Джордж бест: «дев'яносто відсотків зароблених грошей я витратив на випивку, дівчат і дорогі машини»
Минулого понеділка в Парижі бразильцю Роналдіньо вручали «Золотий м'яч"-2005, а сьогодні в Белфасті проводжають в останній шлях володаря «Золотого м'яча"-1968, легендарного футболіста «Манчестер Юнайтед» і збірної Північної Ірландії Джорджа Беста, який помер у минулу п'ятницю у лондонському шпиталі «Кромвель» у віці 59 років.
Не стало футбольного Джеймса Бонда. Красеня на полі та за його межами, улюбленця вболівальників та красунь, який через пристрасть до спиртного та вітряного життя втратив усе — гроші, сім'ю, життя. Але в пам'яті британських уболівальників він все одно залишився The Best — найкращим. Про що говорити, якщо навіть Пеле визнав, що не знає на цій планеті гравця сильнішого, ніж Бест, а тисячі фанатів хвилині мовчання перед початком матчів минулого туру прем'єр-ліги віддали перевагу оплескам. На згадку про Капризного Генія, чиї похорони стануть найбільшими в історії Північної Ірландії. «Великий Джордж Бест втік туди, де його ніхто ніколи не наздожене. Тепер він у повній безпеці», — сказав його колишній менеджер Філ Хьюз. І з ним важко не погодитись.
Сім фактів із життя знаменитого футболіста
У 22(!) роки Бест став найкращим гравцем Європи.
1. 1999 року Королівська пошта Великобританії організувала опитування з метою визначити найкращого гравця в історії британського футболу, щоб згодом зобразити його на поштовій марці. Гідних кандидатів вистачало і в Англії — Боббі Чарльтон, Джиммі Грівз. Але переміг уродженець Північної Ірландії Джордж Бест, якого любили навіть тоді, коли він відзначався регулярними скандалами та п'яними бешкетами. Якого, напевно, пам'ятатимуть і після смерті. «Випивка — єдиний суперник, якого я так і не зміг обіграти», — відверто розповів у своїй автобіографічній книзі Джордж Бест.
2. Джордж Бест народився 22 травня 1946 року в Белфасті у спортивній сім'ї (його мама грала за збірну Північної Ірландії з хокею на траві). Він був просто природженим футболістом, постійно стаючи найкращим у шкільних командах. «Матт, я знайшов генія» — такого змісту телеграму відстукав до Манчестера головному тренеру Матту Басбі селекціонер «МЮ» Боб Бішоп, який побачив хлопця в одному з матчів аматорських команд. 1961 року 15-річний Джордж прибув на знаменитий стадіон «Олд Траффорд». Але побачене настільки приголомшило його, що не минуло й доби, як він утік додому. Однак Басбі не збирався втрачати юне обдарування. Він зв'язався з батьком Джорджа, і незабаром Бест-молодший знову прибув у «Манчестер Юнайтед». У клубі зробили все, щоб хлопчина не почувався самотнім. Визначили на постій до літньої жінки, влаштували на півставки до суднобудівної компанії із зарплатою 150 фунтів стерлінгів на тиждень. Яка там робота, лише тренуйся!
В основному складі «МЮ» 17-річний Бест дебютував у вересні 1963 року в матчі проти «Вест Бромвіч Альбіон». Відзначитись новачкові не вдалося, але свого опікуна Грема Вільямса він пошматував неабияк. Через кілька років той зустрів Беста і попросив його спокійно постояти, щоб як слід розглянути Джорджа. «Навіщо?» — запитав Бест. «Та тому що після нашого першого побачення я запам'ятав тільки твою дупу, що тікає від мене по флангу».
3. У 22(!) роки Джордж Бест завоював «Золотий м'яч» найкращого футболіста Європи та був визнаний гравцем номер один в Англії. Заслужена слава лягла на його плечі важким тягарем. Скрізь, де б він не з'являвся (причому щоразу з новою красунею), за ним стежили десятки об'єктивів теле- та фотокамер, рекламні агенції вишиковувалися в чергу за його підписом, а марки та моделі машин змінювалися ще частіше, ніж подруги. У той час як іншим гравцям, наприклад, Чарльтону чи Лоу, платили за футбол 500 фунтів на тиждень, Бест отримував 5 тисяч лише за «позафутбольну» діяльність.
На заході своєї кар'єри Бест спільно з гравцем «Манчестер Сіті» Майком Саммербі відкрив у Манчестері Будинок моди, ресторан, туристичне агентство, нічні клуби. Щотижня Джордж отримував тисячі листів від закоханих у нього дівчат (особливо йому подобалися блондинки), пив пиво (надавав перевагу темним сортам). Іноді грав з похмілля, але продовжував справно забивати. Радянська преса тих часів люто викривала Беста: ось він, приклад капіталістичного спорту, що загниває. До речі, радянські вболівальники бачили Джорджа Беста на власні очі лише одного разу. 22 вересня 1971 року у відбірному матчі чемпіонату Європи збірна СРСР у Москві обіграла команду Північної Ірландії — 1:0, а єдиний гол забив з пенальті Володимир Мунтян (із київських динамівців у тому поєдинку грали ще Євген Рудаков та Віктор Колотов). Джордж у ті часи був уже далеко не в найкращій формі, але все одно було видно, що це гравець найвищого класу. Навіть у складі такої не дуже сильної збірної як Північна Ірландія.
4. Якби не буйний ірландський темперамент, кар'єра Беста, можливо, склалася б вдало. В останні роки виступів через свій неспокійний характер він не вилазив зі скандалів. Січень 1970-го: дискваліфікація на місяць за те, що вирвав м'яч із рук судді (у першому ж після повернення на поле матчу Кубка Англії Джордж забив шість голів!). Квітень 1970-го: жбурнув брудом в арбітра в матчі зі збірною Шотландії і був вилучений з поля. 1971-й: спізнився на три години на засідання дисциплінарної комісії. Як підсумок — дискваліфікація на півроку. 1972-го без причини не з'явився на тренування (у Беста якраз був черговий роман із Міс Великобританією), і керівництво «Манчестер Юнайтед» відправило його… тренуватися з юніорами, заодно вдвічі урізавши зарплату. 20 травня 1972-го Джордж не спромігся прийти вже на тренування збірної і заявив у пресі, що футбол йому до лампочки і він «зав'язує». Після чергового загулу в 1974 році, дізнавшись, що його не ставлять в «основу» у матчі чемпіонату Англії, Бест пішов із «МЮ», гучно грюкнувши дверима. Подейкують, що ще раніше тренери всіх клубів ліги уклали джентльменську угоду про те, що у разі звільнення Беста з «МЮ» ніхто не прийме її до своєї команди. Так і сталося. Джордж продовжував виступати за другорядні клуби Англії та США (міняв їх, як рукавички, погравши ще в 14 командах!), доки у 1984 році не потрапив на два тижні до в'язниці за керування автомобілем у нетверезому стані та образу поліцейського.
Вийшовши на волю, до професіонального футболу він більше не повернувся. Хоча і при цьому його показники у «Манчестер Юнайтед» вражають: 180 голів у 474 проведених матчах! Не за гарні очі (за це Джорджа напевно любили жінки) Беста включили до Зали футбольної слави ФІФА, увічнили в Музеї воскових фігур мадам Тюссо. А ще прозвали п'ятим із «Бітлз».
2002-го ірландець переніс операцію з пересадки печінки
5. 24 січня 1978 року в Лас-Вегасі Джордж Бест одружився з Енджі Макдоналд-Джеймс. Разом вони прожили шість років. Саме Енджі народила єдину дитину Беста — сина Колума. До речі, одного разу, коли Джорджа запитали, що змусило його вирушити в Америку, він відповів: «Я їхав Лондоном, і раптом побачив рекламу: «Випий Канаду до дна!»
Незабаром після розлучення життя футболіста пішло шкереберть. Його амурні пригоди у всіх подробицях описувалися у британській пресі. Чого тільки варта історія про те, як покоївка одного з готелів, прийшовши прибирати номер, виявила, що підлога в номері засіяна банкнотами, на яких комфортно розташувалися Бест та його чергова подруга. Він продовжував пити (можливо, далися взнаки гени, адже його мати стала алкоголічкою і померла в 1978 році), відзначився нецензурною лайкою під час прямого ефіру на одному з телешоу і втечею від податкової поліції.
Наприкінці 1982 року його оголосили банкрутом. «Дев'яносто відсотків своїх грошей я витратив на випивку, дівчат і дорогі машини», — згадував пізніше легендарний футболіст. Загалом, Бест напевно перетворився б на бомжа, якби в 1995 році не зустрів своє нове кохання — стюардесу Алекс Персі, яка молодша за нього на 26 років. Друга дружина Джорджа виявилася сильною жінкою. Саме завдяки ній він став випивати набагато рідше, влаштувався працювати футбольним аналітиком на телеканалі Sky News. Але потяг до спиртного виявився сильнішим. 2000 року цироз печінки ледь не звів Джорджа в могилу. 2001-го він закодувався, а 2002-го переніс операцію з пересадки печінки. Лікарі категорично заборонили йому пити, і Бест присягав запевнив, що більше ніколи не візьме до рук пляшку, хоча у своїй хаті продовжував тримати запас спиртного для гостей.
Після операції він почував себе винним, усвідомлюючи, що донор, чия печінка дісталася йому, помер. Надовго його не вистачило, і він знову подався у всі тяжкі. І у квітні 2004 року Алекс Персі подала на розлучення. За рішенням суду обидва сімейні особняки дісталися їй. А Бест продовжував пити свою улюблену горілку з апельсиновим соком і жив у будинку, який зняв для нього друг.
6. Першого жовтня 2005 року Джордж потрапив до лікарні з підозрою на вірусну інфекцію. Лікування тривало. Вже в шпиталі у Беста почалося запалення легенів. У п'ятницю, 18 листопада, легендарного футболіста перевели у відділення інтенсивної терапії, оскільки його стан різко погіршився. У четвер, 24 листопада, у Беста почалася внутрішня кровотеча, яка серйозно торкнулася легень та інших внутрішніх органів. Ситуація повністю вийшла із-під контролю медиків. В останні хвилини життя поряд з Джорджем перебували найближчі йому люди — 87-річний батько Річард, 24-річний син Колум і друзі.
7. Поховають його поряд з матір'ю. Про це він перед смертю попросив свого батька. А ще Джордж хотів, щоб його органи були використані у трансплантології, але лікарі відмовилися, щоб інфекція, від якої він помер, не передалася іншим.
PS. За кілька років до смерті Бест зізнався, що мріє про будиночок на морі, де зміг би спокійно доживати свій вік із сином та… чужою печінкою. Щоб здійснити цю мрію, він навіть продав з аукціону за 278 тисяч євро найдорожчим свій трофей — «Золотий м'яч». Звичайно, йому було до сліз шкода розлучатися з нагородою. «Зате коли я помру, — казав він, — сім'ї залишиться будинок, а не якась залізяка у банківському сейфі». Але купити будиночок на грецькому острові Корфу, який сподобався йому, Бест так і не встиг…
1460Читайте нас у Facebook
