В його очах побратими ніколи не бачили страху: щемлива розповідь про українського героя

28 лютого Вінниччина попрощалася з воїном — захисником 24-річним Андрієм Магалясом. Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дубова-Василівка на Донеччині він загинув.

«Мама Наталія та батько Ігор виховали справжнього чоловіка — мужнього, чесного, добропорядного. Разом з дружиною Ангеліною у любові та злагоді виховували маленьку 4-річну донечку Арію. Андрій був чуйним сином, прекрасним чоловіком, люблячим батьком і гарним господарем. Сміливий, активний, добрий, веселий, товариський. В українському війську служба для Андрія розпочалась у березні 2020 року, коли він підписав контракт зі Збройними Силами та відбув у зону проведення Операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, — повідомляє Іллінецька міська територіальна громада  — Старший солдат Магаляс Андрій був мужнім та відважним воїном. Вірний військовій присязі він завжди відмінно виконував свій військовий обовʼязок. Андрій — єдина людина, в очах якої, за роки служби побратими ніколи не бачили страху. Яким би не був наказ, якої важкості та ризику, він завжди його виконував. Він дійсно, кращий з кращих».

Андрій був механіком-водієм, не раз вивозив з поля бою поранених побратимів. У найскладніших ситуаціях робив по кілька виїздів у «саме пекло», аби тільки врятувати хлопців.

За відданість обраній справі і виконання поставлених завдань був нагороджений пам’ятним знаком «За оборону Авдіївки», нагрудним знаком «Ветеран війни. Учасник бойових дій», відзнакою Оперативного угрупування військ Запоріжжя «За сприяння Збройним Силам України». За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у січні 2023 року старшого солдата Магаляса Андрія Ігоровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Вдома на швидке повернення Андрія так чекали дружина, донечка, батьки. Та не судилося … 22 лютого він загинув.

Поховали бійця зі всіма військовими почестями під звуки Гімну України та залпи пострілів почесної варти на кладовищі у селі Тягун.

Нагадаємо щемливу історію родини української волонтерки та білоруського бійця: «Ми розуміли, що війна на Донбасі — це квіточки порівняно з тим, що буде у 2022 році».

724

Читайте нас у Facebook