«Європейська знать довго не володіла яблучним секретом, який інтуїтивно використовували селяни», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк

«Яблуко фігурує в біблійних сюжетах та міфології, у казках та легендах…»

— Яблуко — популярний символ у світовій культурі, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — З давніх часів воно символізує родючість, любов і жагу пізнання. Яблуко фігурує в біблійних сюжетах та міфології, у казках та легендах… Воно асоціюється з вічною молодістю та достатком. Груші теж не залишались поза увагою. У книзі «Природна історія» римський письменник Пліній Старший описує процес варіння груш із медом. Римляни дуже любили цей фрукт. А король Англії Генріх III так любив груші, що йому доставляли їх з інших країн.

Не обійшли увагою яблука та груші і українські фарфористи.

— Який же посуд з цими дарами природи був найбільш популярний?

— Чайний сервіз «Побутовий» став однією із візитівок Полонського фарфорового заводу. Його випускали в 1970 — 1990 роках. Отож, можливо, у когось цей сервіз зберігся і є улюбленим.

Для чаювання удвох фарфористом Миколою Козаком був створений набір «Зустріч». Цікавим малюнком, де яблука та груші викладені у вазу для фруктів, оздоблено чайники.

Яблука присутні і в декорі чайника сервізу «Квіти та фрукти» Сергія Федяєва.

Сергій Федяєв працював не лише над створенням нових форм, але часто сам декорував свої твори ручним розписом, зробленим підглазурними барвниками. На його думку, підглазурний розпис солями напрочуд гарний, але примхливий. Результат залежить від багатьох чинників: технічного оснащення та особливостей технологічного процесу підприємства, сировини, що використовується, печі (зокрема, від того, чим вона опалюється), від температурного режиму.

«Щорічно Сумський фарфоровий завод випускав 11 — 12 мільйонів виробів»

— Вважається, що яблуко — символ здоров'я, відновлення життєвих сил, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Існує дуже цікава італійська казка про те, як бездітний вельможа мріяв про нащадків. Одного разу він зустрів на вулиці чарівника та розповів йому про свою мрію. Чарівник дав йому яблуко і порадив пригостити дружину, щоб вона змогла народити дитину. Вельможа так і зробив. А через дев’ять місяців народилося два хлопчики — у його дружини, що поласувала очищеним яблуком, та у служниці, що їла шкірку. У служниці син був рум'яний, як яблучна шкірка, а у дружини вельможі — блідий, як очищене яблуко.

Читайте також: «Виставка „Порцелянова пісня“ — це ода українському фарфору», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Європейська знать довго не володіла яблучним секретом, який інтуїтивно використовували селяни. Яким саме? Заможні люди, які дозволяли собі найкраще, довго не знали, що чимало корисних властивостей має саме шкірка яблука. А прості селяни, які власноруч вирощували яблуні і восени збирали з них плоди, навіть не знаючи про їхні корисні властивості, їли яблука зі шкіркою, і тому були здорові та рум'яні.

Чарівними властивостями зазвичай яблука наділені у багатьох казках. От набір дитячого посуду, створений на Будянському фарфоровому заводі. Він казково гарний! Дитина, яка істиме з такого посуду, буде завжди цінувати красу.

— Який же посуд, декорований яблуками, на вашу думку, найвишуканіший?

— Дивовижний за формою та розписом набір чайників було створено сумським скульптором Віталієм Шевченком (на фото у заголовку). Нерідко частиною оздоблення його посудних форм ставали пластичні елементи. Листочки дерева прикрашають носики та ручки витончених чайників. А груша навіть є на кришці.

Читайте також: «Створити фаянсовий мереживний сервіз „Роксолана“ було ідеєю на грані можливого», — художниця Лара Антонова

— Дуже гарна робота!

— Сумський фарфоровий завод проіснував п’ятдесят років (1963−2013). Його спеціалізацією був випуск столового і чайно-кавового асортименту, предметів сервірування, подарункових наборів, кухлів, декоративних ваз і сувенірів. Щорічно завод випускав 11 — 12 мільйонів виробів. Віталій з дружиною Людмилою (теж художницею) приїхали до Сум наприкінці 1960-х, як тільки у місті з'явився порцеляновий завод, і працював там до 2013 року. Ним були створені сервізи, які випускалися протягом сорока років і весь цей час користувалися попитом у поціновувачів краси. Майже дві третини експонатів заводського музею та виробів серійного виробництва були розробками подружжя Шевченків. Деякі роботи зберігаються у Сумському художньому музеї.

Саме про яблука, як метафору молодості та родючості, довголіття та безсмертя, і скульптурна композиція відомого скульптора-фарфориста Владислава Щербини «Збір яблук».

Українські митці оспівували та оспівують красу й щедрість української природи. Посуд з яблучно-грушевим декором буде доречним для подачі багатьох страв. Адже яблука та груші використовують не лише для приготування десертів. Ними вміло доповнюють м’ясні страви, включають до салатів. Щодо яблучних та грушевих напоїв, то їх різновидів теж чимало. Це і соки, і компоти, і наливки… В Україні особливо цінується узвар. Його смак та аромат неповторний. У сезон яблук та груш намагайтесь ними ласувати побільше. Щойно зірвані з дерева вони особливо корисні та смачні.

— А чи популярні яблука та груші в декорі посуду сучасних митців-фарфористів?

— Натхнена біблійною історією про Адама та Єви художниця Олена Нестерова створила розпис обідніх тарілок «Спокуса». Вони є в експозиції виставки, що зараз проходить в Будинку Митрополита Софійського архітектурного комплексу.

До речі, зпрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Читайте також: «Роботи Оксани Жникруп експонувались на виставках в Канаді, США, Японії, Франції…» — колекціонерка порцеляни Людмила Карпінська-Романюк

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News