- 22:28 Зцілювальний сад: ці рослини обов'язково потрібно посадити поруч із будинком
- 22:01 Незвичайний яєчний салат: фантастично смачно та ситно
- 21:32 «Він гордий батько»: Бред Пітт у відчаї через Анджеліну Джолі та дітей
- 21:03 Змініть це у своєму харчуванні й забудете про проблеми з кишечником
- 20:53 На перемогу Усика, на якого під час битви поглядів розкричався Дюбуа, вже поставили 500 тисяч доларів
- 20:35 Осиротіла семимісячна донька: на Сумщині поліг 26-річний офіцер з Вінниччини
- 20:06 Кошички з тіста філо: сміливо подавайте до святкового столу
- 19:53 Суд не заарештував Шабуніна, але закордонний паспорт відібрав
- 19:52 «Динамо» з червоною карткою не змогло обіграти клуб із Румунії: відеоогляд матчу
- 19:40 «Жуковщина» та мігранти: на що планують робити ставку окупанти при новому наступі
- 19:14 Закохані очі: Тарас Цимбалюк вразив шанувальників
- 19:01 Водоліям — «Паж кубків» та ностальгія, Дівам — «Закохані» та вибір між серцем і розумом: Таро-прогноз на 16 липня

Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 2008
Скульптор: Virginia González
Розмір: 39×26 cm
Лімітована серія
Із експозиції «Shvets Museum»
Ніхто не знав, коли той чоловік з’явився в їхньому місті. Інколи всім здавалося, що він був там завжди. Стоячи на колінах на напівстертих ногами перехожих камʼяних плитах міської площі, шматочками кольорової крейди він постійно щось малював — янголів, дивовижні сонячні краєвиди, щасливих дітей, яскраві квіти.
Люди давно звикли до цього чоловіка. Одні з них кидали монети. Прямо на малюнки. Інші зупинялися і довго з ним розмовляли. Зазвичай розповідали про свої турботи, про свої надії; про своїх дітей…
Чоловік мовчки слухав, продовжуючи малювати. Він завжди більше слухав, ніж говорив.
Одного разу чоловік почав збирати свої речі, вирішивши залишити це місто. Навколо зібралися люди і здивовано дивилися на нього. Хтось раптом сказав: «Ну, добре, ти вирішив від нас піти. Але залиш хоч що-небудь. Напам’ять…»
Чоловік показав порожні руки. Що він міг їм залишити, якщо у нього нічого не було?
Проте люди, обступивши його зі всіх боків, чогось чекали. Тоді він дістав із наплічника різнобарвні шматочки крейди, якими малював янголів, квіти і чиїсь мрії, і роздав їх присутнім. Після цього, не промовивши ні слова, пішов собі.
І знаєте, що зробили люди з отими шматочками кольорової крейди? Та практично нічого. Хтось віддав сусідові, хтось відніс у місцевий природознавчий музей, хтось просто поклав у шухляду та з часом про них взагалі забув.
І лише одна маленька дівчинка відчула, що їй випала рідкісна можливість розмалювати світ кольорами дитячих мрій. І вона почала малювати. Щодня. Щогодини. Щохвилини. І після школи стала відомою художницею. Вона, на відміну від інших, свій шанс, подарований долею, не змарнувала…
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.