— Вчителю, чому ви не даєте мені більше завдань, тоді як інші отримують чи не щодня нові? — запитав одного разу нетерплячий юний слухач школи Тибету свого наставника.

— Я відповім тобі, але трохи пізніше. А зараз давай пообідаємо.

Учень погодився, тим більше, що він був голодний.

— Тільки дозволь мені самому тебе годувати? — несподівано запропонував наставник.

Учню це здалося дивним, але він погодився, думаючи, що таким чином вчитель хоче проявити до нього більше уваги, ніж до інших учнів. Коли принесли їжу, наставник набрав у ложку смачного, ароматного та соковитого рису і підніс її до рота учня, який з апетитом взявся їсти частування. Від задоволення він навіть похитав головою, заплющив очі і хотів був у захопленні похвалити вміння кухаря, але тільки відкрив рота, щоб сказати: «Ах, яке ж це диво», як чергова ложка рису опинилася у нього в роті. Він почав трохи швидше пережовувати, але, не встигнувши дожувати, відчув, що його рот поповнився ще однією ложкою чудової страви. Він жував все швидше і швидше, і, незважаючи на це, ложка з рисом все частіше і частіше опинялася в роті — причому, перш ніж він встигав прожувати попередню.

Нарешті учень не витримав і з повним ротом вигукнув:

— Ми що, кудись поспішаємо? Чому ви наповнюєте мій рот, перш ніж я встигаю прожувати і насолодитися смаком цього чудового рису? Невже не можна їсти не поспішаючи, приємною бесідою доповнюючи процедуру їди?

— Можна, звичайно, але ж тобі подобається їсти саме так, — сказав учитель.

— Мені подобається? Хто вам це сказав?

— Ти сам. Трохи більше ніж півгодини назад.

— Я? — здивовано спитав учень.

— А хто ж ще? Ну, не я просив давати тобі нові уроки, коли колишні були ще не пережовані і не засвоєні тобою. Хоча, погодься, давати тобі нові завдання, перш ніж ти виконаєш і зрозумієш попередні, все одно, що наповнювати їжею і без того повний рот. Не поспішай набирати багато завдань і не поспішай виконувати їх усі відразу. «Поспішайте повільно», — говорили давні, щоб не прогавити щось важливе, що відбувається в той же час з тобою. Іди до поставленої мети з радістю та старанністю, а не з квапливістю. Не перетворюй своє життя на гонитву. Намагайся відчути смак кожного прожитого тобою дня — і насолоджуйся цим. Тепер, я сподіваюся, ти це усвідомив…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.