Мені дуже шкода, що цей текст не мною написаний. Чесно кажучи, я б підписався під кожним його словом. Мені ще шкода, що не знаю імені автора. Напевно, те, про що тут говориться, настільки близько і зрозуміло кожному з нас, що автором могла стати будь-яка людина, кому ці думки здаються вистражданими та зрозумілими. Начебто своїми. Втім, навіщо ворожити? Краще прочитати — і ще раз замислитись.

На різних етапах життя багато хто з нас очікує, що життя стане кращим, коли нам виповниться 18 років, або коли ми одружимося, або коли отримаємо найкраще місце роботи, або коли у нас з'явиться перша дитина, потім друга…

Згодом ми починаємо відчувати себе втомленими, тому що діти ростуть повільно, і думаємо, що коли вони виростуть, ми, нарешті, відчуємо себе щасливими. Але коли вони стають самостійнішими і в них починається перехідний вік, ми скаржимося, що з ними важко ладнати, і починаємо вже сподіватися на те, що коли пройде цей період, ось тоді вже точно буде легше.

Потім починаємо думати, що наше життя стане кращим, коли ми, нарешті, купимо квартиру побільше і краще машину, зможемо вийти на пенсію і колесити по всьому світу, насолоджуючись забезпеченою старістю. Але правда полягає в тому, що кращого для щасливого життя, ніж тут і зараз, просто не існує. Незважаючи навіть на ті проблеми та випробування, які нам постійно доводиться переносити.

Не варто завжди сподіватися на те, що справжнє життя «ось-ось почнеться». Те, що ми переживаємо зараз, є нашим справжнім життям. З усіма її проблемами, з якимись незакінченими справами, з непогашеними боргами та іншими непростими питаннями, які доводиться вирішувати. І якщо ми думаємо, що, вирішивши їх, ми точно щасливо заживемо, то це не так. Уважніше придивившись, ми зрозуміємо, що наші проблеми нескінченні. Що з них, власне, і складається все наше життя.

Нам треба зрозуміти, що єдиного шляху на щастя не існує. Наше повсякденне життя і є цей шлях. Шлях, протягом якого так важливо цінувати кожну мить. І особливо те, що ми ділимо з близькими нам людьми. Слід пам'ятати, що час не чекає на нікого. Жити треба щодня. Тому що наш щодня неповторний. І іншого такого не буде. Вже ніколи…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.