Сера Дугласа Моусона австралійці вважають одним із найвідоміших підкорювачів Антарктики. Та й не лише австралійці. Під час листопадової експедиції 1912 його загін розділився на менші групи, по три особи. Разом із Моусоном йшли на санях Белгрейв Нінніс та Ксав'єр Мерц.

Під час переходу сніговим мостом покриття не витримало — Нінніс зі своїми санями та собаками провалився. Разом з ним у глибоку ущелину провалилися майже всі запаси.

Декілька годин Моусон і Мерц намагалися зрозуміти, чи можна врятувати товариша. Проте прірва була надто глибокою: її дно не проглядалося навіть у біноклі, і на їхні крики ніхто не озивався. Їм довелося змиритися зі смертю друга. Постало, однак, питання: як повертатися на базу без їжі (і людської, і собачої) і майже без спорядження?

У дослідників залишалися ще одні сани та кілька псів, але ці сани були навантажені менше, ніж у Нінніса. З їжі було трохи галет, шоколаду та родзинок. Дуже небагато. До того ж потрібно було знайти новий сніговий міст, щоб пройти назад. На його пошуки пішло багато часу.

Весь зворотний шлях чоловікам довелося вбивати собак, що ослабли, аби нагодувати інших псів і підкріпитися самим. У Мерця від одного лише запаху собачого м'яса починалася нудота, так що він їв тільки печінку і в результаті отруївся надлишком вітаміну А. Перед смертю Мерц, до того ж, збожеволів.

Моусону, який залишився живим, довелося міркувати, чи не розумніше перестати знищувати собак і якийсь час підтримувати сили, всім разом поїдаючи тіло покійного Мерця. Нарешті, Моусон прийняв рішення, що краще помре як цивілізована людина чи врятується, харчуючись лише собачим м'ясом.

Насправді, рухаючись уперед, він добре розумів, що час відходу корабля, що чекав на повернення їхнього загону, вже давно минув. Капітан не мав права ризикувати усією експедицією заради очікування групи з трьох осіб. І все ж таки Моусон не здавався. Він вирішив боротись до кінця. І вийшов із цієї сутички з, здавалося б, непереборними обставинами переможцем. Хоча з кораблем він й розминувся (до речі, всього на чотири години), на березі залишилося кілька людей із припасами саме на випадок їхньої із Мерцем та Ніннісом появи.

Люди, які залишилися на них чекати, теж вирішили не здаватися. В результаті всі з них залишилися живими.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.