Закон про відновлення е-декларування дозволить НАЗК «розморозити» «справу судді Босого» — ЗМІ
Після набуття чинності законом № 3384-ІХ про відновлення електронного декларування Національне агентство з питань запобігання корупції матиме змогу легально перевірити майнові декларації голови Господарського суду м. Києва, фігуранта «плівок судді Вовка» — Вадима Босого. Про це йдеться в матеріалі видання «Апостроф».
Суддя Вадим Босий потрапив під моніторинг громадських активістів через те, що, попри заявлене розлучення з дружиною, продовжував жити з нею однією сім’єю, уже «поза шлюбом» народилась спільна дитина, а майном, яке записували на «колишню» та її родичів, спокійно користувався сам суддя. Це очевидні ознаки недостовірного декларування (в декларації не були занесені діти й дружина) та незаконного збагачення й приховування статків.
Раніше НАЗК відмовляла активістам у перевірці декларацій, статків і способу життя Вадима Босого, посилаючись на нібито заборону здійснювати такі перевірки під час військового стану. Попри те, що така заборона не поширювалась на декларації, подані до повномасштабного вторгнення росії, а декларації Босого, які просили перевірити активісти, були подані у попередні роки.
«З 12 жовтня 2023 року, коли набув чинності закон № 3384-ІХ про відновлення електронного декларування, а відтак і перевірок декларацій, — у НАЗК фактично немає більше підстав відмовляти у проведенні моніторингу способу життя й контролі майнових декларацій судді Босого. Адже тепер така перевірка є прямим обов’язком агентства згідно з законом, а підвищена увага суспільства до „справи Босого“ — додатковим стимулом дати офіційні відповіді на питання про те, чи є фіктивне розлучення голови Госпсуду Києва легальним способом приховувати його статки», — йдеться в статті.
Також, на думку автора, значно спростити притягнення судді до відповідальності має ще один фактор. Раніше вважалося, що позиція НАЗК може бути пов’язана із тиском з боку Банкової, адже Босий регулярно «хизувався» зв’язками із заступниками голови Офісу президента Андрієм Смірновим і Олегом Татаровим. Відтак, припускає автор, це могло створювати для нього певний імунітет від кримінального переслідування за недостовірне декларування.
Напередодні Андрій Смірнов в інтерв’ю NV натякнув, що про такі зв’язки не йдеться.
«Є ситуація у київських судах, коли новообраний очільник, людина-космонавт, ходить кожного дня й розказує суддям своїм, що він завтра їм повирішує всі питання у ВККС. Через три хвилини він каже, що він був у когось на Банковій. Вони мають зрозуміти, що причинно-наслідковим зв’язком їхніх проблем є вони самі. І такі люди теж є», — заявив Смірнов.
Нагадаємо, що Босого обрали головою Госпсуду Києва 29 травня 2023 року. Визначення «космонавт», ймовірно, стосується того, що людина не співвідносить своїх реальних можливостей із бажаними амбіціями.
«Тональність, в якій висловлюється Смірнов щодо такої практики, явно свідчить не на користь Босого. Тож фактично таке публічне „відречення“ з боку заступника глави ОП перетворює всі формальні й неформальні „індульгенції“ керівника Госпсуду Києва на пил. І повністю знімає будь-які понятійні обмеження з НАЗК і ВККС щодо розслідування зловживань судді (хоча й без цього вони б мали це зробити за замовчанням)», — вважає автор.
На його думку, кейс Босого має стати не лише прикладом об’єктивного та справедливого розслідування самих фактів незаконного збагачення, недостовірного декларування й приховування статків, «але й запобіжником від надмірної самовпевненості чиновників, що практикують „відкривання дверей ногами“ на основі міфічних „зв'язків“ і „домовленостей“ із людьми та інституціями, які про ці „зв'язки“ та „домовленості“ ніколи не чули».
138Читайте нас у Facebook
