- 01.05 23:58 Колишня команда Ярмоленка перемогла Мбаппе та компанію: відеоогляд матчу ½ фіналу Ліги чемпіонів
- 01.05 22:28 Великодній кекс із сиром і цукатами: ароматний і соковитий
- 01.05 22:02 «Дуже важко»: Даніель Салем розповів про спілкування з дочкою на відстані
- 01.05 21:33 Мурахи обходитимуть ваш будинок: кілька ефективних методів боротьби з комахами
- 01.05 21:04 Біль та деформація кісток: до чого може призвести дефіцит вітаміну D та як цього уникнути
- 01.05 20:35 «У кожній медовій писанці з візерунками вишиванок закладені побажання щасливої долі», — кондитерка Марія Чорій
- 01.05 20:18 Салат з печінки: обов’язково приготуйте до великоднього столу
- 01.05 20:05 Жінки також зобов'язані: хто з представниць слабкої статі має оновити дані або стати на облік у ТЦК
- 01.05 20:02 «Андрій — не перший у своїй родині, хто віддав життя за Україну»: в бою з ворогом загинув воїн з Прикарпаття
- 01.05 19:45 Намагаються стерти усі сліди: в ISW пояснили, чому росіяни викрадають українських дітей
- 01.05 19:33 Якість землі на городі перевірте за допомогою шкарпетки: дивовижний лайфхак для дачників
- 01.05 19:32 Ситуація критична: Віктор Павлік готується до серйозної операції на серці
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1989
Скульптор: Salvador Debon
Розмір: 32,5×105 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
У старій буддійській притчі героїв цієї незвичайної історії досить різко називають дурнями. Чесно кажучи, я б такими грубими словами в даному випадку розкидатися не став. Але, очевидно, автори притчі добре розуміли, що мають на увазі.
П'ятеро дурнів йшли прямо через центральну площу невеликого прибережного містечка. Спостерігаючи їх, городяни щиро дивувалися з того, що бачили. Ці п'ятеро незнайомців несли над своїми головами човен. А човен цей був такий великий, що вони буквально згиналися під його вагою.
Люди запитали: «Навіщо ви це робите?» Дурні їм відповіли: «Ми не можемо покинути цей човен. Ми перепливли на ньому з того берега протоки на цей. Як можна тепер його покинути? Адже тільки завдяки йому ми дісталися сюди. Без нього ми, напевно, загинули б на тому березі. Наближалася ніч, а навколо було повно диких звірів, і на ранок ми, звичайно ж, усі загинули б. Ось чому ми вирішили ніколи тепер не кидати цей човен. Ми перед ним у вічному боргу. І відтепер носитимемо його на своїх головах із почуття вдячності до самого кінця нашого життя».
«Ну, що взяти з цих людей, якщо вони дурні?» — вирішили городяни. І залишили п'ятьох незнайомців у спокої…
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. І свіжої голови — для тверезих роздумів. Як завжди, щиро ваш.