Хто може втратити місце на кладовищі: українцям пояснили нові правила поховання
Багато українців переконані, що право користуватися сімейною могилою автоматично переходить до найближчих родичів. Проте чинне законодавство працює інакше: кровна спорідненість не гарантує можливості розпоряджатися місцем поховання. Через юридичні прогалини сім'ї нерідко стикаються з конфліктами, судовими спорами та несподіваними відмовами під час організації поховання.
Питання стало особливо актуальним після появи законопроєкту № 12188, який передбачає масштабне реформування ринку ритуальних послуг. Юрист Михайло Вулах пояснив, які ризики існують уже зараз і як уникнути проблем у майбутньому, пише ТСН.
Хто насправді має право розпоряджатися сімейною могилою
Відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу», земельні ділянки під кладовищами перебувають виключно у державній або комунальній власності. Тому громадяни не можуть приватизувати чи успадкувати саму землю — вони отримують лише право користування конкретним місцем поховання.
Ключовою особою є офіційний користувач місця поховання — людина, на яку оформлено свідоцтво про поховання та яка організовувала перше поховання.
Саме вона має право надавати дозвіл на повторне поховання, ексгумацію, перепоховання, встановлення чи заміну пам'ятника, огорожі або інших споруд.
Якщо навіть близький родич не зазначений у документах як користувач, адміністрація кладовища може законно відмовити йому у проведенні будь-яких робіт.
Чому виникають суперечки між спадкоємцями
Одна з головних проблем полягає в тому, що статус користувача місця поховання не входить до складу спадщини. Після смерті відповідальної особи це право не переходить автоматично до дітей чи інших родичів.
У результаті документи можуть роками залишатися оформленими на померлу людину або родича, який давно виїхав за кордон чи не підтримує зв'язок із сім'єю. У таких випадках провести підпоховання або навіть замінити пам'ятник без переоформлення документів практично неможливо.
Як переоформити право користування могилою
Юристи радять не відкладати вирішення цього питання.
Найпростішим варіантом є добровільне переоформлення документів за життя чинного користувача. Для цього достатньо звернутися до адміністрації кладовища із відповідною заявою.
Якщо користувач уже помер, члени родини можуть спільно визначити нового відповідального та подати колективне звернення.
Коли ж між родичами виникає конфлікт, питання вирішується лише в суді. При цьому суд враховує не тільки документи, а й те, хто фактично доглядав за могилою, оплачував її утримання та опікувався місцем поховання.
Коли дозволяється повторне поховання
Підпоховання можливе лише за виконання двох обов'язкових умов.
Перша — дотримання санітарного строку. В Україні повторне поховання труни в ту саму могилу дозволяється, як правило, через 15−20 років після попереднього поховання. Конкретний термін залежить від особливостей ґрунту та клімату.
Для поховання урни з прахом після кремації такі обмеження не застосовуються.
Друга умова — письмова згода офіційного користувача місця поховання. Навіть якщо минуло понад 20 років, без такого дозволу адміністрація кладовища не має права погодити підпоховання.
Які зміни пропонує законопроєкт № 12188
Документ передбачає комплексну реформу ринку ритуальних послуг.
Однією з найбільш дискусійних новацій є можливість створення приватних кладовищ і крематоріїв. Очікується, що це підвищить якість сервісу та розширить вибір для громадян.
Водночас юристи застерігають, що укладання договорів із приватними операторами потребуватиме особливої уважності. У разі зміни тарифів або банкрутства компанії держава має чітко визначити механізми захисту прав користувачів.
Біопоховання: що зміниться
Законопроєкт також пропонує вперше закріпити поняття біопоховання.
Йдеться про екологічний спосіб поховання із використанням лише біорозкладних матеріалів без пластикових вінків, металевих конструкцій та бетонних споруд.
Замість традиційних гранітних пам'ятників на місці поховання пропонується висаджувати дерева або кущі, а позначати могилу невеликою інформаційною табличкою.
Автори реформи вважають, що такий підхід допоможе зменшити навантаження на довкілля, скоротити витрати родин на поховання та ефективніше використовувати земельні ресурси. Водночас експерти наголошують, що впровадження нової моделі потребуватиме часу, адже вона зачіпає усталені традиції та суспільне ставлення до поховальних обрядів.
Нагадаємо, що в Україні набув чинності закон, згідно з яким встановлено новий порядок списання комунальних боргів для власників житла, яке було знищено або серйозно пошкоджено внаслідок бойових дій.
98Читайте нас у Facebook
