«Люди мають розуміти, що бджоли — то не лише мед»: в Україні працює перша у світі ІТ-пасіка

Нещодавно «ФАКТИ» писали про робота-андроїда, що диригував національним оркестром Південної Кореї. Такий концерт відбувся вперше в світі. А у Васильківській громаді на Київщині відкрили унікальну пасіку, де бджоли живуть у десяти «розумних вуликах». За допомогою звичайного смартфону господар перевіряє, в яких умовах мешкають комахи і коли час збирати мед. Тестуючи ноу-хау, пасічник за рік побував на своїй пасіці лише 6 разів, і то для викачування меду. Тож це дуже зручно та економить час. Розробником цього унікального ІТ-проекту стала україно-польська команда AmoHive, яка з цим проєктом здобула перемогу на European Bee Award 2022 у номінації «Найкраще інноваційне та технологічне рішення».

Що цікаво, про перемогу вони дізнались у перший день повномасштабного вторгнення і не вірили, що їм вдасться це реалізувати під час бойових дій. Але все вдалось, щоправда довелось почекати рік.

- Мій чоловік — українець, а я полька з українським корінням, — розповіла «ФАКТАМ» співавторка проєкту AmoHive Олександра Курдіна. — Після смерті батька, в якого була пасіка на Київщині, продовжили його справу, але вирішили її трішки удосконалити. Саме тому разом із друзями створили систему, яка допоможе контролювати пасіки та почали проектувати сучасні ІТ-вулики. Кілька років тестуємо їх в Польщі, Німеччині та Канаді, але першу у світі «розумну пасіку» вирішили відкрити саме у рідній країні, бо наш проєкт, ідея, вулики — це все інтелектуальна власність українців та України, вони запатентовані тут. Крім того, наша держава є лідером в Європі з експорту меду, тільки за офіційними даними тут є близько 300 тисяч бджолярів. Тому жодних вагань і бути не могло.

Самі конструкції вуликів виготовлені з поліпропілену, зверху на них сонячні панелі для живлення всіх п’яти датчиків.

- Одні фіксують температуру всередині та ззовні вулика, інші — вологість, треті — вагу зібраного меду. Діє функція GPS-навігатора. Передає інформацію на сервер спеціальний персональний блок, розташований у вулику. Вона ж у вигляді графіків надходить на зручний застосунок. Програму для вуликів розробляли україно-польські програмісти. Крім того, коли пасічник відкриває вулик, це стрес для бджолосімей, але із нашим винаходом це питання легко вирішується, — додає співрозмовниця — Скажу відверто — не всі бджолярі гарно відносяться до нашого проекту, думають, що то якась дивина і надто коштовна річ. Але це питання часу, зараз головне — підготувати спеціалістів, які могли б займатись в цій галузі. Люди мають розуміти, що пасіка — то не лише мед, можна рухатись у ринку запилення, який у 10 разів більший ніж ринок меду. Мета пасіки освітньо-наукова на даному етапі. Це можливість навчати дітей, щоб до нас приєдналися люди, які хочуть досліджувати і бджіл, і технологію. На початку травня у смарт вуликах оселилися бджолині родини одразу трьох порід: Українська степова, Карніка та Карпатка. Для чистоти експерименту придбали їх у одного пасічника. Про готовність до співпраці вже заявили викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. На місці пасіки є приміщення, де можна займатись даною справою, спеціаліст доглядає за комахами.

Ба більше, бджіл можна використовувати у різних сферах. Наприклад, на техногенному об’єкті, щоб дізнатися, чи безпечно бути там людині. Смарт-вулики можна встановити біля цих об’єктів, щоби спостерігати за поведінкою бджіл, аби ухвалити рішення, безпечні для людей.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, над чим працюють науковці з КПІ, чий супутник вивела на орбіту ракета Ілона Маска.

На фото в заголовку співавтор проекту Олександра Курдіна на пасіці

8398

Читайте нас у Facebook