Вже не наддержава: військовий експерт — про те, що змусить кремль припинити війну

Координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець поділився думками щодо того, що може змусити росію припинити війну проти України.

«Ненормальні роздуми»

про цілі війни й стратегію з боку України

Одним з найважливіших елементів статусу (рангу) «наддержави» тієї чи іншої країни (ну, або прагнення претендувати на такий статус) є не тільки значний людський, фінансово-економічний чи ресурсний потенціали, а її РЕАЛЬНА спроможність проєкувати свою силу на глобальному (стратегічному) рівні. Саме це є вирішальним чинником, що визначає цей статус (ранг).

Звісно, для цього потрібний відповідний «інструментарій». Зазвичай, це саме те, що називають узагальнено — стратегічним озброєнням.

російська федерація, у цьому сенсі, до сих пір вважалася, принаймні, саме такою державою. Тобто, здатною проєктувати свою силу (волю) у будь-якому куточку населеного (чи ненаселеного) світу. Бо, очевидно, володіє усім комплексом такого роду озброєння (ядерна зброя + її носії, здатні діяти на стратегічні/глобальні відстані).

Це перше…

Друге…

Зазвичай, коли питають, що саме МОЖЕ примусити ри-фи (кремль) припинити ведення війни (у даному випадку мова їде про конвенціональну широкомасштабну війну із сусідньою країною), то чимала кількість експертів не знаходить одностайної чи логічної відповіді на такого роду питання.

Варіанти та способи висуваються, у цьому контексті, найрізноманітніші — від «виснаження людських ресурсів», до «технологічного» чи «фінансово-економічного колапсу». Й насправді, все це, але виключно ЧАСТКОВО, дійсно має сенс та раціональність…

Але, на мою цілком суб'єктивну думку, найбільш ефективним, більш-менш швидким способом примусити кремль «закінчити війну», звісно, у його розумовій парадигмі… є поява ЦІЛКОМ РЕАЛЬНОЮ ПЕРСПЕКТИВИ втратити, внаслідок продовження війни (причому з будь-яким кінцевим «формальним» її результатом), статусу наддержави, чи, навіть, можливості претендувати на нього.

Саме це, й ніщо інше, МОЖЕ примусити кремль, в кінці кінців «забути» про своє бажання когось і якось захоплювати та «приєднувати», відновлювати «совок» чи якось ще реалізовувати цей свій статус на практиці.

Коли в кремлі усвідомлять, що всі ці «захоплення» можуть призвести до втрати можливості й надалі «проєкувати силу на глобальному (стратегічному) рівні», саме тоді й наступить «момент істини»…

Будь-які втрати, в людях, у конвенціональних озброєннях, будь-які «трудности жизни и быта населения», звісно, відіграють певну роль у цьому. Але вирішальною, як на мене, може бути виключно перспектива втратити можливість «диктовать свою непреклонную волю всему мировому сообществу» (кажучи словами «дикого прапора» з російського же фільму ДМБ).

Третє…

Саме у цьому сенсі, роль та місце так званого «стратегічного озброєння», яким володіє ри-фи, важко переоцінити. Очевидно, що поява РЕАЛЬНОЇ перспективи зменшення можливості ри-фи володіти та КОРИСТУВАТИСЯ цією зброєю в повній мірі, причому, саме внаслідок ведення та продовження конвенціональної війни із сусідньою країною, цілком можливо МОЖЕ призвести до появи перед кремлем певної дилеми…

— Або продовжувати війну й постати в подальшому перед перспективою отримати суттєве зменшення свого військового стратегічного потенціалу…

— Або припинити її на тих чи інших умовах, й зберегти його на рівні, який би дозволяв би й надалі вважатися наддержавою

Четверте…

Після всього вище сказаного рекомендую моїм читачам звернути увагу на дві речі й подумати над їх справжнім сенсом та змістом…

— «Павутиння», від СБУ (значення її результатів саме в цьому контексті)
- Й на слова Голови ГУР-а генерала Буданова (на які, взагалі, мало хто звернув увагу), сказані ним під час одного зі своїх інтерв'ю про те, що «якщо ри-фи не припинить війну у 2025-му році, то у наступному 2026-му вона перестане бути наддержавою»…

— Окрім того, суто у військовому плані, головним змістом діяльності СОУ у поточному році й на найближчий час є прагнення провести успішну саме Стратегічну Оборонну операцію (що апріорі передбачає, по суті, виснаження людських, технічних, технологічних та фінансово-економічних ресурсів нашого противника).

Подумайте також над тим — чи може бути справжньою ціллю війни з боку України саме позбавлення ри-фи статусу наддержави як такого, й кому ще це вигідно у світі, окрім України???

Я розумію, що моя версія ну занадто «конспірологічна», більше того, може мати чимало похибок та припущень… Але, як на мене, я цілком допускаю її, як дуже ймовірний елемент поточної стратегії ведення війни з боку України (й не тільки)", — написав він.

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.

787

Читайте нас у Facebook