Третина кандидатської дисертації колишнього директора Рівненської АЕС Павлишина — плагіат, — експертка
Третина кандидатської дисертації колишнього директора Рівненської АЕС Павла Павлишина — плагіат радянського підручника 1982 року. Про це пише політична експертка Тетяна Лупова з посиланням на Центр академічної етики та досконалості в освіті «Етос».
«В Україні вже було кілька гучних скандалів із плагіатом у дисертаціях та інших наукових роботах. Здебільшого йшлося про відомих людей, які „займались“ наукою не заради науки, а для власного іміджу та репутації. І цього разу можна було б не перейматись і посміятись над горе — науковцями, якби мова як і раніше йшла про гуманітарні чи суспільні науки, де помилкові або вкрадені наукові висновки не загрожують життю та здоров’ю людей у випадку практичного застосування результатів досліджень», — повідомила Лупова. Але, на її думку, наслідки важко передбачити, адже мова йде про ЯДЕРНУ ЕНЕРГЕТИКУ.
«27 квітня 2021 р. у спеціалізованій вченій раді Д 41.052.04 у Національному університеті „Одеська політехніка“ (Одеський національний політехнічний університет) відбувся захист дисертації генерального директора Рівненської АЕС Павла Павлишина на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему „Підвищення надійності роботи енергетичної арматури“ (спеціальність
Між тим, за її словами, в дисертації Павлишина стільки порушень кваліфікаційних вимог, що й Кива міг би позаздрити: «Приміром, основний текст дисертації становить 2.5 авторських аркуша при мінімально допустимих 4.5 а.а.Аби це візуально приховати, дисертант удався до низки маніпуляцій з оформленням тексту: від збільшення міжрядкового інтервалу до збільшення полів (інколи до 10 см).
При цьому автор дисертації відверто написав неправду, стверджує Лупова, зазначивши про «102 сторінки основного тексту», у той час як основний текст (Вступ, Розділи 1−4, Висновки) навіть із збільшеними міжрядковим інтервалом і полями, із усіма малюнками і таблицями становить 82 сторінки, а приведений у відповідність до вимог щодо оформлення — не перевищує 72 сторінки. Це, до речі, менше стандартного обсягу магістерських робіт студентів.
«Втім, найцікавіше у тому, що близько 35% основного тексту дисертації Павлишина становлять текстові запозичення без посилань на джерела або іншими словами — ПЛАГІАТ. Цікавим є не сам факт його наявності: плагіатом в українських дисертаціях вже давно нікого не здивуєш. Як не здивуєш і тим, що він походить із російських джерел.
Унікальність плагіату в дисертації Павла Павлишина у тому, що він представляє собою сторінки з російсько -радянських підручників і посібників майже півстолітньої давнини: з епохи до Чорнобиля", — розповідає Лупова.
Експертка звертається з запитанням до керівництва Енергоатома, до Державної інспекції ядерного регулювання та до Державної інспекції енергетичного нагляду України, як посадова особа найвищого рівня, яка керує АЕС як підприємством критичної інфраструктури і яка при цьому просуває вкрай застарілі дані із російських джерел епохи до Чорнобиля під виглядом новітнього наукового дослідження з безпеки атомних електростанцій, що, на її переконання, становить загрозу безпеці України.
«Зміст згаданої дисертації ставить під сумнів наявність у Павла Павлишина компетентностей, необхідних для виконання функцій, передбачених посадовими інструкціями генерального директора РАЕС та вирішення завдань, що мають місце на високотехнологічних підприємствах, якими є атомні електростанції в Україні. Особливо в умовах російської війни проти України», — наголосила вона.
Читайте нас у Facebook
