подав у відставку
- 20:02 Досягнуть повної потужності на початку літа: як росія та Україна готуються до наступної фази війни
- 19:49 Троє працівників «Укрзалізниці» загинули внаслідок обстрілу росіянами залізниці у Донецькій області
- 19:10 «За Україну мають воювати українці»: Віктор Таран — про те, чому понад 100 років тому Україна втратила державність
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 2004
Скульптор: Marco Antonio Noguerón
Розмір: 43×26 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Одного разу жаба потрапила до дорожньої колії. Була весна. Дорогу розмило зливами настільки, що всі відчайдушні жаби зусилля вибратися на безпечну узбіччя ні до чого так і не привели.
На її крики про допомогу тут же прибігли всі, хто міг. Близькі друзі щосили намагалися хоч чимось бідолашному допомогти.
Але в них нічого не виходило, оскільки можливості були досить обмеженими. Ті ж із звірят, хто реально міг допомогти жабці у її ситуації, свою участь у рятувальній операції позначили лише гучними охами і ахами.
Ну, і ще, щоправда, словами «щирого співчуття». Хоча, якщо говорити чесно, багатьом з них просто не хотілося лізти в бруд, намагаючись врятувати добре створення, до якого завжди ставилися добре.
Побачивши, що до пізнього вечора врятувати жабу так і не вдається, всі вирішили податися додому. До ранку. Адже, як відомо, ранок за вечір мудріший. Коли ж на світанку, відпочивши і поснідавши, юрба співчуваючих жаб'яному горю друзів і доброзичливців дружно попрямувала до місця події, вони раптом побачили стомлену, але щасливу жабу, яка стрибала їм назустріч. Дехто був здивований цьому. Адже всі чудово розуміли, що самій жабі ніяк не вдалося б вибратися з глибокої, та ще й до країв заповненої брудною жижею, колії. А з урахуванням того, що цією дорогою ні-ні, та й проїжджав іноді вантажний транспорт, ставало очевидним, що жаб'яча доля була вирішена наперед.
— Як же тобі вдалося врятуватися? - мало не хором запитали присутні жабу. — Це просто неймовірно!
— Та я й сама розуміла, що однією мені зі своєю бідою не впоратися. І вже подумки почала готуватися до гіршого. Але коли глибокої ночі я побачила світло вантажівки, що наближалася, і уявила, що мене чекає за мить, я зібрала в кулак всі свої сили — і таки вистрибнула з колії!
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.