ПОИСК
Шоу-бізнес

«Я міг виїхати з країни, але повернувся до Києва»: відомий актор та режисер про виклики під час великої війни

12:20 7 березня 2024
актор, сценарист, режисер та продюсер програми «Ранок Вдома» Кирило Бін

Відомий актор, сценарист, режисер та продюсер програми «Ранок Вдома» (Дім) Кирило Бін впевнений, що росія вже ніколи не повернеться в життя українців. Він вболіває душею за рідний Харків та батьків, які вирішили там залишитись. На початку війни Кирило відправив своїх дітей за кордон, а сам повернувся до Києва, щоб бути корисним захисникам столиці хоча б у дрібницях.

Бін впевнений, що українське кіно остаточно змінилось, бо до всього тепер причетна війна. Як і до його двох режисерських картин, які були створені під час повномасштабного вторгнення — повнометражний фільм «Герої» та серіал «Сховища. 8 історій».

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Кирило Бін згадав страхи перших днів війни, порятунок дітей та зміни, які залишаться назавжди.

«Людина все ж дивне створіння, яке може звикнути навіть до такого жаху, як війна»

— Кирило, які у вас зараз настрої, коли велика війна триває вже третій рік?

— Це можливо крамольні речі, але звикаєш, навіть, і до такого. Звичайно, коли читаєш жахливі новини, емоції зашкалюють. Але вже немає того стресу, шоку, що був два роки тому. І безпорадності вже немає, нерозуміння, що буде не завтра, а за годину. Бачите, людина все ж дивне створіння, яке може звикнути навіть до такого жаху, як війна. І не тільки звикнути, а планувати, що буде робити далі. Два роки тому точно такого відчуття не було. А було усвідомлення того, що ти не можеш розподілити себе на якийсь час і це просто підбурювало.

РЕКЛАМА

Читайте також: «Коли зрозуміла, що це „шахед“, встигла з донькою добігти тільки до дверей»: популярна акторка про зміни у житті під час війни

— Ви часто згадуєте 24 лютого?

— Так, звісно. Воно у мене було типове — ранішній підйом, нерозуміння, що трапилось, миттєве зривання до близьких, зв’язок з колегами. Якийсь був дуже дієвий ранок, але подібне відбувалося з багатьма. Я поїхав спочатку до дітей, потім на роботу. Потім вивозив дітей та близьких на Закарпаття і швидко повернувся до Києва. Така схема тоді була у багатьох.

РЕКЛАМА

— Хоча ви могли і не повертатися…

- Скажу більше — я міг виїхати з країни, за станом здоров’я. Але я повернувся. Напевно тому, що Київ не здався, не впав. Хоча перші пару днів було враження, що столиця не встоїть. Але цього не сталося, і було зрозуміло, що ті, хто захистив Київ потребують допомоги. Хоча мені б не хотілося казати про свої невеликі вчинки на фоні героїчних дій наших воїнів.

РЕКЛАМА

— З маленьких дій і складається велика перемога…

- Знаєте, найжахливіше враження перших часів повномасштабного вторгнення було, коли мій син, якому тоді було 13 років, показував мені, як треба себе поводити під час бомбардувань. Показуючи, він просто впав на землю обличчям донизу і так лежав. Жахливе видовище! Діти деякий час жили за кордоном, а нещодавно повернулись.

Читайте також: «У мене зашкалював тиск, з’явилися шум у вухах і відчуття тотальної небезпеки»: акторка та волонтер Ярина Гордієнко про виклики великої війни

— Що з вашої роботи тоді стало «на стоп»?

— Та все життя! Пам’ятаю, на 24 лютого був запланований запис етеру ранкового телешоу. Зупинилися зйомки фільму. Це мала бути повнометражна комедія. Був підготовчий період, в березні мали почати знімати. Навіть, відзняли декілька змін, бо нам була потрібна зима. Звичайно, зараз все це точно не на часі.

Кирило Бін на зйомках серіалу "Сховища. 8 історій"

— Але українське кіно відновилось доволі швидко.

— Змінилась його риторика, контекст. До всього була вже причетна війна. Якщо сценарна структура дозволяла, то сценарії міняли на військовий манер. Прийшло усвідомлення того, у який час ми живемо і все вже буде відбуватися з багажем пережитого. Інакше ні як. Ці два роки змінили нас назавжди.

«Змолоду я дуже хотів потрапити у москву»

— І тим не менш, за ці два роки у вас вийшло два проєкти.

- Так, повнометражний фільм «Герої» та серіал «Сховище. 8 історій». «Герої» — про трьох ветеранів, які доживають свій вік у притулку. Їх переживання дуже дотичні до будь-якої війни. «Сховище…» — це вісім історій, яких поєднує місце дії — бомбосховище. Він знятий завдяки державному фінансуванню і у березні вже з’явиться на YouTube (Дім). Його ідея народилася, коли я прочитав інформацію про сховище Національної опери України. Воно збереглося з часів другої світової війни. У квітні 2022 року наш оперний театр відкрив двері для глядачів і став грати репертуар. Під час тривоги виставу зупиняли, і глядачі разом з акторами і музикантами спускалися до сховища. А там вже розгорталися різні особисті історії. Але події в укритті опери — це лише один епізод «Сховищ. 8 історій». Тепер у нас укриття по всій країні, і вони дуже різні, так само як абсолютно різні історії, герої і навіть жанри кожного епізоду серіалу.

— Ви самі ходите до сховища?

— Ходив тільки перші пару днів великої війни. Тепер перестав. Коли відігнали від Києва окупантів, я поїхав до рідного Харкова і потрапив під обстріл. Ми з колегою їхали в машині, він був за кермом. Пам’ятаю, я тоді кричав йому: «Давай праворуч, праворуч!» А він мені спокійно так відповів: «Нам тільки прямо. Це лотерея, братан.» І ось я так і живу під цим гаслом. До речі, ми тоді проскочили, слава Богу.

Кадр серіалу "Сховища. 8 історій"

— Тобто, ви вірите в долю?

— Напевно, так…

— В Харкові залишились ваші рідні?

— На той час там були батьки. Потім я перевіз їх з міста, але зараз вони знову туди повернулись. Там стріляють, було пару прильотів дуже близько до їх будинку. Але це складно їм пояснити, що мені буде легше, якщо вони будуть у безпеці.

— Які речі вже не повернуться у ваше життя?

— росія, її мешканці, їхня думка, наше спілкування. Знаєте, змолоду я дуже хотів потрапити у москву. Бо там була потужна кіноіндустрія, можна було реалізуватися. Але потім настав 2014 рік. Я ще продовжував спілкуватися з російськими колегами, але вже не дивився того, що вони знімали, про що писали. За дуже рідкими виключеннями. Їх творчість вже не чіпляла так, як було до 2014-го. Великий спадок творців, яких вони зараз піднімають на прапори, не спрацював.

Читайте також: «Ця війна з нами назавжди»: відомий письменник та військовий вразив зізнанням

— Чи було очікування того, що велика війна станеться.

— Так. Як і розуміння того, що перемогти остаточно їх можна тільки з середини. Ми зможемо посунути, але не відмінити росію. Їх перемогти можуть перемогти тільки вони самі. Чи здатні вони на це? Хочеться вірити. Але це вже не наша історія. Нам треба їх вигнати і поставити таку стіну, щоб ніякого бажання на відродження не виникло ніколи!

— Про що зараз мрієте?

- Як і всі — про Перемогу. Є розуміння, що вона не станеться відразу. Це буде довгий, тернистий шлях. І почуття перемоги буде приходити поступово. Але це точно буде відчуття великого щастя!

Раніше у ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Григорій Герман сказав:"На нас чекає черговий розвал російської імперії. Я впевнений".

2035

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів