Геополітика та логістика: чому Кінбурнська коса стала пасткою для окупантів
Стратегія ЗСУ, спрямована на руйнування російських ліній постачання, дає свої плоди. І незабаром вона може принести результат і у справі звільнення Кінбурнської коси, чиє значення виходить за рамки воєнного аспекту.
Таку думку «ФАКТАМ» висловив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, який зазначив, що, за офіційними даними командування ОТУ «Одеса», ЗСУ за допомогою безпілотників повністю перекрили постачання пального, їжі та боєприпасів для загарбників. Тепер розвідка фіксує початок евакуації окремих підрозділів російської армії з території коси.
Чим важлива Кінбурнська коса
Нагадаємо, російські війська окупували косу на початку 2022 року. Вони використовували її як майданчик для регулярних обстрілів міста Очаків, розташованого всього за 4 кілометри через лиман. Також ворог блокував вихід кораблів із портів Миколаєва.
Кінбурнська коса має ключове значення для судноплавства, оскільки повністю контролює вихід із двох найбільших річкових портів України. Хто володіє косою, той керує рухом суден у цій частині Чорного моря. Коса закриває вхід до Дніпровсько-Бузького лиману. Поки там стоять окупанти, великі торгові кораблі не можуть безпечно заходити до Миколаєва за зерном чи іншими товарами.
Якби росіяни зберегли цей плацдарм на момент можливих мирних домовленостей, вони й надалі могли б впливати на зовнішньоекономічну діяльність України через загрозу блокування портової інфраструктури.
Деокупація Кінбурнської коси дозволить відновити роботу портів — Україна зможе повноцінно запустити експорт металу та агропродукції з Миколаївської області. Плюс, ворог більше не зможе використовувати косу як плацдарм для підготовки десантних операцій або запусків дронів у бік Одеси.
- Звертаю увагу, що нинішні проблеми російського угруповання можуть бути наслідком українських ударів по логістиці. Логістичний локдаун, створений Силами оборони України, міг призвести до порушення матеріально-технічного забезпечення окупаційних військ. Угруповання на Кінбурнській косі критично залежить від постачання пального, продовольства та води. Без цього утримувати позиції там дуже складно, — підкреслює співрозмовник «ФАКТІВ».
Окупаційна армія використовує на цьому напрямку кілька підрозділів зі складу угруповання військ «Дніпро», а саме 337-й десантно-штурмовий полк — їхні позиції на півночі та заході коси постраждали найбільше. Окремий мотострілецький полк 58-ї загальновійськової армії. Саме цими бійцями окупаційне командування намагається провести ротацію десантників 337 полку. Крім того, «козачі» загони використовуються окупантами для посилення оборони та проведення спостереження за акваторією лиману.
Слід зауважити, що спроба провести ротацію підрозділів 337 полку перетворилася для ворога на катастрофу. Справа в тому, що на косу ведуть лише два сухопутні шляхи (один асфальтований і один ґрунтовий). Обидва маршрути повністю прострілюються артилерією ЗСУ та контролюються українськими дронами. Російська піхота змушена заходити на позиції пішки без важкої техніки, що призводить до величезних втрат ще до початку боїв.
Водночас нікуди не поділася політична складова. Ситуація певною мірою нагадує події, що передували виходу російських військ із Херсона. Ще рік тому обговорювалися різні варіанти можливих поступок з боку країни-окупанта — від міжнародного консорціуму щодо Запорізької АЕС до питання Кінбурнської коси як одного із елементів відновлення вільного судноплавства.
Гряде звільнення Херсонської області?
- На мій погляд, увагу слід звертати не тільки на ситуацію навколо Кінбурнської коси, а й на останні дії російської окупаційної влади на Херсонщині. Є заяви гауляйтера окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо, в яких він закликає жителів окупованих територій терміново евакуюватися до окупованого Криму. Більше того, за словами Сальдо, на території Криму вже розгорнуто спеціальні пункти прийому жителів Херсонської області, — каже експерт.
Окупанти дійсно розгортають мобільні пункти для прийому цивільного населення з тимчасово окупованих районів Херсонської області. Але ще важливіше інше. У заяві Сальдо йшлося про те, що розглядається питання про можливість перенесення представницьких органів з окупованих територій Херсонської області безпосередньо на територію Криму. А це дуже серйозний сигнал. Саме ці процеси можуть свідчити про підготовку до сценарію, який уже відбувався восени 2022-го під час відступу російських військ із правобережної Херсонщини.
Ситуація дуже нагадує сценарій виходу росіян із Херсона. Основою цих успішних операцій був вогневий контроль над логістичними маршрутами противника. І зараз ми бачимо схожі процеси. Причому важливу роль у цьому відіграє не лише українська зброя, а й американська військово-технічна допомога.
- Не виключаю, що за певних умов подібні процеси можуть поширюватися і на інші окуповані території. Виключати, що під контроль України може повернутися окупована частина Херсонської області, не можна. Йдеться про створення передумов для повної логістичної блокади окупаційних військ, — пояснює експерт.
Коли росіяни одного дня скажуть, що ухвалюють чергове «непопулярне рішення», це може виглядати так само, як при виході з Херсона. Тому перенесення окупаційної адміністрації до Криму виглядає абсолютно логічним кроком у межах такого сценарію.
І тут слід говорити не лише про Кінбурнську косу. Йдеться також про можливість повернення окупованих територій Херсонської області. Не виключаються і зміни ситуації в Запорізькій області. Причому не лише про контроль над Запорізькою АЕС. Швидше за все, якщо такі процеси відбуватимуться, то йтиметься про створення певного міжнародного консорціуму. росія навряд чи погодиться просто вийти з Енергодара, але такий варіант був би позитивним сигналом.
На користь такої версії можуть свідчити останні події на Запорізькому напрямку.
Зараз ми бачимо позитивні тенденції на Запорізькому напрямку. Є тактичні успіхи Сил оборони України в районі Степногірська, Приморського та Кам'янського. Це також створює передумови або для поступового відходу російських військ, або для чергових спроб кремля представити свої дії як вимушені, але наче добровільні рішення.
Тому не виключено, що Сполучені Штати дотискають цю тему як політично, так і в воєнному сенсі. Ми бачимо результати масштабування ударів по російській логістиці та одночасний політичний тиск.
Втім, експерт застерігає від надмірного оптимізму, оскільки ситуація на Донбасі залишається вкрай складною.
- На жаль, паралельно ми досить серйозно просідаємо в Донецькій області. Ситуація навколо Костянтинівки викликає серйозне занепокоєння. Окупаційні війська вже закріпилися в багатоповерховій забудові та промисловій зоні. А коли противник займає такі позиції, вибити його звідти дуже складно. Ми вже бачили подібне в Бахмуті, — зазначає Дмитро Снєгирьов.
Крім того, відстань до Краматорська скорочується. За наявною інформацією, російська ствольна артилерія може працювати по окремих районах міста. А Краматорськ — це не просто величезний населений пункт. Там зосереджені важливі промислові підприємства.
Тому позитивні сигнали в Херсонській та Запорізькій областях не скасовують серйозних ризиків на Донбасі.
Тим часом ЗСУ все ближче до того, щоб відрізати окупований Крим від росії.
44Читайте нас у Facebook
