Списав навіть висновки: ЗМІ про голову Господарського суду Київської області, якого звинувачують у плагіаті
Голову Господарського суду Київської області Павла Горбасенка, як і раніше голову столичного Госпсуду Вадима Босого, запідозрили в академічній недоброчесності. В його дисертації кандидата юридичних наук на тему «Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми» виявили запозичені фрагменти без належного оформлення цитування, плагіат у висновках та сумнівну наукову цінність. За, ймовірно, фейковий науковий ступінь суддя одержав понад 1 млн грн надбавок до зарплатні. Про це повідомляє програма «Судовий контроль з Тетяною Шустровою» на телеканалі Еспресо з посиланням на висновок Громадської ради доброчесності та аналіз, проведений головою Ради ГО ТРОН, координаторкою антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світланою Благодєтєлєвою-Вовк.
У звіті зазначається, що значна частина роботи Горбасенка була запозичена з інших джерел без належних посилань, що може свідчити про його умисні та систематичні порушення академічної доброчесності.
Голова Господарського суду Київської області захищався в сфері, якою ніколи не займався, що викликає обґрунтовані сумніви в тому, чи самостійно він писав цю роботу. На плагіат вказують і висновки з дисертації, які мали бути результатом унікальної наукової праці Горбасенка, але містять уривки з роботи, захищеної у 2004-му році іншим науковцем — нині професором кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ Вадимом Пясковським.
Свою наукову дисертацію Павло Горбасенко написав в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ і захистився в 2013-му році. Однак, дані, які залучив до дослідження, взагалі не були актуальними. У переліку джерел зазначені лише кілька відносно свіжих — 2008-го та 2009-го років. Все інше — література не лише 90-х, але й подекуди 60-х років минулого століття, дві третини котрої — російська.
Практично вся дисертація базується на старому КПК, хоча на час захисту Горбасенка у 2013-му році був чинним новий Кримінальний процесуальний кодекс. Усе це ставить під сумнів наукову цінність дисертації судді.
Варто зауважити, що для допущення до захисту та після одержання звання кандидата наук кожен дисертант має публікувати статті в наукових виданнях, зокрема, й міжнародних. Таким чином підтверджується значущість його досліджень, а також демонструється відповідність міжнародним науковим стандартам. Втім ані членам Громадської ради доброчесності, ані представникам «Дисергейту» знайти статті Павла Горбасенка в таких наукових виданнях не вдалось.
З 2014-го року до сьогодні Павло Горбасенко за свій науковий ступінь отримав понад 1 мільйон гривень надбавок до суддівської винагороди. Тож якщо буде доведено, що дисертація — плагіат, а науковий ступінь — фейковий, можна вважати, що суддя 10 років фактично обкрадав державу.
Продовження кваліфікаційного оцінювання голови Господарського суду Київської області Павла Горбасенка Вища кваліфікаційна комісія суддів призначила на 18 листопада.
228Читайте нас у Facebook