«У період манії величі країна пускається в криваві авантюри. Потім слідує крах, період самознищення та жебракування», — Ігор Ейдман про росію
«Байдене, прийшли стегенця! — так Ігор Ейдман називає свій пост про російську суспільну свідомість та починає його з цитування вірша Германа Лукомнікова про академіка Андрія Сахарова:
Академик Сахаров
Был такой плохой.
Ох и возмущались мы:
Нужен он на кой?
Позже оказалось вдруг,
Что он был хороший.
Жалко его, бедного.
Стоим с повинной рожей.
Нынче выясняется:
Всё-таки плохой.
Снова возмущаемся:
Нужен был на кой?
Если вновь окажется,
Что всё-таки хороший,
Эх, пожалеем мы опять,
Да с повинной рожей!
Російська суспільна свідомість вкрай інфантильна. Вона нагадує психологію важких підлітків-невротиків. Потужний комплекс меншовартості змушує малолітнього хулігана самостверджуватися за рахунок насильства. Однак раціонально оцінити свої можливості він не спроможний. У спровокованій ним самим бійці його дуже б'ють, після чого самооцінка різко падає. Країна стоїть перед світом із «винуватою пикою» підлітка, який нашкодив: дядечки, не бийте, краще погодуйте, я голодний!
Однак період каяття триває недовго. Черговий вождь (якийсь старий злодій) пояснює країні-підлітку, що у всіх її невдачах винні оточуючі. Країна знову впадає в ресентимент і намагається помститися оточуючим за свою неспроможність, самоствердитися за допомогою насильства.
Російська суспільна свідомість розгойдується як гойдалка: від нестримного самовихваляння до жорстокого самозневажання і назад.
У період манії величі країна робить злочинну дурість, пускається в криваві авантюри. Потім йде крах, період самоприниження і жебракування (вже скоро).
Час СРСР:
Ми — найпередовіша, перша соціалістична країна. У них — безробіття, інфляція, корупція. А у нас нічого цього (і навіть сексу) немає. Ми підкорили космос, тримаємо півсвіту в кулаці, «а також в області балету ми попереду всієї планети».
Перебудова та 90-ті:
Ми для всього світу — сумний приклад того, як не треба жити; поставили провальний комуністичний експеримент, занапастили найкращих людей країни. У них — демократія та повні полиці в магазинах. У нас — бардак та дефіцит. Буш, надішли стегенця!
Путинський час:
Ми — найбільші та круті, правильні та справжні. У них — батько номер один та номер два, гей-паради, миються собаками, закушують хом'яками. У нас є все для щастя: тато і мама, випити та закусити, світло та газ, бомби та ракети, скрєпи та путін. Ми свято зберігаємо православні традиції та анальну незайманість. А хто до нас із гей-пропагандою прийде — від неї й загине!
Постпутинський час:
Ми — ганьба людства. Навіщо напали на сусідів, убили безліч людей, зруйнували міста, стали опудалом для всього світу. Це все путін винен. Він нас поплутав, а ми, нерозумні, піддалися. Байден, будь таким же добреньким дідусем, яким був Буш, надішли курячі стегенця! Ми ще не забули їхній солодкий смак, на голодний шлунок буквально зводить з розуму".
Фото із соцмереж
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
764Читайте нас у Facebook
