«Єдиний шанс уникнути нинішньої війни ми мали в 2001 році»: Володимир Горбулін розповів, що тоді завадило Україні вступити до НАТО

«Я довіряю вам особисто, але я не довіряю тому, що відбулося в вашій країні», — сказав мені посол США"

— Після своєї перемоги на президентських виборах в 1994 році Леонід Кучма запросив мене очолити Раду національної безпеки і оборони України, — розповів на презентації Володимир Горбулін. — Восени 1996 року я поїхав у відрядження в США. Звідти привіз три важливі домовленості. Перша — про стратегічне партнерство між нашим країнами. Друга — створення Комісії Кучма — Гор (займалась питаннями оборони, безпеки, економіки, гуманітарними). І третя — сприяння Сполученими Штатами підписанню Хартії про особове партнерство між Україною та НАТО (цей документ було підписано у 1997-му). В подальшому ми домовились з США про співробітництво по дуже багатьох питаннях. Станом на 2001 рік стосунки між Україною та Сполученими Штатами були такими, що вступ нашої країни до НАТО не викликав в мене сумнівів. На жаль, в наступному році з’явилась дезінформація про те, що Україна буцімто продала радіолокаційний комплекс «Кольчуга» в Ірак. Ця вигадана історія несподівано стала всесвітньо відомою.

Нагадаємо, весною 2002 року ексмайор Управління державної охорони України Микола Мельниченко, якого підозрюють у співпраці з фсб росії, дав свідчення в США на засіданні Великого журі суду міста Сан-Франциско. Цей персонаж розповів, що на аудіоплівках, які він буцімто таємно записав у кабінеті президента України Леоніда Кучми, є запис розмови між Кучмою та очільником «Укрспецекспорту» Валерієм Малєвим про плани продажу Іраку українських радіолокаційних комплексів «Кольчуга». Через ці заяви Мельниченка виник скандал світового масштабу, який завдав сильного удару як по іміджу Кучми, так і України.

— Я тоді очолював Державну комісію з питань оборонно-промислового комплексу, — згадує Володимир Горбулін. — Вона розміщувалась в будинку Кабінету Міністрів України. Увечері мені зателефонував тодішній посол Сполучених Штатів Карлос Паскуаль, сказав що хоче зустрітись. «Будь ласка. Коли?» — «Завтра приїду до вас о 8 годині». Я знову спитав: «Коли?» — «О 8 годині».

Треба було зробити певні кроки для організації цієї зустрічі. Українські спеціальні служби пішли назустріч — нам виділили кімнату, яка не прослуховувалась. Під час розмови я доводив послу, що ми нікому не продавали «Кольчугу» — якщо б продали, то я обов’язково про це знав би. Це перше. Друге: якщо все ж продаж відбувся, то це приватна операція невідомих мені структур, наполягав я. Навмисно ми ніколи нічого не робили, щоб зашкодити Сполученим Штатам. Розмова з Карлосом Паскуалем тривала 2,5 години. Але мої слова його, на жаль, не переконали. «Я довіряю вам особисто, але я не довіряю тому, що відбулося в вашій країні», — підсумував він. Почути таке було дуже неприємно. Ця історія поставила питання в стосунках України зі Сполученими Штатами.

І все ж, не дивлячись на проблеми, які виникли через ситуацію зі звинуваченнями у продажі «Кольчуги» Іраку, нам у 2003 році вдалося організувати Національний центр з питань євроатлантичної єдності (цей центр було закрито в 2010 році, коли президентом України став Віктор Янукович).

Важливо розуміти, що Захід побоювався нашого вступу до Північноатлантичного альянсу, бо це буцімто могло призвести до війни з росією. Але, хоча ми й не вступили в НАТО, путін все одно розв’язав війну. Зараз Збройні Сили України — одна з найкращих армій в Європі, і це не може не зацікавити НАТО (це моя особиста думка). На мій погляд, почалася світова війна — це не перебільшення. Нещодавно було названо, скільки країн підтримують в рамках контактної групи допомоги Україні в форматі «Рамштайн» — 59. Навколо росії згуртувалася інша коаліція — Північна Корея, Нікарагуа, Іран… В цій війні вирішується доля людства на перспективу — яким буде світовий порядок.

Володимир Павлович висловив свою думку й з приводу того, що можна буде вважати перемогою України у війні. «Перемогу буде досягнуто тоді, коли Україна зможе жити і розвиватися не маючи загрози нападу північно-східного сусіда», — зазначив Горбулін.

«Як тільки позиції Кучми ослабли, спецслужби росії накинули на Україну зашморг»

— Був єдиний шанс уникнути нинішньої війни — вступити в НАТО, — вважає співавтор книги директор неурядової організації «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак. — Ми мали цей шанс ще в 2001 року. Сприятлива для цього ситуація почала мінятися на несприятливу, коли в останні дні листопада 2000-го почався так званий «Кучмагейт» — «касетний скандал», який виник в результаті оприлюднення тодішнім спікером Верховної Ради Олександром Морозом «плівок Мельниченка». Ці записи (певно, сфальсифіковані. — Авт.) дали підстави висунути звинувачення на адресу президента та деяких інших високопосадовців в причетності до вбивства журналіста Георгія Гангадзе. Позиції Кучми стали слабкішими, певно, він був розгублений тим, що сталося. Цим негайно скористалася росія. Вже у лютому 2001-го відбулася зустріч Кучми з путіним в Дніпропетровську (нині Дніпро). Результатом стали домовленості у співробітництві в космонавтиці та ряді інших питань. Тоді ж генеральний директор «Укрспецекспорту» Валерій Малєв підписав угоду з керівником «Рособоронекспорту» Андрієм Бєльяніновим про співпрацю. Ситуація ще більш погіршилася для України після свідчень Мельниченка у 2002 році, щодо «Кольчуг» для Іраку. Становищем продовжила користатися росія: вона добилася домовленість з Україною про співпрацю в галузі військових технологій. Незабаром путін публічно заявив про «єдиний оборонний простір».

- Тоді ж, у 2002-му на всеукраїнській політичній сцені виник Віктор Янукович і того ж року в Адміністрації президента України з’явився Віктор Медведчук, — продовжує Валентин Бадрак. — Як тільки позиції Кучми ослабли, спецслужби росії накинули на Україну зашморг. Ще в травні 2002 року тодішній секретар РНБО Євген Марчук заявив, що Україна йде шляхом євроінтеграції. А в 2004-му, коли закінчувалась друга каденція Кучми, цей пункт з Доктрини національної безпеки України було, на жаль, вилучено.

Валентин Бадрак додав, що українська перемога у нинішній війні — це звільнення окупованих росіїю територій. А перемога світового співтовариства (бо путін пішов війною проти всього цивілізованого світу) — це ядерне роззброєння росії та її технологічне стримування. Ці заходи потрібні, щоб уникнути нової війни.

Про стан ворожої армії, про прогнози подальшого розвитку подій на фронті та про постачання нам західної зброї читайте в ексклюзивному інтерв'ю першого заступника голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, Героя України, колишнього командира 95-ї бригади окремої десантно-штурмової й колишнього командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ, генерал-лейтенанта ЗСУ Михайла Забродського.

Читайте також: «Наприкінці літа росіяни можуть наважитися на фінальну спробу взяття Києва», — американський військовий експерт Філліп Карбер

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News