ПОИСК
Шоу-бізнес

«Страшно не було, тільки шалено лупашив адреналін»: зірка «Козаки. Абсолютно брехлива історія» про пережите під час війни

12:20 8 серпня 2023
Юрій Дяк

Зірка українських серіалів, актор Національного драматичного театру імені Лесі Українки Юрій Дяк каже, що зараз на війні всі українці й вони повинні працювати задля Перемоги. А про «втому» будемо думати вже після. Юрій волонтерить, знімається у кіно та виходить на сцену рідного театру.

До Дня Незалежності України канал ICTV2 покаже масштабний серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія» про часи козацтва наприкінці XVI століття. Виконавець головної ролі Юрій Дяк впевнений, що сьогодні його Іван повівся б з московитським царем зовсім інакше.

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Юрій розповів, чому передбачав велику війну, а також про свій найстресовіший день та нові звички.

«80-річна бабуся дружини їхала з Харкова у фурі, сидячи на палетах від продуктів»

— От якби зараз нам такого Івана, як у «Козаках…», який викрав у московитського царя магічний кульчик, що є запорукою його влади…

— Не знаю, чи зараз би Іван крав той кульчик. Він, мабуть, просто зарубав би його шаблюкою та все б закінчилось.

Юрій Дяк на зйомках «Козаки. Абсолютно брехлива історія»

РЕКЛАМА

— На жаль, такого Івана ми поки не знайшли.

— Як не знайшли?! У нас ціле військо хлопців та дівчат, що захищають країну. І кожен з них герой сучасних фільмів та серіалів, який може зарубати царя.

РЕКЛАМА

— У вас було очікування великої війни?

— Так. А 21 лютого 2022 року, коли росія визнала наші окуповані території як квазідержави, для мене не було сумнівів, що велика війна станеться. Це було питання часу. Особливо, коли пройшла інформація, що у російських військових на кордоні забрали мобільні телефони. Було зрозуміло, що їх готують до вторгнення на нашу територію. Тому у мене був план на початок війни. Я склав валізку з документами та заправив два баки бензину.

— Яким було ваше 24 лютого?

РЕКЛАМА

— Ми з дружиною були вдома, у Києві. Я заснув десь о другій годині ночі, вткнувши у вуха беруші. Тому жодних вибухів не чув. Прокинувся десь о шостій ранку від телефонного дзвінка друга: ми домовлялися, що, якщо щось станеться, діяти за планом. Ще звечора сказав дружині, щоб вона зателефонувала мамі та бабусі у Харків і вони 24 виїжджали до Києва. Їхні квитки на потяг були на 12:00. Звичайно, вже ніхто нікуди не поїхав. Місто обстрілювали. Дружина через волонтерів знайшла спосіб, як їх вивезти з Харкова. Вони евакуйовувались у фурі, яка йшла в Дніпро. До Харкова вона привезла продукти, а на зворотному шляху забирала людей. 80-річна бабуся дружини їхала, сидячи на палетах від продуктів.

— У багатьох у перші дні вторгнення була паніка…

— Ніхто не розумів, як правильно вчинити. Але паніки у мене не було. Ми з дружиною та другом вирішили поїхати до нашого рідного міста на Вінниччину. Я одразу пішов у волонтерський центр і був весь час зайнятий. Одного разу супроводжував вантаж до Києва. Страшно не було, тільки шалено лупашив адреналін. Страх був хіба що за рідних. На випадок прориву з Придністров’я у нас теж був план.

Читайте також: «Під час війни діти страждають більше, ніж дорослі», — Віктор Андрієнко

Мабуть, найбільш стресовий день для мене був 10 жовтня 2022 року. Тоді Київ пережив масований обстріл, а мені треба було посадити на потяг дружину. За Дарницьким мостом побачив дим. Постало питання, яким мостом рухатися на Правий берег, частина центру була перекрита. Пам’ятаю, що поглянув на смартгодинник і якоїсь миті мій пульс був 180 ударів на хвилину! Я не контролював ситуацію й від цього мені було моторошно. Але зрештою все склалося добре й дружина поїхала.

Кадр з серіалу «Козаки. Абсолютно брехлива історія»

«Ми були єдині, хто мав бомбосховище»

— На початку повномасштабного вторгнення саме Театр Лесі Українки, у якому ви служите, одним з перших відкрив сцену.

— Вже у квітні 2022 року ми почали грати. Я саме повернувся до Києва на репетиції вистави «Свої», прем’єра якої відбулася у грудні 2022 року. Тоді, на початку, наш театр перетворився на майданчик, де грали багато інших театрів, у тому числі з Херсону та Маріуполя. Нам дозволили працювати, бо ми були єдині, хто мав бомбосховище — метро «Театральна». Під час тривоги вистава зупинялась і глядачі йшли до укриття. Потім повертались до зали. Звичайно, така ситуація й досі.

— Як зараз змінилися ваші почуття?

— Мені здається, деякі люди починають не помічати війну, і це погано. Вона триває, й кожен має робити все, що може. Є враження, що багато хто вважає, що за нього хтось щось зробить. Вже було щось схоже, коли було АТО, а потім ООС. Люди забувають, що це війна за наше існування. Якщо не прилітає до тебе у місто, то це не означає, що немає війни. Треба зрозуміти, що ми зараз всі на війни. Звичайно, важливо переводити дух, перепочивати. Але «втома від війни»… Мене дратують ці слова. Ми всі втомилися. Але інакше й бути не може під час такої кривавої, динамічної, несправедливої війни.

— Буває, що вас накриває депресія?

— Буває, коли нічого не хочеться. Але таке траплялось і до війни. Особливо, коли йде велике емоційне навантаження, після якого завжди відбувається спад. Просто не можна на цьому зациклюватися. Давати собі час перепочити й знову вперед. Попереду ще багато роботи.

Читайте також: «Присутнє почуття порожнечі»: популярний актор та телеведучий про свої почуття під час великої війни

— Чи є речі, які вже не повернуться у ваше життя?

— Навіть не думав про це. Зараз стоїть завдання, щоб вижила країна і при цьому залишитись ментально здоровим. Не замислююсь над тим, що можна буде повернути, бо ніколи країна не буде вже такою, як раніше. Нічого не повернеться. Розумію, важко в голові поставити «перетинку», але треба. Було життя до 24 лютого, а тепер буде тільки після. А яким воно буде, залежить від усіх нас…

"Зараз стоїть завдання, щоб вижила країна", - говорить актор

— Чи готові ви до зими, яка може бути ще складнішою за минулу?

— Ще з тої зими у мене є повербанки та газова горілка. Я не виходжу на вулицю без аптечки та двох турнікетів. Вони у мене в наплічнику. Ми всі на війні та завжди маємо бути до всього готовими. Бо наш скажений сусід нікуди, на жаль, не дінеться.

— Що мрієте зробити, коли станеться наша Перемога?

— Не думаю про це. Але точно буду плакати…

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що у бою на східному напрямку загинув відомий актор, зірка «Носорога», Євген Світличний. Про це повідомив режисер Олег Сенцов, який зараз також захищає Україну зі зброєю в руках.

1611

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів